26. Бюрократія й бюрократизм у політичному житті суспільства

Поява бюрократії як соціального явища пов´язана з потребою управління, регулювання соціально-політичних відносин, і це зумовило формування ще за рабовласницького ладу особливої групи людей, певного соціального прошарку, який спеціалізувався на цьому виді діяльності. Організаційного оформлення ця група набула у вигляді апарату чиновництва.

Само поняття "бюрократія" вперше з´явилось у 1745 році, його запровадив французький дослідник Вінсент де Турне.

Термін "бюрократія" походить від франц. bureau — бюро, канцелярія; і грец. kratos — влада, сила і трактувався як панування канцелярії, контори, як специфічна форма соціальної організації і відносин у суспільстві, в якому центри виконавчої влади практично незалежні від більшості її членів. До бюрократії відносили вищий, привілейований прошарок чиновників-адміністраторів у державі.

Поняття "бюрократизм" ширше за своїм змістом, ніж "бюрократія", і вживається для характеристики такого стану управління державою чи іншими різними організаціями, де існує "панування канцелярії", відірваність виконавчих органів від інтересів цих організацій, а пріоритет надається власним потребам, де функціонують відносини формалізму, некомпетентності, консерватизму, корупції.

Серед досліджень, які найбільше вплинули на формування наукового уявлення про бюрократію як соціальне явище, політологи виділяють соціальну теорію М. Вебера. Він пов´язував функціонування бюрократії з відносинами управління, панування, позитивно оцінював соціальну роль бюрократії, наголошуючи на тому, що сутність бюрократії — в професіоналізмі управління, складниками якого є раціональні знання управлінської сфери, сувора дисципліна, відповідальність, неупередженість

Так, категорія "бюрократія" вживається для характеристики посадових осіб — чиновників, службового персоналу; адміністративного апарату як системи взаємопов´язаних посадових осіб; будь-якої організації зі штатом службовців; держави, в управлінні якою керівна роль належить її посадовим особам; суспільства, в якому домінує бюрократія. Терміни "бюрократія" і "бюрократизм" використовують і для характеристики раціональної організації, ефективної адміністрації; адміністративного управління, що його здійснюють посадові особи, і водночас бюрократизм тлумачиться як бюрократична поведінка з її неефективною організацією.

Отже, тут очевидна багатофункціональність використання як самого поняття "бюрократія", так і оцінки соціальної ролі бюрократії.

Бюрократія в демократичному суспільстві

Як складовий елемент системи управління, бюрократія є важливою й необхідною умовою функціонування демократичного суспільства. У сучасних демократичних суспільствах простежуються тенденції посилення впливу бюрократії на розвиток економіки і на розподіл ресурсів, тенденції зростання ролі бюрократії загалом. Потенційна загроза бюрократії демократичній системі полягає в тому, що вона може бути інструментом для розширення й посилення впливу держави, обмеження сфери функціонування громадянського суспільства.

У сучасних демократичних державах демократія стає все могутнішою і незалежною, її повноваження й компетенція чітко не визначені, часто суперечливі, а це може призводити до загострення боротьби за владу.Таким чином, для демократичного суспільства наявність могутньої й компетентної бюрократії є важливою умовою його функціонування. І разом з тим для запобігання всевладдю бюрократії, перетворенню інтересів бюрократії у визначальний сенс її діяльності необхідні чітке визначення сфер компетенції, забезпечення відкритості й підзвітності управлінської еліти виборним органам і органам самоврядування.

Бюрократія в сучасному українському суспільстві

Послаблення, а потім і розпад централізованої авторитарної системи управління колишнього Радянського Союзу, втрата впливу чиновницького апарату часів командно-адміністративної системи відкрили можливість формування корпоративної бюрократії. Управлінську еліту України складали представники державної бюрократії переважно міністерств і відомств, партійна еліта, директорський корпус промислових підприємств та колгоспів тощо. З формуванням і зміцненням недержавного сектора економіки зростає вплив компрадорської буржуазії, псевдоринкових, тіньових і кримінальних структур. Значного впливу набуває новостворювана партійно-політична еліта.

Поразка компартії змусила українську політичну й державну бюрократію піти на компроміс з іншими політичними силами, зокрема з силами демократичної орієнтації, залучити і їх до влади і таким чином зберегти на тривалий період свій вплив, реалізувати свої корпоративні інтереси.

Розкол опозиції, пасивність і невизначеність значної частини суспільства щодо реформаційних процесів, нездатність громадян захистити свої соціальні інтереси, права та свободи — усе це дало українській корпоративній бюрократії змогу тривалий час зосереджувати свою головну увагу на задоволенні власних інтересів, уникаючи вирішення найгостріших соціальних проблем. Корумпованість і клановість в Україні, за висновками вітчизняних і зарубіжних експертів, уже протягом кількох років досягають такого рівня, що загрожують національній безпеці.

Отже, нагальними завданнями сучасного українського суспільства є чітке законодавче врегулювання статусу і функцій бюрократії, спрямування її на розв´язання найактуальніших суспільних проблем, повернення довіри громадян до влади та інститутів управління.