Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Perelik_pitan.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.16 Mб
Скачать

26. Обов'язкове страхування в Україні: призначення і види (крім соціального страхування).

За формою проведення с-ня поділяється на доб­ровільне і обов’язкове.

В обов'язковому страхуванні страхові відносини виникають згідно із законом. Принцип обов'язковості однаково поширюється і на страхувальника, і на страховика. Перший має обов'язково застрахувати передбачений законодавством об'єкт, а другий не в праві відмовити йому в цьому. При обовязковомустрахуванні також необхідно укладати договір.

Серед видів обовязкового страхування виділяють державне страхування, здійснювати яке має право лише Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”. Державне обов'язкове страхування проводиться за рахунок коштів бюджету і поширюється, здебільшого, на державних службовців, робота яких пов'язана з підвищеною небезпекою для їхнього життя й здоров'я.

Згідно з Законом України «Про страхування» до складу обов'язкового страхування віднесено:

• медичне страхування;

• державне особисте страхування військовослужбовців і військо­возобов'язаних, призваних на збори;

• державне особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ;

• державне обов'язкове особисте страхування медичних і фар­мацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефі­циту людини при виконанні ними службових обов'язків;

• державне особисте страхування працівників митних органів;

• державне особисте страхування працівників прокуратури;

• державне страхування життя і здоров'я народних депутатів;

• державне особисте страхування службових осіб державної конт­рольно-ревізійної служби України;

• державне особисте страхування службових осіб державних по­даткових інспекцій;

• державне обов'язкове страхування службових осіб державних органів у справах захисту прав споживачів;

• особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

• державне страхування посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;

• державне страхування спортсменів вищих категорій;

• державне страхування працівників державної лісової охорони;

• страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

• страхування життя І здоров'я суддів;

• державне страхування донорів крові та (або) її компонентів;

• особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

• страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу;

• страхування ризикових професій народного господарства від нещасних випадків;

27. Історичні передумови виникнення страхування. Первинні форми страхового захисту.

Окремі елементи страхування були відомі ще за тисячі років до нашої ери. На жаль, інформація, що дійшла до нас із давніх часів, не дає системного уявлення про зародження цього надійного способу захисту економічних інтересів громадян, виробничих i соціальних формувань. Археологічні знахідки дають можливість стверджувати: що вже у стародавніх часи різні народи добре усвідомлювали про необхідність спорудження громадських спеціалізованих приміщень для зберігання запасів провізії на випадок можливої небезпеки, тощо.

Основними формами організації античного страхування були: взаємне страхування та страхування на основі регулярних платежів.

При взаємному страхуванні ставилася мета забезпечити відшкодування збитків від стихійних лих кожного учасника торгового або шляхового колективу за рахунок уcix його членів.

Зокрема, в законах вавілонського царя Хаммурапі 1792-1750 р. до н.ери ( теперішній Ірак) передбачалось укладання угоди між учасниками торгового каравану про спільну відповідальність за збитки, яких зазнавав будь-хто з його членів внаслідок розбійного нападу, пограбування тощо.

На території Стародавньої Греції практикувалися угоди купців - пipaтів щодо розподілу доходів від торговельно-розбійницьких операцій, а також розподілу втрат внаслідок різноманітних морських небезпек.

Специфічна форма страхування існувала в Україні між чумаками. Зміст її полягав у тому, щоб спільно відшкодовувати збитки потерпілому в дорозі від падежу вола т. ін.

Значного розвитку страхування набуло у Стародавньому Римі, передбачаючи взаємодопомогу членам римських професійних колегій, спілок на випадок захворювання, каліцтва, смерті (для виконання культових обрядів, встановлення пам'ятників, допомоги сім'ям, що втратили годувальника тощо). На відміну від первинних форм страхування, які не передбачали попереднього нагромадження страхового фонду, але зобов'язували відшкодувати збитки спільно у порядку їх перерозподілу між певною спільнотою, страхування у Стародавньому Римі ґрунтувалося на обов'язковості регулярних платежів, що дозволяло акумулювати грошові засо6и та створювати страховий фонд до настання небажаного (страхового) випадку. Ці засоби мали суворо цільове призначення, ix не можна було використати, скажімо, на погашення боргу i т. ін. Їх отримував тільки спадкоємець за заповітом, а не за законом, оскільки лише особа, визначена тим, хто заповідав, здатна найліпше використати грошові страхові засоби за цільовим призначенням. Крім того, Статут колегії чи спілки регламентував випадки втрати права на отримання страхового відшкодування. Це, насамперед, самогубство та неоплата на момент смерті щомісячних внесків пізніше встановленого терміну.

Таким чином, античне страхування проявлялося у таких формах:

· Взаємного страхування;

· Страхування на основі регулярних внесків;

· Появи застережень о невиплаті страхових сум членам колегій, спілок за яких то причин (несвоєчасна сплата страхових внесків, самогубства та інш.)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]