
- •1. Найдавніші поселення людей на території України періоду кам'яного віку.
- •2. Трипільська культура.
- •3. Кочові і землеробські племена України в ранньому залізному віці. Перші держави.
- •4. Античні міста-держави Північного Причорномор'я.
- •5. Ранні слов'яни та їх сусіди.
- •Тема 2. Київська Русь, її суспільно-політичний розвиток.
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •1.Виникнення київського князівства та його розвиток за Києвичів. Походження назв "Русь" та "Україна".
- •2. Перші князі Київської Русі.
- •3. Володимир Великий. Хрещення Русі та його історичне значення.
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого.
- •5. Політичний, соціальний устрій та господарське життя Київської держави.
- •6. Політична роздробленість Київської Русі.
- •7. Боротьба України-Русі проти монголо-татарських завойовників
- •8. Галицько-Волинська держава.
- •V етап (1323р.-1340р.) – поступовий занепад.
- •9. Культура України княжої доби та Галицько-Волинської держави.
- •Тема 3. Українські землі у складі Литви та Польщі. Виникнення українського козацтва (кін. XIV – сер.XVII ст.)
- •1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського. (сер. Хіv - і569 р).
- •2. Українські землі під владою Речі Посполитої.
- •3. Українські землі в складі Угорщини, Османської імперії, Московської держави. Виникнення Кримського ханства.
- •4. Соціально-економічні процеси в XIV—XVI ст.
- •5. Виникнення Українського козацтва і Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький.
- •6. Козацько-селянські повстання кінця XVI - початку XVII століття. П. Сагайдачний.
- •Культура України в 14 - першій половини 16 ст. Братські школи. Петро Могила. Створення Києво-Могилянської колегії.
- •Тема 4. Визвольна війна українського народу середини хvіі ст. Формування української держави
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •1. Причини та передумови Визвольної війни
- •Назви та періодизація Визвольної війни.
- •3. Початок та розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 - березень 1654р.)
- •4. Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії 1654-1657 рр.
- •5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах.
- •Тема 5. Велика Руїна. Гетьманщина. Ліквідація української автономної державності.
- •1. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 - червень 1663 р.)
- •2. Боротьба за об'єднання Української держави (червень 1663 - вересень 1676 р.)
- •3. Українські землі наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •Гетьман п. Орлик та його Конституція України.
- •5. Колоніальна політика Російської імперії щодо України у XVIII ст.
- •6. Правобережна Україна наприкінці XVII -у XVIII ст.
- •Запорозька Січ у другій половині хvіі ст.
- •Загарбання Росією та Австрією Причорномор’я, Приазов’я, Правобережжя та Західної України.
- •9. Культура України наприкінці XVII - у XVIII ст.
- •Тема 6. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій у хіх – на початку хх ст.
- •1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці хvііі – у першій половині хіх ст.
- •2. Суспільно політичні рухи, національне відродження у першій половині 19ст. Кирило-Мефодіївське братство.
- •3. Західноукраїнські землі наприкінці хvііі – у першій половині хіх ст.
- •Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х рр.
- •5. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя в Україні в другій половині хіх ст.
- •6. Розвиток українського національного та революційного руху (початок хх ст.).
- •Україна на початку XX століття (1900-1914)
- •Розвиток культури українського народу у хіх – поч. Хх ст.
- •Тема 7. Українська національна демократична революція 1917-1921 рр.
- •1. Українська революція. Українська Центральна Рада. М. Грушевський..
- •2. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. Гетьман п.Скоропадський.
- •3. Директорія унр. С. Петлюра.
- •4. 3Унр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •5. Політичний курс більшовиків в Україні у 1919 році.
- •6. Україна в період неПу.
- •7. Політика індустріалізації та її наслідки для України.
- •8. Впровадження антинародного колгоспного ладу в Україні. Голодомор 1932-1933 рр., та його трагічні наслідки.
- •9. Суспільно-політичне та культурне життя 20-30-ті рр Сталінські репресії 30-х рр. На Україні.
- •Тема 8. Україна в роки Другої світової війни. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х до початку 80-х рр. Хх ст.
- •Радянсько-німецький пакт про ненапад 23 серпня 1939 року та об′єднання українських земель.
- •Україна в планах гітлерівців. Оборонні бої на Україні.
- •Окупаційний фашистський режим в Україні. Рух опору в Україні.
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Втрати України, у війні.
- •28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
- •Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 50-х рр.
- •3. Радянізація західних областей України у 40-50-х роках. Репресивні акції радянської влади в регіоні.
- •Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.).
- •6. Опозиційний рух в Україні в другій половині 60-х - першій половині 80-х років, його представники.
- •Тема 9. Національно-державне відродження українського народу.
- •1. Перебудова в срср та її наслідки для України.
- •V (лютий-грудень 1990) – поступове зміщення вправо акцентів політики керівництва срср і радикалізація народних мас.
- •Vі (грудень 1990- серпень 1991) – кінець перебудови.
- •3. Розгортання державотворчих процесів. Становлення владних структур, прийняття Конституції України
- •4. Політичне життя в Україні. Вибори до Верховної Ради України в 1994, 1998, 2002, 2006, 2007 рр. Вибори Президента України 1999, 2004, 2010 рр.
- •5. Економічний розвиток незалежної України. Становище в соціальній сфері.
- •6. Зовнішня політика незалежності України.
5. Політичний курс більшовиків в Україні у 1919 році.
