Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4 Опорний конспект лекцій.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.3 Mб
Скачать

Тема 2. Київська Русь, її суспільно-політичний розвиток.

Мета заняття. Ознайомити студентів із заняттями та віруваннями найдавніших слов'янських племен. Показати особливості формування держав у східнослов'янських племен на території сучасної України, розвитком Київської та Галицько-Волинської держав у ІХ-ХІІІ ст., боротьбою проти завойовників-кочівників. Удосконалювати вміння логічно мислити, навички усних виступів, підготовки рефератів та повідомлень, роботи з картою, аргументованого діалогу, уміння сприймати чужу думку, безболісно відмовлятися від свого хибного погляду. Формувати моральні пріоритети, які визнають людину найвищою цінністю, особистісні вольові риси. Сприяти вихованню доброзичливості, людяності, тактовності. Виховувати інтерес до знань, почуття гідності, відповідальності та обов’язку, громадянськості, поваги до прав інших людей, спрямувати пізнавальну активність студентів на самовдосконалення.

План лекції і семінару

  1. Виникнення київського князівства та його розвиток за Києвичів. Походження назв "Русь" та "Україна".

  2. Перші князі Київської Русі.

  3. Володимир Великий. Хрещення Русі та його історичне значення.

  4. Київська держава за правління Ярослава Мудрого.

  5. Політичний та соціальний устрій та господарське життя Київської держави.

  6. Політична роздробленість Київської Русі.

  7. Боротьба України-Русі проти монголо-татарських завойовників.

  8. Галицько-Волинська держава.

  9. Культура України княжої доби та Галицько-Волинської держави.

Реферати:

  1. Східні слов'яни у давнину.

  2. Заснування Києва.

  3. Софіївський собор.

  4. Києво-Печерська лавра.

  5. Князь Святослав.

  6. Князь Володимир.

  7. Введення християнства та його значення.

  8. Князь Ярослав Мудрий.

  9. „Руська правда” – перший звід законів.

  10. Володимир Мономах.

  11. Данило Романович Галицький.

  12. Культура Київської Русі.

  13. Культура Галицько-Волинської держави.

Питання для самостійного опрацювання:

  1. Становлення держави з центром у Києві.

  1. Зміцнення Київської держави в середині Х ст.

Рекомендована література

    1. Бойко О. Історія України: Навч. Посібник. – К.: Академвидав, 2003. - с. 41-96.

    2. Борисенко В. Курс української історії. К.: Либідь, 1998. – с. 22-46.

    3. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – Донецьк: БАО, 2003. – с. 45-134

    4. Кормич Л. І. Історія України. – Харків: Одіссей, 2001. – с. 67-118.

    5. Костомаров М. Галерея портретів. – К.: Веселка, 1993. – с. 11-53.

    6. Курс лекцій. Історія України: в ІІ книгах. – К.: Либідь, 1993. – с 35-53

    7. Мельник Л. Історія України: в ІІ книгах. – К.: Либідь, 1991. т. 1. – с. 5-23

    8. Субтельний О. Україна. Історія. – К.: Либідь., 1993. – с. 37-82.

    9. Чайковський А. Історія України: Навчальний посібник. К.: „А.С.К.”, 2003. – с. 14-22.

1.Виникнення київського князівства та його розвиток за Києвичів. Походження назв "Русь" та "Україна".

Стародавні слов'яни та їх племенні союзи.

Етногенез слов′янства. Різні теорії

- дунайська;

- скіфо-сарматська;

- дніпро-одерська.

Венеди, анти, склавини.

Військова демократія, основні заняття: землеробство, присадибне скотарство, сільські промисли.

Великі союзи слов′янських племен - дулібів, полян, волинян.

3 осередки східнослов′янської державності:

Куявія, Славія, Артанія.

14 союзів племен: поляни, древляни, сіверяни, волиняни, білі хорвати, уличі, тиверці; дреговичі, радимичі, кривичі, ільменські слов′яни, в′ятичі, полочани...

