Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4 Опорний конспект лекцій.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.3 Mб
Скачать

4. 3Унр, її внутрішня і зовнішня політика.

Активізація національно-визвольного руху в Західній Україні була пов'язана з революційними подіями в Росії, поразкою австро-угорських військ на Галичині й Поділлі, проголошенням УНР, посиленням державної кризи в Австро-Угорщині. У жовтні 1918 р. у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду (УНР). Її очолив Євген Петрушевич.

Євген Петрушевич народився в 1863 р. у родині священика. Навчався у Львівській Академічній гімназії, потім на юридичному факультеті Львівського університету. Після захисту докторської дисертації мав адвокатську контору. Брав участь у національному русі: очолював відділення товариства „Просвіта”, був депутатом галицького сейму, членом Головної Української Ради, головою депутатської фракції від Галичини в австрійському парламенті. Петрушевич стояв біля джерел створення ЗУНР, був її президентом. Нетривалий час входив до складу Директорії УНР як представник західної області УНР. Через політичні суперечності з С. Петлюрою виїхав до Австрії. Вів дипломатичну боротьбу проти окупації Галичини Польщею. Очолив уряд ЗУНР у вигнанні. Останні дні життя провів у Берліні.

1 листопада 1918 р. у Львові почалося повстання що охопило Станіслав, Коломию, Броди, Дрогобич і багато інших міст. Національна Рада закликала галичан брати владу на місцях до своїх рук і готуватися до скликання Установчих зборів. Революція переросла у війну за незалежність і захист від домагань поляків, що проголосили створення Речі Посполитої. 9 листопада 1918 р. УНР сформувала уряд - Тимчасовий Державний секретаріат на чолі з Костянтином Левицьким. Уряд складався з секретаріатів із військових, внутрішніх, земельних, закордонних справ, з публічних робіт і віросповідань. Президентом став Є. Петрушевич. 13 листопада УНР затвердила «Тимчасовий основний закон», відповідно до якого:

1) новоутворена держава одержала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР);

2) були визначені кордони держави;

3) закріплювалася державна незалежність;

4) визначалися державний устрій, прапор, герб.

Відбулися вибори до законодавчого органу влади (парламенту) - Української Народної Ради. Уряд і президент прагнули вивести країну з глибокої економічної кризи, для чого було вжито таких заходів:

1) монополізація продажу зерна, сигарет, спирту і сільськогосподарської продукції;

2) співпраця з кооперативними та фінансовими організаціями;

3) початок відновлення роботи залізничного транспорту;

4) уведення до обігу валюти - гривні й карбованця;

5) 14 квітня 1919 р. з прийняттям закону про землю почалася аграрна реформа, що передбачала ліквідацію великого землеволодіння, проведення поділу землі між малозабезпеченими і безземельними селянами.

Проте уряд не зумів узяти під контроль нафтовидобуток (більшість розробок належала іноземцям), зупинити інфляцію і повною мірою реалізувати трудове законодавство. Найбільш вдалою була політика в галузі освіти, спрямована на відокремлення школи від церкви, і щодо політичних партій. Зовнішньополітичний курс виявився у стосунках з урядом УНР і об'єднанні УНР і ЗУНР в єдину державу (Акт Злуки 22 січня 1919 р.). Припинити польсько-українську війну не вдалося, хоча до Галичини приїздила місія країн Антанти.

22 січня 2919 р. на Софійській площі в Києві відбулися урочисті збори, на яких було проголошено „Акт злуки, (об'єднання) українських земель”. Універсал про об'єднання УНР і ЗУНР засвідчив цю подію. Однак об'єднання всіх українських земель залишилося тільки декларацією. Це об'єднання мало політико-ідеологічний, а не державно-правовий характер: не були вироблені правові умови для його виконання, воно не було ратифіковане законними органами обох держав. Пізніше передбачалося затвердження акту Злуки Українськими Установчими зборами.

Ідея соборності стала реальністю на дуже короткий період. Соборність 1919 р. виникла в найбільш важкі й трагічні для України дні. Тому українські політики і громадські діячі того часу заслуговують на визнання, бо вони прагнули знайти шляхи збереження української державності.

Тепер щорічно 22 січня відзначається День Злуки українських земель.

Висновок. ЗУНР прагнула відкрити широкі можливості для повноцінного національно-державного, економічного й культурного життя українців. Урядові програми були демократичними за характером, але короткочасними й залишилися нереалізованими.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]