Протягом зими-весни 1919 р. більшовики повторно захопили владу в Україні. Був сформований більшовицький уряд - Тимчасовий Робітничо-Селянський уряд України (ТРСУУ). УНР було перейменовано на Українську Соціалістичну Радянську Республіку. Ця назва 1937 р. була змінена на Українську Радянську Соціалістичну Республіку.
Для зміцнення влади більшовиків на місцях були створені надзвичайні органи влади - ревкоми (революційні комітети) і військревкоми (військові революційні комітети). У сільській місцевості опорою більшовиків були комнезами (комітети незаможників). Надзвичайні органи влади контролювали діяльність рад і впливали на неї, бо більшості у радах більшовики поки не мали. ТРСУУ було перейменовано на Раду Народних Комісарів України (РНКУ) на чолі з Християном Раковським.
У березні 1919 р. було прийнято першу радянську Конституцію України. Вищим органом державної влади став Всеукраїнський з'їзд рад, а між з'їздами - Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК).
Процес радянізації в Україні мав такі риси:
1) здійснювався за принципами радянської Росії і під її керівництвом;
2) відрізнявся суворою централізацією;
3) провідниками цієї політики були чиновники неукраїнського походження, внаслідок чого радянізація мала антинаціональний характер.
Суть політичного курсу більшовиків полягала в насильницькому ламанні існуючої економічної системи України. Застосування заходів надходило до компетенції Української Ради Народного господарства (УРНГ), що цілком залежала від Вищої Ради Народного господарства Росії.
Україна, ставши радянською, увійшла до сфери грандіозного експерименту — заміни ринкової економіки безтоварним, директивне керованим з одного центру виробництвом. Селяни сподівалися, що радянська влада віддасть їм землю і маєтки поміщиків, як це проголошувалося більшовиками, коли вони робили Жовтневу революцію. Але декретом ВЦВК, прийнятим у лютому 1919 р., поточним завданням на селі проголошувалася колективізація. Відповідно до декрету уряд Х.Раковського став надавати перевагу утворенню на базі експропрійованих поміщицьких маєтків радгоспів і комун. У відповідь на політику, яку В.Ленін пізніше (коли провал її визначився і від неї відмовилися) назвав воєнним комунізмом, піднялася могутня хвиля селянського опору. Першим проти уряду ще в середині березня 1919 р. виступив отаман Зелений (Д.Терпило). На Катериславщині, в районі Гуляйполя діяли загони Н.Махна, якому виборні селянські отамани присвоїли почесне звання "батьки". Махно добре воював з денікінцями, але радянську владу підтримував умовно, гостро виступаючи проти свавілля комісарів і аграрної політики Раковського. Найбільш масштабним було повстання отамана М.Григор'єва у травні 1919 р.
Соціально-політичний курс більшовиків в Україні в 1919 р. називався „воєнний комунізм”. Його риси:
1) скасування товарно-грошових відносин і заміна їх прямим товарообміном, запровадження карткової системи на продукти харчування, зрівняльна система оплати праці;
2) націоналізація промисловості, державний контроль над виробництвом;
3) мілітаризація праці (запровадження загальної трудової повинності населення від 16 до 60 років, трудова мобілізація, робота за трудоднями);
4) запровадження продрозкладки на селі - системи заготівлі сільськогосподарських продуктів; продрозкладка, яку здійснювали продзагони й комнезами, передбачала обов'язкове здавання селянами державі за твердими цінами всіх надлишків сільгосппродукції; норма особистого споживання визначалася державою; розпочалася колективізація сільського господарства (артілі, комуни, ТОЗи);
5) різке обмеження суверенітету України: КП(б)У - складова частина РКП(б); керівництво профспілками й громадськими організаціями здійснювалося з Москви;
6) утворення в червні 1919 р. військово-політичного союзу радянських республік з метою централізованого керівництва господарством, фінансами і створення єдиного військового командування.
„Червоний террор”, який проводила Всеукраїнська Надзвичайна Комісія (ВУНК), був головним методом здійснення політики „воєнного комунізму”.
Здійснення політики більшовиків у 1919 р. було перерване денікінськими окупаційними військами. У 1920 р. більшовики втрете приходять до влади. Вони врахували помилки політичного курсу 1919 р. і переглянули аграрну політику: було прийнято новий земельний закон, що передбачав зрівняльний поділ землі, добровільність у створенні комун. Однак в економіці збереглися методи «воєнного комунізму», що здійснював створений Всеукрревком (пізніше - РНК УРСР і ВУЦВК).
Держава часто зверталася до позаекономічних методів керівництва: Українську трудову армію очолив Й. Сталін, а праця набула форми повинності.
Продрозкладка передбачала вилучення не тільки хліба, але і м'яса, яєць, овочів. Більшовики використовували продрозкладку для боротьби з куркульством, хоча визначити, хто належить до куркулів, було складно, тому часто страждали міцні селянські господарства.
„Червоний террор” набрав небаченого розмаху. У 1920 р. на території України було створено 18 концентраційних таборів. Почалося витіснення більшовиками з політичного життя соціалістичних партій. «Боротьбисти» оголосили про свій саморозпуск, керівництво лівих есерів було заарештоване, почався судовий процес над меншовиками.
Висновок. Політичний курс більшовиків у 1919-1920рр. в Україні був спрямований на зміцнення влади. Це завдання здійснювалося методами позаекономічного примусу й терору.