- •1. Найдавніші поселення людей на території України періоду кам'яного віку.
- •2. Трипільська культура.
- •3. Кочові і землеробські племена України в ранньому залізному віці. Перші держави.
- •4. Античні міста-держави Північного Причорномор'я.
- •5. Ранні слов'яни та їх сусіди.
- •Тема 2. Київська Русь, її суспільно-політичний розвиток.
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •1.Виникнення київського князівства та його розвиток за Києвичів. Походження назв "Русь" та "Україна".
- •2. Перші князі Київської Русі.
- •3. Володимир Великий. Хрещення Русі та його історичне значення.
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого.
- •5. Політичний, соціальний устрій та господарське життя Київської держави.
- •6. Політична роздробленість Київської Русі.
- •7. Боротьба України-Русі проти монголо-татарських завойовників
- •8. Галицько-Волинська держава.
- •V етап (1323р.-1340р.) – поступовий занепад.
- •9. Культура України княжої доби та Галицько-Волинської держави.
- •Тема 3. Українські землі у складі Литви та Польщі. Виникнення українського козацтва (кін. XIV – сер.XVII ст.)
- •1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського. (сер. Хіv - і569 р).
- •2. Українські землі під владою Речі Посполитої.
- •3. Українські землі в складі Угорщини, Османської імперії, Московської держави. Виникнення Кримського ханства.
- •4. Соціально-економічні процеси в XIV—XVI ст.
- •5. Виникнення Українського козацтва і Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький.
- •6. Козацько-селянські повстання кінця XVI - початку XVII століття. П. Сагайдачний.
- •Культура України в 14 - першій половини 16 ст. Братські школи. Петро Могила. Створення Києво-Могилянської колегії.
- •Тема 4. Визвольна війна українського народу середини хvіі ст. Формування української держави
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •1. Причини та передумови Визвольної війни
- •Назви та періодизація Визвольної війни.
- •3. Початок та розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 - березень 1654р.)
- •4. Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії 1654-1657 рр.
- •5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах.
- •Тема 5. Велика Руїна. Гетьманщина. Ліквідація української автономної державності.
- •1. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 - червень 1663 р.)
- •2. Боротьба за об'єднання Української держави (червень 1663 - вересень 1676 р.)
- •3. Українські землі наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •Гетьман п. Орлик та його Конституція України.
- •5. Колоніальна політика Російської імперії щодо України у XVIII ст.
- •6. Правобережна Україна наприкінці XVII -у XVIII ст.
- •Запорозька Січ у другій половині хvіі ст.
- •Загарбання Росією та Австрією Причорномор’я, Приазов’я, Правобережжя та Західної України.
- •9. Культура України наприкінці XVII - у XVIII ст.
- •Тема 6. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій у хіх – на початку хх ст.
- •1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці хvііі – у першій половині хіх ст.
- •2. Суспільно політичні рухи, національне відродження у першій половині 19ст. Кирило-Мефодіївське братство.
- •3. Західноукраїнські землі наприкінці хvііі – у першій половині хіх ст.
- •Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х рр.
- •5. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя в Україні в другій половині хіх ст.
- •6. Розвиток українського національного та революційного руху (початок хх ст.).
- •Україна на початку XX століття (1900-1914)
- •Розвиток культури українського народу у хіх – поч. Хх ст.
- •Тема 7. Українська національна демократична революція 1917-1921 рр.
- •1. Українська революція. Українська Центральна Рада. М. Грушевський..
- •2. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. Гетьман п.Скоропадський.
- •3. Директорія унр. С. Петлюра.
- •4. 3Унр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •5. Політичний курс більшовиків в Україні у 1919 році.
- •6. Україна в період неПу.
- •7. Політика індустріалізації та її наслідки для України.
- •8. Впровадження антинародного колгоспного ладу в Україні. Голодомор 1932-1933 рр., та його трагічні наслідки.
- •9. Суспільно-політичне та культурне життя 20-30-ті рр Сталінські репресії 30-х рр. На Україні.
- •Тема 8. Україна в роки Другої світової війни. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х до початку 80-х рр. Хх ст.
- •Радянсько-німецький пакт про ненапад 23 серпня 1939 року та об′єднання українських земель.
- •Україна в планах гітлерівців. Оборонні бої на Україні.
- •Окупаційний фашистський режим в Україні. Рух опору в Україні.
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Втрати України, у війні.
- •28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
- •Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 50-х рр.
- •3. Радянізація західних областей України у 40-50-х роках. Репресивні акції радянської влади в регіоні.
- •Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.).
- •6. Опозиційний рух в Україні в другій половині 60-х - першій половині 80-х років, його представники.
- •Тема 9. Національно-державне відродження українського народу.
- •1. Перебудова в срср та її наслідки для України.
- •V (лютий-грудень 1990) – поступове зміщення вправо акцентів політики керівництва срср і радикалізація народних мас.
- •Vі (грудень 1990- серпень 1991) – кінець перебудови.
- •3. Розгортання державотворчих процесів. Становлення владних структур, прийняття Конституції України
- •4. Політичне життя в Україні. Вибори до Верховної Ради України в 1994, 1998, 2002, 2006, 2007 рр. Вибори Президента України 1999, 2004, 2010 рр.
- •5. Економічний розвиток незалежної України. Становище в соціальній сфері.
