- •1. Найдавніші поселення людей на території України періоду кам'яного віку.
- •2. Трипільська культура.
- •3. Кочові і землеробські племена України в ранньому залізному віці. Перші держави.
- •4. Античні міста-держави Північного Причорномор'я.
- •5. Ранні слов'яни та їх сусіди.
- •Тема 2. Київська Русь, її суспільно-політичний розвиток.
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •1.Виникнення київського князівства та його розвиток за Києвичів. Походження назв "Русь" та "Україна".
- •2. Перші князі Київської Русі.
- •3. Володимир Великий. Хрещення Русі та його історичне значення.
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого.
- •5. Політичний, соціальний устрій та господарське життя Київської держави.
- •6. Політична роздробленість Київської Русі.
- •7. Боротьба України-Русі проти монголо-татарських завойовників
- •8. Галицько-Волинська держава.
- •V етап (1323р.-1340р.) – поступовий занепад.
- •9. Культура України княжої доби та Галицько-Волинської держави.
- •Тема 3. Українські землі у складі Литви та Польщі. Виникнення українського козацтва (кін. XIV – сер.XVII ст.)
- •1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського. (сер. Хіv - і569 р).
- •2. Українські землі під владою Речі Посполитої.
- •3. Українські землі в складі Угорщини, Османської імперії, Московської держави. Виникнення Кримського ханства.
- •4. Соціально-економічні процеси в XIV—XVI ст.
- •5. Виникнення Українського козацтва і Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький.
- •6. Козацько-селянські повстання кінця XVI - початку XVII століття. П. Сагайдачний.
- •Культура України в 14 - першій половини 16 ст. Братські школи. Петро Могила. Створення Києво-Могилянської колегії.
- •Тема 4. Визвольна війна українського народу середини хvіі ст. Формування української держави
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •1. Причини та передумови Визвольної війни
- •Назви та періодизація Визвольної війни.
- •3. Початок та розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 - березень 1654р.)
- •4. Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії 1654-1657 рр.
- •5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах.
- •Тема 5. Велика Руїна. Гетьманщина. Ліквідація української автономної державності.
- •1. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 - червень 1663 р.)
- •2. Боротьба за об'єднання Української держави (червень 1663 - вересень 1676 р.)
- •3. Українські землі наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •Гетьман п. Орлик та його Конституція України.
- •5. Колоніальна політика Російської імперії щодо України у XVIII ст.
- •6. Правобережна Україна наприкінці XVII -у XVIII ст.
- •Запорозька Січ у другій половині хvіі ст.
- •Загарбання Росією та Австрією Причорномор’я, Приазов’я, Правобережжя та Західної України.
- •9. Культура України наприкінці XVII - у XVIII ст.
- •Тема 6. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій у хіх – на початку хх ст.
- •1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці хvііі – у першій половині хіх ст.
- •2. Суспільно політичні рухи, національне відродження у першій половині 19ст. Кирило-Мефодіївське братство.
- •3. Західноукраїнські землі наприкінці хvііі – у першій половині хіх ст.
- •Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х рр.
- •5. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя в Україні в другій половині хіх ст.
- •6. Розвиток українського національного та революційного руху (початок хх ст.).
- •Україна на початку XX століття (1900-1914)
- •Розвиток культури українського народу у хіх – поч. Хх ст.
- •Тема 7. Українська національна демократична революція 1917-1921 рр.
- •1. Українська революція. Українська Центральна Рада. М. Грушевський..
- •2. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. Гетьман п.Скоропадський.
- •3. Директорія унр. С. Петлюра.
- •4. 3Унр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •5. Політичний курс більшовиків в Україні у 1919 році.
- •6. Україна в період неПу.
- •7. Політика індустріалізації та її наслідки для України.
- •8. Впровадження антинародного колгоспного ладу в Україні. Голодомор 1932-1933 рр., та його трагічні наслідки.
- •9. Суспільно-політичне та культурне життя 20-30-ті рр Сталінські репресії 30-х рр. На Україні.
- •Тема 8. Україна в роки Другої світової війни. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х до початку 80-х рр. Хх ст.
- •Радянсько-німецький пакт про ненапад 23 серпня 1939 року та об′єднання українських земель.
- •Україна в планах гітлерівців. Оборонні бої на Україні.
- •Окупаційний фашистський режим в Україні. Рух опору в Україні.
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Втрати України, у війні.
- •28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
- •Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 50-х рр.
- •3. Радянізація західних областей України у 40-50-х роках. Репресивні акції радянської влади в регіоні.
- •Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.).
- •6. Опозиційний рух в Україні в другій половині 60-х - першій половині 80-х років, його представники.
- •Тема 9. Національно-державне відродження українського народу.
- •1. Перебудова в срср та її наслідки для України.
- •V (лютий-грудень 1990) – поступове зміщення вправо акцентів політики керівництва срср і радикалізація народних мас.
