Семінарське заняття

Морально-етична проблематика у творчості Сократа, Демокрита, Платона, Аристотеля, Епікура. Вчення про буття (Мілетська школа), про рух (Елійська школа). Самопізнання та належне існування. Атомізм.

Самостійна робота

Основний зміст епохи Відродження та його відбиття у філософському антропоцентризмі. Гуманізм і натурфілософія доби Відродження.

Класична німецька філософія. Моральний сенс обмеження людського розуму й розширення меж віри у філософії Канта. Кантівське розуміння процесу пізнання.

Студенти повинні:

знати основні принципи періодизації історико-філософського процесу; основні ознаки кожного з етапів розвитку філо­софії;

вміти пояснювати історичні зміни предмета філософії; єдність і різноманітність історико-філософського процесу.

Тема 1.3. Типологія філософських систем

Філософська думка в Україні. Розвиток філософської думки в Україні у ХІІІ-ХVІІІ ст. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Проблема людини у філософських роздумах Г.Сковороди. Проблема звільнення людини та нації у творах мислителів Кирило-Мефодіївського братства. Філософські ідеї Т.Г.Шевченка. Розробка антропологічного принципу та ідеї суспільного прогресу у творчості І.Франка, М.Драгоманова, Лесі Українки, М.Грушевського.

Проблема відчуження та його подолання у філософії марксизму. Неомарксизм.

Західноєвропейська філософія кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Ірраціоналістичний гуманізм, настрої песимізму, концепція «волі до влади» як рушійної сили світу у «філософії життя» (Ніцше, Бергсон, Ділтей). Психоаналіз і неофрейдизм. Еволюція релігійної філософії (Веттер, Жільсон, Барт).

Проблема сутності й існування, відчуження й свободи, життя й смерті у філософії екзистенціалізму (Хайдеггер, Камю, Сартр).

Проблема знання, мови та розуміння у філософії ХХ ст. (класичний позитивізм, неопозитивізм, пост позитивізм).

Семінарське заняття

Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Проблема людини у філософських роздумах Г.Сковороди. Проблема звільнення людини та нації у творах мислителів Кирило-Мефодіївського братства. Філософські ідеї Т.Г.Шевченка. Розробка антропологічного принципу та ідеї суспільного прогресу у творчості І.Франка, М.Драгоманова, Лесі Українки, М.Грушевського.

Самостійна робота

Проблема сутності й існування, відчуження й свободи, життя й смерті у філософії екзистенціалізму (Хайдеггер, Камю, Сартр). Психоаналіз і неофрейдизм. Еволюція релігійної філософії (Веттер, Жільсон, Барт). Ірраціоналістичний гуманізм, настрої песимізму, концепція «волі до влади» як рушійної сили світу у «філософії життя» (Ніцше, Бергсон, Ділтей).

Студенти повинні:

знати основні тенденції некласичної філософії кінця ХГХ ст., особливості сучасної світової філософії, суть понять "екзистен­ція", "позитивізм";

вміти тлумачити особливості прийняття проблеми люди­ни та сенсу її буття у різних філософських концепціях.

Тема 1.4. Практичний спосіб людського буття

Філософський зміст проблеми буття. Світ як єдність об’єктивної дійсності і людських сутнісних сил.

Практика як спосіб існування людини. Загальна структура практичної діяльності: об’єкт, суб’єкт, спосіб, мета, засіб, передумови та умови. Діяльність, практика, праця. Види діяльності. Типологія видів практики: виробнича, політична, духовна, технічна, наукова, соціальна.

Практика і творчість. Види творчості і їх специфіка.

Вимушена, відчужена діяльність, самодіяльність.