- •6. Зовнішня політика незалежності України.
2. Перші князі Київської Русі.
Утворення держави Київська Русь літописна традиція пов'язує з іменем князя Олега. Відомості про Олега у більшості є легендарними, а не історично достовірними. Згідно з літописними даними, у 882 р. почав княжити в Києві Олег, захопивши його силою. Саме за князювання Олега (882-912 рр.) Київське князівство перетворилося на велику державу.
Залишається незрозумілим, чи належав він до династії Рюриковичів. З літописів відомо, що у 882 р. Олег силою підкорив Київ, вбивши київських князів Аскольда та Діра. Тим самим він об'єднав два державотворчі центри у Східній Європі: Славію (Ладога, Новгород) і Київ. Ці міста були головними на торговельному шляху з "варягів у греки". Заволодівши Києвом, він намагався поширити свою владу на сусідні племена: сіверян, древлян, уличів, тиверців, кривичів, радимичів, словен. Поширивши владу на ці території (тобто право на збір данини), він увійшов у конфлікт з хозарами, які не бажали мати сильного противника на своїх кордонах і втрачати джерело надходження невільників і прибутків від транзитної торгівлі. Війна Олега з хозарами скінчилась тим, що він погромив їхні порти на Каспії. З метою закріпитись у Києві і домогтись міжнародного визнання він здійснив походи на Константинополь (907р., 911р.) і уклав вигідні торговельні угоди.
Київська Русь об'єднувала більшу частину східнослов'янських племен. З того часу Київ став столицею східнослов'янського об'єднання - "матір'ю городам руським", а київський князь - "великим князем руським", "під рукою" якого були інші князі.
Після смерті Олега київський престол перейшов до сина Рюрика Ігоря (912р.-945р.), який народився 875 р. У 903 р. Ігор одружується на псковитянці Ользі. Як і його попередники, він стверджував свою владу, здійснюючи походи на сусідні племена, Візантію, проти хозар. Але його успіхи були мінімальними. Ствердивши свою владу в сусідніх племенах, він після двох невдалих походів проти Візантії (941р., 944р.) змушений був укласти з нею невигідну торговельну угоду. Пограбувавши багаті волзькі міста хозар, він при збиранні данини з підвладних племен (древлян) потрапив у засідку і загинув. Древляни, що повстали проти Ігоря, були невдоволені прагненнями князя зібрати подвійну данину.
Ставши на престол по смерті свого чоловіка, Ольга (945р.-964р.) виявилась гнучким розумним політиком. Конфлікт з древлянами виявив всю недосконалість управління державою. Помстившись древлянам (спалила їх місто Іскоростень), і тим самим засвідчивши свою владу, вона провела серію реформ, спрямованих на запобігання таких конфліктів у майбутньому. Вона упорядкувала систему збирання данини, встановила її розміри ("уроки"). Також заклала основи у створенні державного апарату. У ключових містах держави влаштовувались спеціальні опорні пункти, де зосереджувалась адміністративна і судова влада княгині.
На відміну від своїх попередників княгиня Ольга зовнішньо-політичні проблеми намагалась вирішувати мирними засобами. Так у 946р., 957 р. уперше в історії Київської Русі відбувся офіційний візит глави держави - княгині Ольги - до столиці Візантійської імперії Константинополя.
Візантійський імператор Константин Багрянородний у творі "Про церемонії" дав опис цього візиту. У Царгороді (Константинополі) Ольга прийняла хрещення, ймовірно, вдруге. Ця подія мала не тільки церковну вагу, а й політичну. Давньоукраїнський літопис захоплено розповідає про хід переговорів, зазначаючи, що Ольга вела розмову з імператором сидячи, що було надзвичайним привілеєм, яким до того іноземне посольство не користувалося. Предметом їх обговорення були питання взаємних відносин, зокрема торгівельних, а також християнізація Русі. Щоб здійснити тиск на Візантію, вона зав'язує відносини з західноєвропейськими державами, зокрема, з Німеччиною (Оттон І).
У 964 р. на чолі держави стає Святослав (972р.), який, насамперед, був князем-воїном.”Іду на ви”. Майже все своє коротке правління він провів у постійних походах і війнах ( у військових походах пройшов 8000-8500км), мечем перекроював карту світу і вписав молоду Давньоруську державу в геополітичний простір Євразії. У 964р. Святослав розпочав свій похід на Схід, в результаті якого ним було підкорено в'ятичів, волзьких болгар, розгромлено Хозарський каганат і знищено його столицю Ітіль. Після цього він продовжив свій похід з метою підкорення Північного Кавказу. Цей похід мав далекосяжні наслідки для Київської Русі: з одного боку, був відкритий шлях для подальшого освоєння слов'янами північно-східних земель, а з іншого, знищивши каганат, він відкрив шлях у причорноморські степи кочовим народам з глибини Азії. Першими з них були печеніги. Починаючи з 968р., Святослав основну увагу зосередив на Балканах. Святославу вдалося заволодіти багатими придунайськими землями, але Візантія примушує його відмовитися від своїх планів закріпитися на Дунаї. При поверненні з важкого походу на Святослава біля дніпровських порогів напали печеніги і вбили його.
Таким чином, у період князювання Святослава Київська Русь стає могутньої державою у Східній Європі, вагомим чинником міжнародних відносин.