36. Угоди козацьких гетьманів з Московським царством другої половини хvіі ст.

• 1654 – «Березневі статті» - Б.Хмельницький:

  1. Україна – незалежна держава на чолі з гетьманом

  2. Незалежна внутрішня політика

  3. Власна судова система, з-ни, фінанси

  4. Армія – 60 тисяч

  5. Самостійна зовнішня політика, крім відносин з Кримом, Османською імперією, Польщею

• 1659 - Переяславський договір - Ю. Хмельницький:

  1. Втрата права самостійно обирати гетьмана, необхідно було просити дозвіл на вибори в царя

  2. Гетьман втратив право призначати й звільняти ген. старшину, полковників, виступати у похід без дозволу царя

  3. Втрата права ведення зовнішньої політики

  4. Козацькі війська залишають Білорусь

  5. Воєводи – у 6 містах: Київ, Переяслав, Ніжин, Чернігів, Брацлавщина, Умань

  6. Повернути артилерію, здобуту під Конотопом

  7. Підпорядкування Київського митрополиту Московському патріарху

• 1663 - Батуринські статті – І. Брюховецький: ще більше обмеження влади гетьмана

• 1665 – Московські статті – І. Брюховецький:

  1. Вибори з дозволу царя в присутності московських представників

  2. Заборона самостійної зовн. політики

  3. Московські воєводи в усіх великих містах

  4. Воєводи – господарі краю: втручаються у внутрішні справи, збирають податки

  5. Митрополит підпорядковується Московькому патріарху

• 1669 - Глухівські статті – Д. Многогрішний:

  1. Справи внутрішнього життя в руках гетьмана, старшини

  2. Залоги у 5 містах, не втручаються у місцеві справи(Київ, Чернігів, Полтава, Ніжин, Остер)

  3. Українськв закони

  4. Податки зьирає українська старшина

  5. Реєстр – 30 тисяч+1 тис. компанійців

• 1672 – Конотопські статті – І. Самойлович:

  1. Заборона гетьману судити, звільняти старшину

  2. Заборона листуватися з іноземними володарями

  3. Заборона допомагати Дорошенку

  4. Розпущено компанійські війська

• 1687 – Коломацькі статті – І. Мазепа:

  1. Підтверджено козацькі права, привілеї

  2. Універсали гетьмана підтверджуються грамотами царя

  3. Без дозволу царя гетьман не признача, не звільняє старшину

  4. Обмежено право гетьмана розпоряджатись військовими землями

  5. Заборона дипломатичних відносин з іншими країнами

  6. Козацьке військо зобов’язувалось приймати участь у війні з Кримським ханством і Туреччиною

  7. У Батурині – полк московських стрільців

  8. Заборона укр.. купцям торгувати у Московській державі

  9. Українці повинні приймати знецінені укр.. землі

  10. Заохочення шлюбів між українцями й росіянами

36. Правління і. Мазепи. Полтавська битва 1709 р.

Правління Івана Мазепи(1687-1708)

• 1687 р. – укладення Коломацьких статей => подальше обмеження влади гетьмана, посилення впливу царату

• 1689 – участь в ІІ Кримському поході

• 1695-1696 – участь в Азовсько-Дніпровських походах Петра І

• Внутрішня політика:

  • Підтримує велике старшинське і монастирське землеволодіння (Мазепа володів 100 тис. селян)

  • 1701 р. – ввів 2-денну панщину, але не допустив пригнічення селян: 1691 – дозволив селянам скаржитися на панів; зобов’язав полковників стежити за відробітками та податками

  • Служив Петру І, нагороджений орденом Андрія Первозванного

  • Мав напружені відносини з Запорізькою Січчю, бо намагався поставити її під контроль

  • Займався меценатською діяльністю: побудував 12 церков, від реставрував 20.

  • За його сприяння у 1701 році Києво-Могилянська колегія отримала статус академії

• Зовнішня політика:

  • Не була самостійною

  • 1705 – таємні контакти з польським королем Станіславом Лищинським

  • 1706 – таємні переговори зі Швецією

  • 24 жовтня 1708 – мазепа разом з 4 тис. козаків перейшов на сторону Карла ХІІ

  • 29-30 жовтня – договір зі Швецією.

Полтавська битва 1709 р. — генеральна битва Північної війни 1700—1721 рр. між російською і шведською арміями, що відбулася 27 червня 1709 р. У 2-й половині вересня 1708 р. шведські війська на чолі з королем Карлом XII вступили на Україну. Населення по шляху просування шведів організовувало партизанські загони, укріплювало й боронило населені пункти. У квітні 1709 р. почалася оборона Полтави (її гарнізоном командував О. С. Келін). Усі спроби шведських військ здобути місто закінчилися безрезультатно. Оборона Полтави, народна війна проти шведів дали змогу російській армії, що разом з козацькими полками і партизанськими загонами знесилювала ворога безперервними нападами, підготуватися до генеральної битви. За 5 км від Полтави між Будищанським і Яківчанським лісами було споруджено укріплений табір, а 26 червня — передові позиції з 10 редутів. Головні сили російської армії — 42 тисячі солдатів і 72 гармати. Поблизу сіл Малих Будищ і Решетилівки розміщувалося козацьке військо на чолі з І. Скоропадським, що мало перекрити шлях відходу шведів на Правобережну Україну через Кременчук і Переяслав. Шведи мали З0 тис. солдатів і 32 гармати (з них у битві було використано близько 20 тис. чоловік і 4 гармати, решта гармат через відсутність боєприпасів залишилася в обозі). Бій почався о 2-й годині ночі 27 червня. Невдовзі шведські війська наблизилися до редутів. Розгорівся запеклий бій між шведською і російською кіннотою. О 5-й годині ранку шведам вдалося захопити два недобудовані редути. Російська кіннота відрізала частину шведського війська (6 батальйонів піхоти і 2 ескадрони кінноти), яка почала відходити до Яківчанського лісу. О 9-й годині ранку російські і шведські війська, перегрупувавши свої бойові порядки, вступили в рукопашний бій, у результаті якого шведи не витримали натиску російських полків і близько 11 години почали відступ, який швидко перетворився на безладну втечу. Залишки шведської армії, що дісталися Дніпра, З0 червня біля с. Переволочної здалися. Карл XII та І. Мазепа з невеликим загоном переправилися через Дніпро і втекли до турецьких володінь. Шведи втратили в Полтавській битві 9234 чол. убитими і понад 18 тис. полоненими. Втрати російської армії — 1345 убитих і 3290 поранених.