22.Туризмологія: поняття та основні завдання. Туризмологія - теорія туризму, галузь соціокультурного та економіко-бізнесового знання, яке характеризується розгалуженими міжнауковими зв'язками, що фокусуються в теоретичному усвідомленні та концептуальному оформленні багатоаспектного феномена туризму. Крім того, туризмологія повинна сконцентрувати увагу на професійних складових теорії туризму із залученням фахівців вузькопрофільного спрямування. Ідеться про удосконалення проблем інституту гостинності, технології туристської діяльності, поглиблене вивчення таких дисциплін, як рекреалогія, анімація, економіка, екскурсознавство та музеєзнавство. Наукове та практичне "призначення" туризмології розкривається в її функціях: світоглядній, етнічній, комунікаційній, аксеологічній, етичній, комунікаційній, екологічній, праксеологічній і акумулюється в наукових багатовекторних напрямах: філософському, економічному, психологічному, країнознавчому, культурологічному, політологічному, соціологічному, правознавчому, педагогічному, історичному, географічному, демографічному, археологічному та ін.

Туризмологія - науковий напрямок, в межах якого сполучаються різноманітні дослідження туризму як суспільного явища. Завданням туризмології є розробка теорії функціонування туризму. 

Основними завданнями туризмології є розроблення теоретико-методологічних засад,

виявлення об’єктивних закономірностей формування і розвитку туризму, використання нових методів дослідження для розв’язання типових завдань туризму, ефективної моделі управління туристичним бізнесом країни.

19.Поняття туризмознавства, туристики і туризмографії. Туризмознавство — найзагальніше поняття, яке охоплює будь-яке знання про туризм: загальне і часткове, теоретичне і практичне, абстрактне і конкретне, раціональне і чуттєве, ідеальне і реальне. Туризмознавство- це будь-які знання ,які стосуються явища туризму.Вони можуть бути:теоретичні,загальні,часткові,прикладнУ туризмознавстві все значуще — технологія приготування їжі, визначення собівартості пакета туристських послуг тощо. Туризмознавство також охоплює історію зародження туризму й еволюції теоретичних знань цього феномену. Туризмознавство впорядковує, узагальнює та концептуалізує багатоманітний матеріал спостережень щодо туризму як явища суспільного життя. Термін «туризмографія» означає письмові чи символічно, знаково зафіксовані свідчення щодо туризму, його опис, звіти мандрівників, розповіді (наративи), щоденники, книги, статті та інші зразки наукового, епістолярного чи белетристичного жанру, картографічні документи, що виготовляли протягом тисячолітньої історії подорожей, а також графіті як візуально зафіксовані свідчення вражень тих, хто подорожує. Поняття «туристика» також претендує на визначення автономності туристського знання (за аналогією понять «статистика», флористика, які визначають простір чисел, текстів, рухів), але воно не таке містке і точне, як «туризмознавство».Туристика- - термін для позначення системи прикладних наук про туризм і туристське обслуговуванні населення. 

17.Туризмологія: основні підходи до формування науки про туризм. При розробці дослідницьких підходів в туризмології , можна виділити підходи, які використовують при формування науки про туризм. Виділяють наступні підходи:

Інституційний (конкретні установи,які займаються туризмом); історичний (розкриття генези розвитку туризму у різних місцях ,регіонах); організаційний(концентрація на проблемах організації та менеджменту туризму); економічний ( предметом даного підходу є дослідження питань попиту та пропозиції,цін,інвестицій, економічної активності регіонів); соціологічний (аналізує характер і наслідки впливу туризму на суспільство);географічний (дозволяє розкрити сутність ,значення туристичних об’єктів); системний (поєднання різних підходів в один комплексний метод оцінки всієї туристичної системи); міждисциплінарний (або інтегральний); прогностичний (становлення туристичного ринку в майбутньому).

38.Туризм як соціально-культурний феномен.