У VІІ-VШ ст. у слов′янських племен активно утворюються племенні княжіння. Одним з таких центрів став Київ, який виникає як центр полянського князівства, потім - центром "Руської землі" і нарешті - Київської держави.

Літописна традиція наводить легенду про заснування Києва трьома братами: Києм, Щеком та Хоривом і їх сестрою Либіддю, які збудували перше городище на Старокиївській горі.

У легенді є зерно правди, бо археологічні дослідження виявили в Києві три окремих міста, що об'єднались лише за княжої доби. Згідно з археологічними розкопками час виникнення Києва датують кінцем V - початком VI ст. (для святкування 1500-ліття Києва було взято 482 р., у 1982 р. урочисто відзначили цю знаменну дату).

На зламі VІІІ-ІХ ст. Київ перетворився у значний політичний міжплемінний центр. Поступово навколо нього були об'єднані значні території між Балтійським та Чорним морями.

В останні роки дослідники дійшли висновку, що Кий був реальною історичною особою, жив наприкінці V-го - у першій третині VI ст. і був полянським князем. Літописи говорять про відвідини Києм Царгорода у 528 р. на запрошення імператора Юстиніана. Мандруючи до Візантії, Кий заснував фортецю на Дунаї і назвав її Києвець. Кий і став засновником династії Києвичів. Про інших представників цієї династії майже нічого невідомо.

Історики вважають, що останніми князями династії, яку започаткував Кий, були Аскольд і Дір. У давньоруських літописах вони завжди виступали разом, але, на думку вчених, князювали вони не одночасно:

Дір у 30-ті рр. IX ст., а Аскольд заступив його у 60-ті рр. IX ст. Про Діра залишилося мало свідчень, значно більше про Аскольда.

Територія Київського князівства Аскольда була невеликою - воно охоплювало землі навколо Києва, головним чином колишнього князівства полян. Але її державний, економічний і воєнний потенціал був значним. Це доводить і політика, яку проводив Аскольд. Він започаткував політику збирання земель союзів східнослов'янських племен навколо Києва. Він організував перший похід Русі на столицю Візантії Константинополь (Царгород) у 860 р. і уклав вигідний торговельний договір. Є відомості, що Аскольд ходив походами проти хозар, дунайських болгар, уличів, древлян. Аскольд зі своїми дружинниками прийняв християнство.

З процесом становлення державності у слов'ян середнього Подніпров'я тісно пов'язаний термін "русь". У давньоруських письменних пам'ятках має чотири значення: етнічне - народ, плем'я тощо; соціальне - суспільний прошарок або стан; географічне - як територія, земля; політичне - держава. Існує багато концепцій походження слова "русь": скандинавська (від місцевості зі схожою назвою), наддніпрянська (від назв річок із коренем "рос" у басейні Дніпра), фінська (від слова "ruotsi", яким фіни називали варягів) та ін. Достеменно відомо, що "руссю" називали спочатку скандинавів, що складали дружини новгородських і київських князів. Поступово дружини князів з роду Рюрика розбавлялися слов'янами і втрачали своє скандинавське походження, а назва продовжувала залишатись. Згодом назва "русь" поширилася на слов'ян, далі на народ, зокрема, полян, а згодом на державу, що була створена східними слов'янами, - Київську Русь.

Назва "Україна" щодо українських земель вперше зустрічається в Київському літописі під 1187 р. Того року в битві з половцями загинув переяславський князь Володимир Глібович ("І плакали по ньому всі переяславці... За ним же Україна багато потужила"). За тих часів назва «Україна» поширювалась на Київщину, Переяславщину, Чернігівщину. Під 1189 р. у тому ж літописі вжито назву "Україна Галицька" стосовно Галицького князівства.

Про походження назви "Україна" існує кілька припущень. Згідно з одним, її виводять від слова край ("кінець") зі значенням "погранична територія". Деякі дослідники пов'язують походження назви "Україна” зі словом край-країна у значенні "рідний край, країна, земля". За іншою гіпотезою, вона походить від дієслова "украяти" - "відрізати", а первісне її значення "шматок землі, відрізаний (украяний) від цілого".

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]