11. Психологія туризму.

Психологія туризму, вивчає соціально-психологічні феномени в туризмі, їх вияв та формування в особистості туриста, туристській діяльності, соціально-психологічні особливості туристської групи та управління сферою туризму. При цьому, об’єктом вивчення є туризм як соціальний інститут, туристська діяльність як соціальний процес, особистість туриста з характерними їй психічними властивостями, туристська група як різновид соціальної групи та психологічні особливості управління сферою туризму. З точки зору психології туризму, предметом її вивчення є турист —індивід з властивими йому психологічними характеристиками та властивостями особистості, а також психологічні особливості туристичної діяльності як однієї з форм активності людини.Психологія туризму була сформована в 60-70 рр.20 ст. на стику двох наук: туризмології та психології.Предметом вивчення психології туризму є соціально-психологічні феномени туризму, особистості туриста, туристської діяльності, туристської групи й управління в сфері туризму, а саме:

- особистісні характеристики туриста, що формуються в системі соціальних взаємодій, виникають у процесі туристської діяльності, із властивими йому індивідуальними особливостями;- психологічні характеристики;- традиції, стереотипи, установи і, нарешті, мода, що властиві й сформовані сферою туризму.

Психологія туризму досліджує психологічні явища в туризмі в контексті проблем, що пов’язані зі взаємодією людей у цій сфері , їх загальною й індивідуальною діяльністю.

Туризм-з погляду психології туризму ,- соціальний інститут,сфера соціальної діяльності, компонент соціального способу життя, що впливає на розвиток і формування суб’єкта туризму – туриста.

Психологія туризму досліджує наступну проблематику:1)чинники тур.активності(мотиви подорожування),2)психічні процеси,які супроводжують туризм;3)вплив туризму на психічний стан людини,а також на соц.-культурне сер.;4)психологічні аспекти обсл.туристичного руху.

12. Культурологія туризму.

Культура і туризм взаємно переплітаються і з розвитком людства самі вимагають нового розвитку. Культурологія туризму відіграє важливу роль в гуманітарній освіті та естетиці, в області економіки і культурного. Культура, виставлена напоказ туристам, це разом з тим культура для інвестицій. Вона має визначену ціну, бізнес-план, бренд і всю притаманну ринковій економіці атрибутику. Комерціалізація означає, що на гроші туристів матеріально підтримуються, зберігаються, реставруються та живуть традиційні промисли, етнографічні пам’ятки та народні традиції, які в іншому випадку могли б загинути.

Розвиток культурології туризму пройшло три етапи: 1) до XIX ст. - Старий туризм; 2) з XIX в. до Другої світової війни - культура туризму нового часу; 3) після Другої світової війни - сучасна культура туризму.

Туризм має функцію культурного обміну, який може посилювати в народу почуття патріотизму, національної гордості, зміцнювати взаєморозуміння народів, дружні зв'язки, сприяти збереженню та розвитку національної культури, підтримувати соціальне процвітання і стабільність. Культурологія туризму під кутом зору культури вивчає систему знань про туризм, що дозволяє додатково досліджувати його зміст як об'єкта культури. Вона є одним з напрямків вивчення культури бізнесу, поєднує в собі вивчення туризму і культури, а також сприяє подальшому розвитку і поглибленню туризмології.

Туризм сприяє збереженню і своєчасній реставрації історичних пам’яток, архітектурних споруд, покращенню екології регіону, починають розвиватись інфраструктура туризму, сервісні служби (дороги, побутові послуги, кав’ярні, ресторани, парки розваг).

Крім того, туризм, особливо міжнародний, сприяє привнесенню з туристами із цивілізованих країн і регіонів освітніх і культурних цінностей цих цивілізацій.