
- •Праксеологія і туризм.
- •Основні риси праксеологічної теорії в туризмі
- •7.Філософія туризму.
- •8.Економіка туризму
- •10.Зміна предметної сутності географії і рекреації туризму.
- •11. Психологія туризму.
- •12. Культурологія туризму.
- •13. Педагогіка туризму.
- •14.Європейський досвід освітньої підготовки професіоналів.
- •. Американський і російський досвід освітньої підготовки професіоналів туризму.
- •16. Економіко-географічні концепції туризмології:
- •17.Туризмологія: основні підходи до формування науки про туризм.
- •19. Поняття туризмознавства, туристики і туризмографії.
- •20. Вітчизняний досвід підготовки професіоналів туризму.
- •21. Концептуальні засади теорії туризму
- •22.Туризмологія: поняття та основні завдання.
- •23. Модель туризму за Жафаром Жафарі
- •24. Модель туриста за Жафаром Жафарі
- •25.Модель туризму як зустрічі
- •26.Теорія периферії.
- •27. Теорія дифузії інновацій
- •28.Модель циклу еволюції туристичного простору р.В. Бутлера
- •29.Концепція території туристичної активності.
- •31. Концепція туристичної урбанізації
- •32. Інформатизація в туризмі
- •33. Гуманітарні концепції туризмології
- •34.Етапи розвитку туризмології як науки.
- •Вітчизняна класифікація професій з туризму та гостинності
- •Вітчизняні наукові центри з туризму.
- •37.Географія підготовки фахівців вищої кваліфікації з туризму в Україні
- •38.Туризм як соціально-культурний феномен.
- •40. Рекреалогія туризму
40. Рекреалогія туризму
Про рекреалогію як самостійну галузь знання почали говорити у 90-ті роки. Значною мірою це було пов’язано із тим, що численні проблеми рекреації
вже не можна було вирішити в межах географії, соціології, медицини.
Рекреалогія - галузь знань про причини та способи здійснення рекреаційної діяльності як невід'ємної складової життя кожної людини і людського суспільства, соціально-культурні, економічні, антропоекологічні механізми організації цієї діяльності та її наслідки. Рекреалогія базується на уявленні про територіальні рекреаційні системи, формування яких визначається антропоекологічними і соціально-культурними потребами людей, соціальними та економічними потребами суспільства. У формуванні рекреалогії беруть участь рекреаційна географія, рекреаційна архітектура та містобудування, екологія людини, курортологія. Предметом вивчення в рекреалогії є особливості й закономірності розвитку рекреаційних систем та їхніх підсистем, механізми та стратегії вдосконалення суспільної практики щодо відновлення здоров’я людини. рекреалогія виступає сьогодні як міждисциплінарна галузь знання, що досліджує:
- теоретичні проблеми, пов'язані з відновленням життєвих сил людини;
- як практика його організації;
- як важлива галузь господарства держави.