Сучасне суспільне відрізняється органічним взаємодією соціальної і культурної сфер, їх взаємозвязком, що дає підставу при вивченні соціальних і культурних процесів визнавати їх явищами єдиного соціокультурного масштабу. Гідне місце серед цих процесів займає туризм, специфіка якого в даний період проявляється в тому, що: завдяки туризму значно зростають можливості як у вирішенні соціальних проблем (забезпечення повноцінного відпочинку людей, зміцнення їх здоров'я, розширення трудової зайнятості населення), так і в поглибленні діалогу між культурами різних народів і країн, в розширеному відтворенні духовних цінностей;

- Туристська цінність будь-якої країни визначається не тільки наявністю природних, культурних, історичних пам'яток, але й їх 'духовним включенням в «індустрію» дозвілля і вільного часу. Суспільно-економічна ситуація у світі на початку XXI століття змушує нас розглядати соціально-культурний феномен туризму як один з вирішальних чинників розвитку суспільства. На сучасному етапі розвитку людства , туризм став не лише поліфункціональним явищем у нашому суспільстві , яке базується на відпочинку,який поєднує оздоровлення,лікування, туризм –це і дослідження нових територій,які містять цікаві історичні та культурні об’єкти, це фізіологічний відпочинок людини від буденних справ(наприклад,туризм вихідного дня),це прості пішохідні прогулянки природними парками , еко-тури,що є ефективним чинником для самого туриста і для навколишнього середовища. У міжнародному трактуванні туризм називають соціальним феноменом. Соціальний – такий,що відноситься до життя суспільства. Феномен пояснюється в двох значеннях:- філософське поняття, синонім явищ , даного нам у досвіді почуттєвого пізнання;

- незвичайне, рідке явище ;винятковий факт ,людина.

Туризм у різних його видах і формах надає людині найширші можливості задоволення різноманітних потреб, що сприяє покращенню якості і стилю життя, створює біогенний і психічний комфорт, забезпечує міцне стійке здоров’я. Туристські подорожі мають такі позитивні соціальні функції, як пізнавальна, соціально-комунікативна, спортивна,естетична , емоційно-психологічна ,оздоровча, творча, паломницька.

Туризм міцно увійшов у систему соціальних відносин, став звичною і розповсюдженою формою дозвілля і розвитку особистості.

11.Психологія туризму. Психологія туризму, вивчає соціально-психологічні феномени в туризмі, їх вияв та формування в особистості туриста, туристській діяльності, соціально-психологічні особливості туристської групи та управління сферою туризму. При цьому, об’єктом вивчення є туризм як соціальний інститут, туристська діяльність як соціальний процес, особистість туриста з характерними їй психічними властивостями, туристська група як різновид соціальної групи та психологічні особливості управління сферою туризму. З точки зору психології туризму, предметом її вивчення є турист —індивід з властивими йому психологічними характеристиками та властивостями особистості, а також психологічні особливості туристичної діяльності як однієї з форм активності людини.Психологія туризму була сформована в 60-70 рр.20 ст. на стику двох наук: туризмології та психології.Предметом вивчення психології туризму є соціально-психологічні феномени туризму, особистості туриста, туристської діяльності, туристської групи й управління в сфері туризму, а саме:

- особистісні характеристики туриста, що формуються в системі соціальних взаємодій, виникають у процесі туристської діяльності, із властивими йому індивідуальними особливостями;- психологічні характеристики;- традиції, стереотипи, установи і, нарешті, мода, що властиві й сформовані сферою туризму.

Психологія туризму досліджує психологічні явища в туризмі в контексті проблем, що пов’язані зі взаємодією людей у цій сфері , їх загальною й індивідуальною діяльністю.

Туризм-з погляду психології туризму ,- соціальний інститут,сфера соціальної діяльності, компонент соціального способу життя, що впливає на розвиток і формування суб’єкта туризму – туриста.

Психологія туризму досліджує наступну проблематику:1)чинники тур.активності(мотиви подорожування),2)психічні процеси,які супроводжують туризм;3)вплив туризму на психічний стан людини,а також на соц.-культурне сер.;4)психологічні аспекти обсл.туристичного руху.