Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4 Опорний конспект лекцій.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.3 Mб
Скачать

2. Перші князі Київської Русі.

Утворення держави Київська Русь літописна традиція пов'язує з іменем князя Олега. Відомості про Олега у більшості є легендарними, а не історично достовірними. Згідно з літописними даними, у 882 р. почав княжити в Києві Олег, захопивши його силою. Саме за князювання Олега (882-912 рр.) Київське князівство перетворилося на велику державу.

Залишається незрозумілим, чи належав він до династії Рюриковичів. З літописів відомо, що у 882 р. Олег силою підкорив Київ, вбивши київських князів Аскольда та Діра. Тим самим він об'єднав два державотворчі центри у Східній Європі: Славію (Ладога, Новгород) і Київ. Ці міста були головними на торговельному шляху з "варягів у греки". Заволодівши Києвом, він намагався поширити свою владу на сусідні племена: сіверян, древлян, уличів, тиверців, кривичів, радимичів, словен. Поширивши владу на ці території (тобто право на збір данини), він увійшов у конфлікт з хозарами, які не бажали мати сильного противника на своїх кордонах і втрачати джерело надходження невільників і прибутків від транзитної торгівлі. Війна Олега з хозарами скінчилась тим, що він погромив їхні порти на Каспії. З метою закріпитись у Києві і домогтись міжнародного визнання він здійснив походи на Константинополь (907р., 911р.) і уклав вигідні торговельні угоди.

Київська Русь об'єднувала більшу частину східнослов'янських племен. З того часу Київ став столицею східнослов'янського об'єднання - "матір'ю городам руським", а київський князь - "великим князем руським", "під рукою" якого були інші князі.

Після смерті Олега київський престол перейшов до сина Рюрика Ігоря (912р.-945р.), який народився 875 р. У 903 р. Ігор одружується на псковитянці Ользі. Як і його попередники, він стверджував свою владу, здійснюючи походи на сусідні племена, Візантію, проти хозар. Але його успіхи були мінімальними. Ствердивши свою владу в сусідніх племенах, він після двох невдалих походів проти Візантії (941р., 944р.) змушений був укласти з нею невигідну торговельну угоду. Пограбувавши багаті волзькі міста хозар, він при збиранні данини з підвладних племен (древлян) потрапив у засідку і загинув. Древляни, що повстали проти Ігоря, були невдоволені прагненнями князя зібрати подвійну данину.

Ставши на престол по смерті свого чоловіка, Ольга (945р.-964р.) виявилась гнучким розумним політиком. Конфлікт з древлянами виявив всю недосконалість управління державою. Помстившись древлянам (спалила їх місто Іскоростень), і тим самим засвідчивши свою владу, вона провела серію реформ, спрямованих на запобігання таких конфліктів у майбутньому. Вона упорядкувала систему збирання данини, встановила її розміри ("уроки"). Також заклала основи у створенні державного апарату. У ключових містах держави влаштовувались спеціальні опорні пункти, де зосереджувалась адміністративна і судова влада княгині.

На відміну від своїх попередників княгиня Ольга зовнішньо-політичні проблеми намагалась вирішувати мирними засобами. Так у 946р., 957 р. уперше в історії Київської Русі відбувся офіційний візит глави держави - княгині Ольги - до столиці Візантійської імперії Константинополя.

Візантійський імператор Константин Багрянородний у творі "Про церемонії" дав опис цього візиту. У Царгороді (Константинополі) Ольга прийняла хрещення, ймовірно, вдруге. Ця подія мала не тільки церковну вагу, а й політичну. Давньоукраїнський літопис захоплено розповідає про хід переговорів, зазначаючи, що Ольга вела розмову з імператором сидячи, що було надзвичайним привілеєм, яким до того іноземне посольство не користувалося. Предметом їх обговорення були питання взаємних відносин, зокрема торгівельних, а також християнізація Русі. Щоб здійснити тиск на Візантію, вона зав'язує відносини з західноєвропейськими державами, зокрема, з Німеччиною (Оттон І).

У 964 р. на чолі держави стає Святослав (972р.), який, насамперед, був князем-воїном.”Іду на ви”. Майже все своє коротке правління він провів у постійних походах і війнах ( у військових походах пройшов 8000-8500км), мечем перекроював карту світу і вписав молоду Давньоруську державу в геополітичний простір Євразії. У 964р. Святослав розпочав свій похід на Схід, в результаті якого ним було підкорено в'ятичів, волзьких болгар, розгромлено Хозарський каганат і знищено його столицю Ітіль. Після цього він продовжив свій похід з метою підкорення Північного Кавказу. Цей похід мав далеко­сяжні наслідки для Київської Русі: з одного боку, був відкритий шлях для подальшого освоєння слов'янами північно-східних земель, а з іншого, знищивши каганат, він відкрив шлях у причорноморські степи кочовим народам з глибини Азії. Першими з них були печеніги. Починаючи з 968р., Святослав основну увагу зосередив на Балканах. Святославу вдалося заволодіти багатими придунайськими землями, але Візантія примушує його відмовитися від своїх планів закріпитися на Дунаї. При поверненні з важкого походу на Святослава біля дніпровських порогів напали печеніги і вбили його.

Таким чином, у період князювання Святослава Київська Русь стає могутньої державою у Східній Європі, вагомим чинником міжнародних відносин.