Семінарське заняття 3. Філософське вчення про розвиток Закони діалектики. План

1. Діалектика як загальна теорія розвитку всього сущого.

2. Принципи діалектики

3. Категорія діалектики

4. Закони діалектики.

Категорії – це найбільш загальні та важливі поняття будь-якої науки (сфери знання); категорії фіксують якісні характеристики предмету пізнання, а тому в певній сфері знання не можна правильно міркувати, не вживаючи категорії.

У філософії внаслідок її особливостей категорії постають гранично широкими поняттями. Але тому, що найширшим є поняття буття, то філософські категорії постають визначеннями саме буття. Тому в діалектичній логіці Гегеля буття є першою вихідною категорією. Усі подальші категорії конкретизують буття та водночас постають характеристиками всього того, що має відношення до буття. Наприклад, буття може виявлятись через якість, кількість, властивість, міру, стрибок. Тотожна із буттям безпосередня визначеність дечого є якість. Якість є проявом речі такою, якою вона безпосередньо є у відокремленні від інших речей.

В звичайному слововживанні ми розуміємо якість як надійність певної речі, проте, згідно філософії, цю надійність ми не змогли би визначити, якби не знали, що це за річ та яке місце належить їй з-поміж інших речей. А це і є тотожність речі із своїм визначенням. Якість переходить у кількість тому, що межі, що виникли в бутті в процесі завершення процесу становлення, є межами різних речей; ці межі і відокремлюють, і сполучають речі. А це значить, що різні речі постають єдиними, такими, що можуть переходити одне в одне і цим засвідчувати свою однорідність.

Відмінності в межах однорідної сукупності є вже не якісними, а кількісними. Кількість – це відмінність та множинність якісно однорідних речей. Кількість, у свою чергу, також переходить у якість тому, що кількісне відношення вказує на відмінності між різними речами, певним чином характеризує та окреслює речі, що притаманні якості. Отже, якість переходить у кількість, а кількість – у якість; за суттю це є той же самий перехід. Кількість та якість зливаються, утворюючи багатоманітність різних дещо, але в кожному дещо їх єдність буде своєю.

Закон діалектичного переходу кількості у якість звучить так: кожна річ має певне співвідношення кількісних та якісних характеристик в межах певної міри. Якісні характеристики співпадають із її буттєвою визначеністю, а кількісні постають зовнішніми (через співвідношення із іншими) характеристиками. До певної міри кількісні зміни не міняють якості речі, але при досягненні такої міри найменші кількісні зміни приводять до зміни якості.

Взаємозв’язок кількісних і якісних змін здійснюється і в процесі пізнання, мислення. Кількісні зміни не є одноманітними. Існують кількісні зміни, що відбуваються шляхом нагромадження; є кількісні зміни, які раптово спричинюють появу нової якості; є кількісні зміни, що свідчать про поступове нагромадження елементів нової якості; існують кількісні зміни, що є показником переходу якості у нову кількість.

Міра. Єдність, взаємозв’язок і взаємозалежність якості і кількості виражаються в понятті міра. За Гегелем, «міра є сутньою єдністю кількісного і якісного», «в мірі якісне кількісно», «міра є у своїй безпосередності звичайною якістю, що має визначену, належну їй величину» і найбільш лаконічно: міра – «якісно виражена кількість». Будь-який предмет, явище, процес мають свою міру, тобто якісно-кількісну визначеність.

Міра – це межа, в рамках якої предмет залишається тим, чим він є, не змінюючи своєї якості як сукупності корінних його властивостей. Цією категорією предмет охоплюється в єдності, синтезі його кількості та якості. Порушення міри предмета веде до порушення його буття і переходу в інше. Однак це закономірний процес. Стара якість зникає, а нова виникає. Разом з тим виникає і нова міра, яка згодом теж буде порушена новими змінами. Так відбувається розвиток всього сутнього.

Стрибок. Дуже важливою категорією в розумінні закону взаємного переходу кількісних змін у якісні є стрибок. У діалектиці стрибок означає перехід від старої якості до нової. Виникнення нової якості, хоч би як вона об’єктивно не народжувалась, завжди пов’язане зі стрибком, переривом кількісної поступовості, незалежно від того, в якій формі відбувається якісне перетворення. Перехід від старої якості до нової є переломом у розвитку, переривом неперервності. Стрибок у розвитку рівнозначний появі нового стану існуючого внаслідок суперечливого взаємозв’язку кількості і якості, який підноситься до рівня необхідного і загального зв’язку. Цей зв'язок з неминучістю, повторюється в процесах становлення різних предметів і явищ об’єктивної дійсності.

Категорія стрибка дає уявлення про момент або період переходу до нової якості. Існує дві найбільш узагальнені форми стрибків: а) у формі разових, одноактних змін (наприклад, політичний переворот, різні катаклізми в природі; б) стрибки у формі поступових якісних перетворень (наприклад, виникнення нових видів рослин і тварин, становлення людини, перехід до ринкових відносин).