
- •Праксеологія і туризм.
- •Основні риси праксеологічної теорії в туризмі
- •7.Філософія туризму.
- •8.Економіка туризму
- •10.Зміна предметної сутності географії і рекреації туризму.
- •11. Психологія туризму.
- •12. Культурологія туризму.
- •13. Педагогіка туризму.
- •14.Європейський досвід освітньої підготовки професіоналів.
- •. Американський і російський досвід освітньої підготовки професіоналів туризму.
- •16. Економіко-географічні концепції туризмології:
- •17.Туризмологія: основні підходи до формування науки про туризм.
- •19. Поняття туризмознавства, туристики і туризмографії.
- •20. Вітчизняний досвід підготовки професіоналів туризму.
- •21. Концептуальні засади теорії туризму
- •22.Туризмологія: поняття та основні завдання.
- •23. Модель туризму за Жафаром Жафарі
- •24. Модель туриста за Жафаром Жафарі
- •25.Модель туризму як зустрічі
- •26.Теорія периферії.
- •27. Теорія дифузії інновацій
- •28.Модель циклу еволюції туристичного простору р.В. Бутлера
- •29.Концепція території туристичної активності.
- •31. Концепція туристичної урбанізації
- •32. Інформатизація в туризмі
- •33. Гуманітарні концепції туризмології
- •34.Етапи розвитку туризмології як науки.
- •Вітчизняна класифікація професій з туризму та гостинності
- •Вітчизняні наукові центри з туризму.
- •37.Географія підготовки фахівців вищої кваліфікації з туризму в Україні
- •38.Туризм як соціально-культурний феномен.
- •40. Рекреалогія туризму
38.Туризм як соціально-культурний феномен.
Сучасне суспільне відрізняється органічним взаємодією соціальної і культурної сфер, їх взаємозвязком, що дає підставу при вивченні соціальних і культурних процесів визнавати їх явищами єдиного соціокультурного масштабу. Гідне місце серед цих процесів займає туризм, специфіка якого в даний період проявляється в тому, що: завдяки туризму значно зростають можливості як у вирішенні соціальних проблем (забезпечення повноцінного відпочинку людей, зміцнення їх здоров'я, розширення трудової зайнятості населення), так і в поглибленні діалогу між культурами різних народів і країн, в розширеному відтворенні духовних цінностей;
- Туристська цінність будь-якої країни визначається не тільки наявністю природних, культурних, історичних пам'яток, але й їх 'духовним включенням в «індустрію» дозвілля і вільного часу. Суспільно-економічна ситуація у світі на початку XXI століття змушує нас розглядати соціально-культурний феномен туризму як один з вирішальних чинників розвитку суспільства. На сучасному етапі розвитку людства , туризм став не лише поліфункціональним явищем у нашому суспільстві , яке базується на відпочинку,який поєднує оздоровлення,лікування, туризм –це і дослідження нових територій,які містять цікаві історичні та культурні об’єкти, це фізіологічний відпочинок людини від буденних справ(наприклад,туризм вихідного дня),це прості пішохідні прогулянки природними парками , еко-тури,що є ефективним чинником для самого туриста і для навколишнього середовища. У міжнародному трактуванні туризм називають соціальним феноменом. Соціальний – такий,що відноситься до життя суспільства. Феномен пояснюється в двох значеннях:- філософське поняття, синонім явищ , даного нам у досвіді почуттєвого пізнання;
- незвичайне, рідке явище ;винятковий факт ,людина.
Туризм у різних його видах і формах надає людині найширші можливості задоволення різноманітних потреб, що сприяє покращенню якості і стилю життя, створює біогенний і психічний комфорт, забезпечує міцне стійке здоров’я. Туристські подорожі мають такі позитивні соціальні функції, як пізнавальна, соціально-комунікативна, спортивна,естетична , емоційно-психологічна ,оздоровча, творча, паломницька.
Туризм міцно увійшов у систему соціальних відносин, став звичною і розповсюдженою формою дозвілля і розвитку особистості.
39.Етика туризму .
Важливою складовою філософії туризму є його морально-психологічний компонент. Етика туризму - одна з форм професійної моралі для тих, хто фахово займається цим видом суспільної діяльності. Однак про певні моральні норми і межі, в яких має розгортатися туристська діяльність, люди почали замислюватися задовго до появи самого поняття "туризм". Поведінці як туриста, так і фахівця туристської справи (туроператор, турагент, керівник турфірми тощо) морально-психологічні якості посідають чільне місце у розвитку туризму.Кожна порядна, вихована особистість при зустрічі з незнайомими людьми намагається, як правило, справити приємне враження, бути приязною, привітною, уважною. Інша річ, що для окремої частини цих людей моральна культура виявляється суто функціональною, або показовою, адже нечемне поводження з "клієнтом" загрожує успішному бізнесу. Сучасна етика туризму пропонує певні заходи для забезпечення ділових
етичних відносин: впровадження етичних норм, що відображають систему цінностей організації; організація навчання етиці ділового спілкування всього персоналу.
Варто звернути увагу на професійну етику працівників туристичної галузі. Професійна етика стосується відносин з гостями, колегами, партнерами по бізнесу, допомагає підтримувати фірмовий стиль обслуговування.
Однак, на мою думку, загальними вимогами до професійної етики тих,
хто працює в туристичній галузі є такі: - Доброзичливість та гостинність. Адже обслуговування гостей і клієнтів пов’язане зі створенням атмосфери комфорту та затишку.Доброзичливість привертає людей, викликає в них симпатію та відповідне друже ставлення. - Культура зовнішнього вигляду. - Ввічливість і тактовність. Прояви уваги до гостя – одна з основних умов створення гостинної атмосфери. Кожного відвідувача слід приймати таким, яким він є. А у відповідь на некоректну гостя треба проявляти
витримку і стриманість.- Професійність та загальна ерудованість. Ця вимога передбачає глибоке знання та уміння творчо підійти до справи.- Турбота про престиж закладу. Однією з найважливіших вимог допрацівників галузі туризму та готельно-ресторанного бізнесу є вміння працювати в команді, спільно підтримувати престиж закладу. Важливою проблемою етики є також екологічні аспекти туризму(людина повинна бережно відноситись до навколишнього середовища перебуваючи під час подорожі і загалом). Етика накладає на туризм систему обмежень, що представляє собою
суму морально-етичних правил і традицій, що клались у даному суспільстві.
Етика туристичного бізнесу - ділова етика, що базується на чесності,
відкритості, вірності даному слову, здатності ефективно функціонувати на
ринку у відповідності з діючим законодавством, встановленими правилами і
традиціями.