
- •Праксеологія і туризм.
- •Основні риси праксеологічної теорії в туризмі
- •7.Філософія туризму.
- •8.Економіка туризму
- •10.Зміна предметної сутності географії і рекреації туризму.
- •11. Психологія туризму.
- •12. Культурологія туризму.
- •13. Педагогіка туризму.
- •14.Європейський досвід освітньої підготовки професіоналів.
- •. Американський і російський досвід освітньої підготовки професіоналів туризму.
- •16. Економіко-географічні концепції туризмології:
- •17.Туризмологія: основні підходи до формування науки про туризм.
- •19. Поняття туризмознавства, туристики і туризмографії.
- •20. Вітчизняний досвід підготовки професіоналів туризму.
- •21. Концептуальні засади теорії туризму
- •22.Туризмологія: поняття та основні завдання.
- •23. Модель туризму за Жафаром Жафарі
- •24. Модель туриста за Жафаром Жафарі
- •25.Модель туризму як зустрічі
- •26.Теорія периферії.
- •27. Теорія дифузії інновацій
- •28.Модель циклу еволюції туристичного простору р.В. Бутлера
- •29.Концепція території туристичної активності.
- •31. Концепція туристичної урбанізації
- •32. Інформатизація в туризмі
- •33. Гуманітарні концепції туризмології
- •34.Етапи розвитку туризмології як науки.
- •Вітчизняна класифікація професій з туризму та гостинності
- •Вітчизняні наукові центри з туризму.
- •37.Географія підготовки фахівців вищої кваліфікації з туризму в Україні
- •38.Туризм як соціально-культурний феномен.
- •40. Рекреалогія туризму
16. Економіко-географічні концепції туризмології:
концепція туристичного простору, к. туристичної урбанізації, к.сприйняття простору, к.територіальних рекреаційних систем, к.території туристичної активності,т.периферії.
Теорія периферії говорить, що учасники туристичного руху з метою задоволення туристичних потреб керуються перш за все красою природи і потребою близького контакту з природою, не беручи до уваги міські центри (основні центри). У межах територій, що визначаються як периферія, розвиток туризму базується головним чином на відпочинкуторії туристичної активності,т.периферії.
Концепція території туристичної активності. використовується для аналізу просторової організації і функціонування туризму в багатофункційних міських центрах.
Факторами, які сприяють формуванню району (території) туристичної активності є зосереджені в центрі міста різноманітні туристичні об'єкти у вигляді пам'ятників архітектури чи культури, готелів і закладів харчування, різні прояви суспільного і економічного життя міста, які виникають з його центральних функцій, наприклад торговельних чи адміністративних. Концентрація туристичного руху в межах територій тур.активності зумовлена хорошою доступністю і відсутністю автомобільного руху.
Концепція туристичної урбанізації
Урбанізація є процесом, що полягає в просторовому і демографічному розвитку міст, зростанні їх кількості, а також у збільшенні міських територій і участі міських жителів у загальній кількості населення. У суспільному вимірі урбанізація полягає в збільшенні населення, що живе за міськими зразками.
Туризм є явищем, яке сприяє розвитку урбанізаційних процесів як в містах, так і у сільських районах. Поняття туристичної урбанізації з однієї сторони визначає процес розвитку міст з домінуючою туристичною функцією, а з другої - усі зміни, що відбуваються у сільських територіях під впливом туристичного облаштування і туристичного руху.
К.сприйняття простору: Простір є також головним об'єктом наукового аналізу, у дослідницьких концепціях географії туризму, що знайшло своє відображення в розвитку інтегральної концепції туристичного простору. Й під поняттям туристичного простору розуміють частину географічного простору, тобто фізично-географічний, суспільний, культурний, економічний простір, в межах якого відбуваються туристичні явища. Туристичний простір має свою структуру та внутрішню організацію, що складається з "первинних елементів", які визначають зміст туристичних цілей і "туристичних принад" та "вторинних елементів", які зумовлюють чи полегшують здійснення туристичних потреб. "Первинні елементи" діляться на дві генетично окремі групи. До першої належать складові частини навколишнього середовища, охоплені категорією туристичної корисності: рельєф, клімат і внутрішні води, рослинний покрив, тваринний світ; другу групу складають історично сформовані матеріальні і духовні компоненти. "Вторинні елементи" творять усі споруди і устаткування технічної і організаційної інфраструктури, які допомагають туристам задовольнити свої матеріальні і духовні потреби.