36. Гетьман у вигнанні п. Орлик та його «Конституція».

Після Мазепи, у 1710(до 1742) на козацькій раді обрали гетьман П.Орлик(був генеральним писар). П.Орлик очолив першу укр.політичну еміграцію в Зх.Європі. На початку 1711 р. Орлик розпочинає похід запорожців, шведів і поляків проти росіян в Україні. Шведський король забовязався вести війну доти, поки Україна не буде визволена від московського панування, а турки і татари обіцяли свою допомогу. Народ же підтримав Орлика і один за одним міста Правобережжя переходили під владу гетьмана. П.Орлик також надіслав листа із закликом до боротьби гетьману Лівобережжя І.Скоропадському, що дуже налякало російський уряд і Петра І. Але відступив через тиск великої моск.армії Шерементьєва. Брав участь у підписанні Прутського договору 1711 між Росією і Туреччиною: Туреччині повертається Азов, Москва не втручається в справи РечіПосп та відмовляється від претензій на ПравУкр. Намагався створити антиросійську коаліцію, неодноразово порушував питання про допомогу в справі відновлення української державності, продовжував бомбардувати французьких, польських, шведських і турецьких політичних діячів маніфестами про недолю України, але через несприятливу міжнародну ситуацію його дії не мали успіху. 16.04.1710 написаний ним документ «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» - угода між старшиною+козаками та гетьманом. Основна ідея – обмеження влади гетьмана,прагнення старшини провідної ролі у соц.-пол житті Укр.

Містив втуп+16статтей:

1)Укр. – суверенна держ під протекторатом Швеції;

2)православя –держ релігія;

3)Територія Укр: Чернігівське, Брацлавське, Київське воєводства;

4)влад: законодавча(Генеральна рада), виконавча(гетьман+генеральна старшина), судова(Генеральний суд);

5)гетьманська влада обмежується участю Генеральної військової ради у держ управлінні;

6)уряди полковників і сотників є виборними;

7)козацькі вдови і сироти звільняються від податків і повинностей. Значення: стала пам’яткою суспільно-політичної думки та символ боротьби за незалежну Укр.

36. Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії у хvііі ст. Ліквідація Гетьманщини, Запорозької Січі та козацького устрою.

Дізнавшись про перехід Мазепи на бік шведів, Петро І 28 жовтня 1708 р. видав спеціальний маніфест, у якому повідомляв про зраду І.Мазепи, про його мету віддати українські землі під владу польських панів. Були проведені вибори нового гетьмана, якого заздалегідь назначив сам цар. Новим гетьманом став стародубський полковник Іван Скоропадський.

За часів правління І. Скоропадського посилюється контроль Москви над Україною. До гетьмана був приставлений резидент - стольник А. Ізмайлов.

У 1715 р. Петро І ліквідував виборність старшини і полковників.

У 1721 р. Росія проголошена імперією. .

В 1722 р. створюється Малоросійська колегія (1722-1727 рр.) на чолі з бригадиром С. Вельяміновим. Вона складалася з шести російських офіцерів і прокурора та поділяла владу з гетьманом.

22 лютого 1750 р. за рішенням Єлизавети Петрівни Правління гетьманського уряду було розпущено і на гетьмана обрано К.. Розумовському вдалося розширити автономію України.

А в 1761 за Катерини ІІ . Київ переходить під пряме імперське правління.

у 1764 р. після звернення Розумовського з проханням про введення спадковості гетьманування і розширення його прав знову ліквідувала цей інститут в Україні. Уся повнота влади зосередилась у руках президента Другої Малоросійської колегії (1764-1786 рр.) генерал-губернатора П. Румянцева.

У 1776 р. Катерина II ліквідувала слобідське козацтво - більшість заможних козаків наказним порядком перевела в гусари, а частину - в селянський стан. Старшина отримала офіцерські звання і статус дворянства. На території слобідських полків було створено Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові.

У 1781 р. був ліквідований полково-сотенний устрій, а Лівобережжя поділене на три намісництва - Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (потім - Малоросійське генерал-губернаторство).

В 1783 р. українську національну армію у складі 10 полків було перетворено на регулярні пікінерські полки за взірцем російської армії. Того ж року кріпосне право було поширене на українське селянство.

У 1785 р. виходить «Жалувана грамота дворянству», за якою українська шляхта отримує дворянські права та привілеї.

У другій половині XVIII ст. в Україні утверджується суспільно-політичний устрій, характерний для всієї Російської імперії. Усі органи Української держави були остаточно знищені.