38.Туризм як соціально-культурний феномен.

Сучасне суспільне відрізняється органічним взаємодією соціальної і культурної сфер, їх взаємозвязком, що дає підставу при вивченні соціальних і культурних процесів визнавати їх явищами єдиного соціокультурного масштабу. Гідне місце серед цих процесів займає туризм, специфіка якого в даний період проявляється в тому, що: завдяки туризму значно зростають можливості як у вирішенні соціальних проблем (забезпечення повноцінного відпочинку людей, зміцнення їх здоров'я, розширення трудової зайнятості населення), так і в поглибленні діалогу між культурами різних народів і країн, в розширеному відтворенні духовних цінностей;

- Туристська цінність будь-якої країни визначається не тільки наявністю природних, культурних, історичних пам'яток, але й їх 'духовним включенням в «індустрію» дозвілля і вільного часу. Суспільно-економічна ситуація у світі на початку XXI століття змушує нас розглядати соціально-культурний феномен туризму як один з вирішальних чинників розвитку суспільства. На сучасному етапі розвитку людства , туризм став не лише поліфункціональним явищем у нашому суспільстві , яке базується на відпочинку,який поєднує оздоровлення,лікування, туризм –це і дослідження нових територій,які містять цікаві історичні та культурні об’єкти, це фізіологічний відпочинок людини від буденних справ(наприклад,туризм вихідного дня),це прості пішохідні прогулянки природними парками , еко-тури,що є ефективним чинником для самого туриста і для навколишнього середовища. У міжнародному трактуванні туризм називають соціальним феноменом. Соціальний – такий,що відноситься до життя суспільства. Феномен пояснюється в двох значеннях:- філософське поняття, синонім явищ , даного нам у досвіді почуттєвого пізнання;

- незвичайне, рідке явище ;винятковий факт ,людина.

Туризм у різних його видах і формах надає людині найширші можливості задоволення різноманітних потреб, що сприяє покращенню якості і стилю життя, створює біогенний і психічний комфорт, забезпечує міцне стійке здоров’я. Туристські подорожі мають такі позитивні соціальні функції, як пізнавальна, соціально-комунікативна, спортивна,естетична , емоційно-психологічна ,оздоровча, творча, паломницька.

Туризм міцно увійшов у систему соціальних відносин, став звичною і розповсюдженою формою дозвілля і розвитку особистості.

39.Етика туризму .

Важливою складовою філософії туризму є його морально-психологічний компонент. Етика туризму - одна з форм професійної моралі для тих, хто фахово займається цим видом суспільної діяльності. Однак про певні моральні норми і межі, в яких має розгортатися туристська діяльність, люди почали замислюватися задовго до появи самого поняття "туризм". Поведінці як туриста, так і фахівця туристської справи (туроператор, турагент, керівник турфірми тощо) морально-психологічні якості посідають чільне місце у розвитку туризму.Кожна порядна, вихована особистість при зустрічі з незнайомими людьми намагається, як правило, справити приємне враження, бути приязною, привітною, уважною. Інша річ, що для окремої частини цих людей моральна культура виявляється суто функціональною, або показовою, адже нечемне поводження з "клієнтом" загрожує успішному бізнесу. Сучасна етика туризму пропонує певні заходи для забезпечення ділових

етичних відносин: впровадження етичних норм, що відображають систему цінностей організації; організація навчання етиці ділового спілкування всього персоналу.

Варто звернути увагу на професійну етику працівників туристичної галузі. Професійна етика стосується відносин з гостями, колегами, партнерами по бізнесу, допомагає підтримувати фірмовий стиль обслуговування.

Однак, на мою думку, загальними вимогами до професійної етики тих,

хто працює в туристичній галузі є такі: - Доброзичливість та гостинність. Адже обслуговування гостей і клієнтів пов’язане зі створенням атмосфери комфорту та затишку.Доброзичливість привертає людей, викликає в них симпатію та відповідне друже ставлення. - Культура зовнішнього вигляду. - Ввічливість і тактовність. Прояви уваги до гостя – одна з основних умов створення гостинної атмосфери. Кожного відвідувача слід приймати таким, яким він є. А у відповідь на некоректну гостя треба проявляти

витримку і стриманість.- Професійність та загальна ерудованість. Ця вимога передбачає глибоке знання та уміння творчо підійти до справи.- Турбота про престиж закладу. Однією з найважливіших вимог допрацівників галузі туризму та готельно-ресторанного бізнесу є вміння працювати в команді, спільно підтримувати престиж закладу. Важливою проблемою етики є також екологічні аспекти туризму(людина повинна бережно відноситись до навколишнього середовища перебуваючи під час подорожі і загалом). Етика накладає на туризм систему обмежень, що представляє собою

суму морально-етичних правил і традицій, що клались у даному суспільстві.

Етика туристичного бізнесу - ділова етика, що базується на чесності,

відкритості, вірності даному слову, здатності ефективно функціонувати на

ринку у відповідності з діючим законодавством, встановленими правилами і

традиціями.