- •1. Найдавніші поселення людей на території України періоду кам'яного віку.
- •2. Трипільська культура.
- •3. Кочові і землеробські племена України в ранньому залізному віці. Перші держави.
- •4. Античні міста-держави Північного Причорномор'я.
- •5. Ранні слов'яни та їх сусіди.
- •Тема 2. Київська Русь, її суспільно-політичний розвиток.
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •1.Виникнення київського князівства та його розвиток за Києвичів. Походження назв "Русь" та "Україна".
- •2. Перші князі Київської Русі.
- •3. Володимир Великий. Хрещення Русі та його історичне значення.
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого.
- •5. Політичний, соціальний устрій та господарське життя Київської держави.
- •6. Політична роздробленість Київської Русі.
- •7. Боротьба України-Русі проти монголо-татарських завойовників
- •8. Галицько-Волинська держава.
- •V етап (1323р.-1340р.) – поступовий занепад.
- •9. Культура України княжої доби та Галицько-Волинської держави.
- •Тема 3. Українські землі у складі Литви та Польщі. Виникнення українського козацтва (кін. XIV – сер.XVII ст.)
- •1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського. (сер. Хіv - і569 р).
- •2. Українські землі під владою Речі Посполитої.
- •3. Українські землі в складі Угорщини, Османської імперії, Московської держави. Виникнення Кримського ханства.
- •4. Соціально-економічні процеси в XIV—XVI ст.
- •5. Виникнення Українського козацтва і Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький.
- •6. Козацько-селянські повстання кінця XVI - початку XVII століття. П. Сагайдачний.
- •Культура України в 14 - першій половини 16 ст. Братські школи. Петро Могила. Створення Києво-Могилянської колегії.
- •Тема 4. Визвольна війна українського народу середини хvіі ст. Формування української держави
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •1. Причини та передумови Визвольної війни
- •Назви та періодизація Визвольної війни.
- •3. Початок та розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 - березень 1654р.)
- •4. Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії 1654-1657 рр.
- •5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах.
- •Тема 5. Велика Руїна. Гетьманщина. Ліквідація української автономної державності.
- •1. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 - червень 1663 р.)
- •2. Боротьба за об'єднання Української держави (червень 1663 - вересень 1676 р.)
- •3. Українські землі наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •Гетьман п. Орлик та його Конституція України.
- •5. Колоніальна політика Російської імперії щодо України у XVIII ст.
- •6. Правобережна Україна наприкінці XVII -у XVIII ст.
- •Запорозька Січ у другій половині хvіі ст.
- •Загарбання Росією та Австрією Причорномор’я, Приазов’я, Правобережжя та Західної України.
- •9. Культура України наприкінці XVII - у XVIII ст.
- •Тема 6. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій у хіх – на початку хх ст.
- •1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці хvііі – у першій половині хіх ст.
- •2. Суспільно політичні рухи, національне відродження у першій половині 19ст. Кирило-Мефодіївське братство.
- •3. Західноукраїнські землі наприкінці хvііі – у першій половині хіх ст.
- •Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х рр.
- •5. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя в Україні в другій половині хіх ст.
- •6. Розвиток українського національного та революційного руху (початок хх ст.).
- •Україна на початку XX століття (1900-1914)
- •Розвиток культури українського народу у хіх – поч. Хх ст.
- •Тема 7. Українська національна демократична революція 1917-1921 рр.
- •1. Українська революція. Українська Центральна Рада. М. Грушевський..
- •2. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. Гетьман п.Скоропадський.
- •3. Директорія унр. С. Петлюра.
- •4. 3Унр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •5. Політичний курс більшовиків в Україні у 1919 році.
- •6. Україна в період неПу.
- •7. Політика індустріалізації та її наслідки для України.
- •8. Впровадження антинародного колгоспного ладу в Україні. Голодомор 1932-1933 рр., та його трагічні наслідки.
- •9. Суспільно-політичне та культурне життя 20-30-ті рр Сталінські репресії 30-х рр. На Україні.
- •Тема 8. Україна в роки Другої світової війни. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х до початку 80-х рр. Хх ст.
- •Радянсько-німецький пакт про ненапад 23 серпня 1939 року та об′єднання українських земель.
- •Україна в планах гітлерівців. Оборонні бої на Україні.
- •Окупаційний фашистський режим в Україні. Рух опору в Україні.
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Втрати України, у війні.
