21. Порівняльна характеристика підгалузей особистого страхування.

Існують такі підгалузі особистого страхування:

Страхування від нещасних випадків об'єднує короткострокові (як правило, до одного року) види особистого страхування. страхові події: смерті застрахованого; постійної втрати ним здоров'я (встанов­лення інвалідності); тимчасової непрацездатності. Страхувальником може бути як фізична, так і юридична особа, а застрахо­ваним – лише фізична особа. Провадиться як у добровіль­ній, так і в обов'язковій формі. Види страхуван­ня від нещасних випадків:

страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) та ін.

Медичне страхування. Особливістю цієї підгалузі є наявність тут як довгострокових, так і короткострокових видів страхування.

Довгострокові види:

– безперервне страхування здоров'я

Короткострокові види:

– страхування здоров'я на випадок хвороби,

– медичне страхування туристів, що від'їжджають за кордон,

– страхування на період вагітності та пологів тощо.

Страхова виплата може здійснюватися страховиком двома способами: по-перше, безпосередньо страхувальникові (застрахованому) у вигляді повної страхової суми або її частки; по-друге, у вигляді оплати медичній ус­танові вартості лікування застрахованого.

Провадиться як у добровіль­ній, так і в обов'язковій формі.

Третя підгалузь особистого страхування – страхування життя. Страхові події: до­життя застрахованого до закінчення строку дії договору страхуван­ня; смерть застрахованого з будь-якої причини в період дії договору страхування; досягнення застрахованим певного віку: пенсійного (пенсійне страхування) або віку, визначеного договором страхування (варіант «дожиття»).

Договори страхування життя – довгострокові договори.

Види страхування життя:

– змішане страхування життя;

– страхування дітей;

– страхування пенсій;

– весільне страхування;

– довічне страхування.

При укладанні договорів страхування життя (за винят­ком пенсійного страхування) страхувальниками можуть бути виключ­но фізичні особи. Страхування житгя має також і ту особливість, що всі види страхування, які входять до цієї підгалузі, провадяться тільки в добровільній формі.

22. Страхування життя і загальне страхування: порівняльна характеристика.

Д оговори с-ня життя – це довгострокові дого­вори (на 10, 20, 30 і більне років). Протягом усього часу дії договору страхувальники періодично сплачують страхові премії з тим розрахунком, щоб загальна сума цих внесків у результаті дорівнювала страховій сумі за до­говором. Відбувається начебто “накопичення” страхувальниками коштів, які зберігаються у страховика на період дії договору с-ня. Оскільки за договором с-ня життя відповідальність страховика настає або в разі смерті застрахованої особи, або в разі до­життя нею до заздалегідь обумовленої дого­вором події, то зрозуміло, що за будь-яких об­ставин внесені кошти повернуться застрахо­ваній особі або її правонаступникам, причому часто – з певними відсотками. Тобто внески за договорами с-ня життя мають яскраво ви­ражений характер інвестицій.

Загальне с-ня включає всі ті види с-ня, які не відповідають ознакам договорів с-ня життя. Страхові премії тут сплачуються, як правило, одноразово у певному відсотку від страхової суми. Вони не накопичуються і не поверта­ються страхувальникам, якщо страхова подія не відбулась. Договори загального с-ня, таким чином, забезпечують лише компенсацію збитків. Ці договори укладаються на невели­кий строк, як правило, на рік.

Законодавством України передбачено, що компанії, які отримали ліцензію на прове­дення с-ня життя, не мають права проводити загальні види с-ня, і навпаки.