- •28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
- •Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 50-х рр.
- •3. Радянізація західних областей України у 40-50-х роках. Репресивні акції радянської влади в регіоні.
- •Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.).
- •6. Опозиційний рух в Україні в другій половині 60-х - першій половині 80-х років, його представники.
- •Тема 9. Національно-державне відродження українського народу.
- •1. Перебудова в срср та її наслідки для України.
- •V (лютий-грудень 1990) – поступове зміщення вправо акцентів політики керівництва срср і радикалізація народних мас.
- •Vі (грудень 1990- серпень 1991) – кінець перебудови.
- •3. Розгортання державотворчих процесів. Становлення владних структур, прийняття Конституції України
- •4. Політичне життя в Україні. Вибори до Верховної Ради України в 1994, 1998, 2002, 2006, 2007 рр. Вибори Президента України 1999, 2004, 2010 рр.
- •5. Економічний розвиток незалежної України. Становище в соціальній сфері.
- •6. Зовнішня політика незалежності України.
Тема 2. Київська Русь, її суспільно-політичний розвиток.
Мета заняття. Ознайомити студентів із заняттями та віруваннями найдавніших слов'янських племен. Показати особливості формування держав у східнослов'янських племен на території сучасної України, розвитком Київської та Галицько-Волинської держав у ІХ-ХІІІ ст., боротьбою проти завойовників-кочівників. Удосконалювати вміння логічно мислити, навички усних виступів, підготовки рефератів та повідомлень, роботи з картою, аргументованого діалогу, уміння сприймати чужу думку, безболісно відмовлятися від свого хибного погляду. Формувати моральні пріоритети, які визнають людину найвищою цінністю, особистісні вольові риси. Сприяти вихованню доброзичливості, людяності, тактовності. Виховувати інтерес до знань, почуття гідності, відповідальності та обов’язку, громадянськості, поваги до прав інших людей, спрямувати пізнавальну активність студентів на самовдосконалення.
План лекції і семінару
Виникнення київського князівства та його розвиток за Києвичів. Походження назв "Русь" та "Україна".
Перші князі Київської Русі.
Володимир Великий. Хрещення Русі та його історичне значення.
Київська держава за правління Ярослава Мудрого.
Політичний та соціальний устрій та господарське життя Київської держави.
Політична роздробленість Київської Русі.
Боротьба України-Русі проти монголо-татарських завойовників.
Галицько-Волинська держава.
Культура України княжої доби та Галицько-Волинської держави.
Реферати:
Східні слов'яни у давнину.
Заснування Києва.
Софіївський собор.
Києво-Печерська лавра.
Князь Святослав.
Князь Володимир.
Введення християнства та його значення.
Князь Ярослав Мудрий.
„Руська правда” – перший звід законів.
Володимир Мономах.
Данило Романович Галицький.
Культура Київської Русі.
Культура Галицько-Волинської держави.
Питання для самостійного опрацювання:
Становлення держави з центром у Києві.
Зміцнення Київської держави в середині Х ст.
Рекомендована література
Бойко О. Історія України: Навч. Посібник. – К.: Академвидав, 2003. - с. 41-96.
Борисенко В. Курс української історії. К.: Либідь, 1998. – с. 22-46.
Грушевський М. Ілюстрована історія України. – Донецьк: БАО, 2003. – с. 45-134
Кормич Л. І. Історія України. – Харків: Одіссей, 2001. – с. 67-118.
Костомаров М. Галерея портретів. – К.: Веселка, 1993. – с. 11-53.
Курс лекцій. Історія України: в ІІ книгах. – К.: Либідь, 1993. – с 35-53
Мельник Л. Історія України: в ІІ книгах. – К.: Либідь, 1991. т. 1. – с. 5-23
Субтельний О. Україна. Історія. – К.: Либідь., 1993. – с. 37-82.
Чайковський А. Історія України: Навчальний посібник. К.: „А.С.К.”, 2003. – с. 14-22.
1.Виникнення київського князівства та його розвиток за Києвичів. Походження назв "Русь" та "Україна".
Стародавні слов'яни та їх племенні союзи.
Етногенез слов′янства. Різні теорії
- дунайська;
- скіфо-сарматська;
- дніпро-одерська.
Венеди, анти, склавини.
Військова демократія, основні заняття: землеробство, присадибне скотарство, сільські промисли.
Великі союзи слов′янських племен - дулібів, полян, волинян.
3 осередки східнослов′янської державності:
Куявія, Славія, Артанія.
14 союзів племен: поляни, древляни, сіверяни, волиняни, білі хорвати, уличі, тиверці; дреговичі, радимичі, кривичі, ільменські слов′яни, в′ятичі, полочани...
У VІІ-VШ ст. у слов′янських племен активно утворюються племенні княжіння. Одним з таких центрів став Київ, який виникає як центр полянського князівства, потім - центром "Руської землі" і нарешті - Київської держави.
Літописна традиція наводить легенду про заснування Києва трьома братами: Києм, Щеком та Хоривом і їх сестрою Либіддю, які збудували перше городище на Старокиївській горі.
У легенді є зерно правди, бо археологічні дослідження виявили в Києві три окремих міста, що об'єднались лише за княжої доби. Згідно з археологічними розкопками час виникнення Києва датують кінцем V - початком VI ст. (для святкування 1500-ліття Києва було взято 482 р., у 1982 р. урочисто відзначили цю знаменну дату).
На зламі VІІІ-ІХ ст. Київ перетворився у значний політичний міжплемінний центр. Поступово навколо нього були об'єднані значні території між Балтійським та Чорним морями.
В останні роки дослідники дійшли висновку, що Кий був реальною історичною особою, жив наприкінці V-го - у першій третині VI ст. і був полянським князем. Літописи говорять про відвідини Києм Царгорода у 528 р. на запрошення імператора Юстиніана. Мандруючи до Візантії, Кий заснував фортецю на Дунаї і назвав її Києвець. Кий і став засновником династії Києвичів. Про інших представників цієї династії майже нічого невідомо.
Історики вважають, що останніми князями династії, яку започаткував Кий, були Аскольд і Дір. У давньоруських літописах вони завжди виступали разом, але, на думку вчених, князювали вони не одночасно:
Дір у 30-ті рр. IX ст., а Аскольд заступив його у 60-ті рр. IX ст. Про Діра залишилося мало свідчень, значно більше про Аскольда.
Територія Київського князівства Аскольда була невеликою - воно охоплювало землі навколо Києва, головним чином колишнього князівства полян. Але її державний, економічний і воєнний потенціал був значним. Це доводить і політика, яку проводив Аскольд. Він започаткував політику збирання земель союзів східнослов'янських племен навколо Києва. Він організував перший похід Русі на столицю Візантії Константинополь (Царгород) у 860 р. і уклав вигідний торговельний договір. Є відомості, що Аскольд ходив походами проти хозар, дунайських болгар, уличів, древлян. Аскольд зі своїми дружинниками прийняв християнство.
З процесом становлення державності у слов'ян середнього Подніпров'я тісно пов'язаний термін "русь". У давньоруських письменних пам'ятках має чотири значення: етнічне - народ, плем'я тощо; соціальне - суспільний прошарок або стан; географічне - як територія, земля; політичне - держава. Існує багато концепцій походження слова "русь": скандинавська (від місцевості зі схожою назвою), наддніпрянська (від назв річок із коренем "рос" у басейні Дніпра), фінська (від слова "ruotsi", яким фіни називали варягів) та ін. Достеменно відомо, що "руссю" називали спочатку скандинавів, що складали дружини новгородських і київських князів. Поступово дружини князів з роду Рюрика розбавлялися слов'янами і втрачали своє скандинавське походження, а назва продовжувала залишатись. Згодом назва "русь" поширилася на слов'ян, далі на народ, зокрема, полян, а згодом на державу, що була створена східними слов'янами, - Київську Русь.
Назва "Україна" щодо українських земель вперше зустрічається в Київському літописі під 1187 р. Того року в битві з половцями загинув переяславський князь Володимир Глібович ("І плакали по ньому всі переяславці... За ним же Україна багато потужила"). За тих часів назва «Україна» поширювалась на Київщину, Переяславщину, Чернігівщину. Під 1189 р. у тому ж літописі вжито назву "Україна Галицька" стосовно Галицького князівства.
Про походження назви "Україна" існує кілька припущень. Згідно з одним, її виводять від слова край ("кінець") зі значенням "погранична територія". Деякі дослідники пов'язують походження назви "Україна” зі словом край-країна у значенні "рідний край, країна, земля". За іншою гіпотезою, вона походить від дієслова "украяти" - "відрізати", а первісне її значення "шматок землі, відрізаний (украяний) від цілого".