- •Vі (грудень 1990- серпень 1991) – кінець перебудови.
- •3. Розгортання державотворчих процесів. Становлення владних структур, прийняття Конституції України
- •4. Політичне життя в Україні. Вибори до Верховної Ради України в 1994, 1998, 2002, 2006, 2007 рр. Вибори Президента України 1999, 2004, 2010 рр.
- •5. Економічний розвиток незалежної України. Становище в соціальній сфері.
- •6. Зовнішня політика незалежності України.
4. 3Унр, її внутрішня і зовнішня політика.
Активізація національно-визвольного руху в Західній Україні була пов'язана з революційними подіями в Росії, поразкою австро-угорських військ на Галичині й Поділлі, проголошенням УНР, посиленням державної кризи в Австро-Угорщині. У жовтні 1918 р. у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду (УНР). Її очолив Євген Петрушевич.
Євген Петрушевич народився в 1863 р. у родині священика. Навчався у Львівській Академічній гімназії, потім на юридичному факультеті Львівського університету. Після захисту докторської дисертації мав адвокатську контору. Брав участь у національному русі: очолював відділення товариства „Просвіта”, був депутатом галицького сейму, членом Головної Української Ради, головою депутатської фракції від Галичини в австрійському парламенті. Петрушевич стояв біля джерел створення ЗУНР, був її президентом. Нетривалий час входив до складу Директорії УНР як представник західної області УНР. Через політичні суперечності з С. Петлюрою виїхав до Австрії. Вів дипломатичну боротьбу проти окупації Галичини Польщею. Очолив уряд ЗУНР у вигнанні. Останні дні життя провів у Берліні.
1 листопада 1918 р. у Львові почалося повстання що охопило Станіслав, Коломию, Броди, Дрогобич і багато інших міст. Національна Рада закликала галичан брати владу на місцях до своїх рук і готуватися до скликання Установчих зборів. Революція переросла у війну за незалежність і захист від домагань поляків, що проголосили створення Речі Посполитої. 9 листопада 1918 р. УНР сформувала уряд - Тимчасовий Державний секретаріат на чолі з Костянтином Левицьким. Уряд складався з секретаріатів із військових, внутрішніх, земельних, закордонних справ, з публічних робіт і віросповідань. Президентом став Є. Петрушевич. 13 листопада УНР затвердила «Тимчасовий основний закон», відповідно до якого:
1) новоутворена держава одержала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР);
2) були визначені кордони держави;
3) закріплювалася державна незалежність;
4) визначалися державний устрій, прапор, герб.
Відбулися вибори до законодавчого органу влади (парламенту) - Української Народної Ради. Уряд і президент прагнули вивести країну з глибокої економічної кризи, для чого було вжито таких заходів:
1) монополізація продажу зерна, сигарет, спирту і сільськогосподарської продукції;
2) співпраця з кооперативними та фінансовими організаціями;
3) початок відновлення роботи залізничного транспорту;
4) уведення до обігу валюти - гривні й карбованця;
5) 14 квітня 1919 р. з прийняттям закону про землю почалася аграрна реформа, що передбачала ліквідацію великого землеволодіння, проведення поділу землі між малозабезпеченими і безземельними селянами.
Проте уряд не зумів узяти під контроль нафтовидобуток (більшість розробок належала іноземцям), зупинити інфляцію і повною мірою реалізувати трудове законодавство. Найбільш вдалою була політика в галузі освіти, спрямована на відокремлення школи від церкви, і щодо політичних партій. Зовнішньополітичний курс виявився у стосунках з урядом УНР і об'єднанні УНР і ЗУНР в єдину державу (Акт Злуки 22 січня 1919 р.). Припинити польсько-українську війну не вдалося, хоча до Галичини приїздила місія країн Антанти.
22 січня 2919 р. на Софійській площі в Києві відбулися урочисті збори, на яких було проголошено „Акт злуки, (об'єднання) українських земель”. Універсал про об'єднання УНР і ЗУНР засвідчив цю подію. Однак об'єднання всіх українських земель залишилося тільки декларацією. Це об'єднання мало політико-ідеологічний, а не державно-правовий характер: не були вироблені правові умови для його виконання, воно не було ратифіковане законними органами обох держав. Пізніше передбачалося затвердження акту Злуки Українськими Установчими зборами.
Ідея соборності стала реальністю на дуже короткий період. Соборність 1919 р. виникла в найбільш важкі й трагічні для України дні. Тому українські політики і громадські діячі того часу заслуговують на визнання, бо вони прагнули знайти шляхи збереження української державності.
Тепер щорічно 22 січня відзначається День Злуки українських земель.
Висновок. ЗУНР прагнула відкрити широкі можливості для повноцінного національно-державного, економічного й культурного життя українців. Урядові програми були демократичними за характером, але короткочасними й залишилися нереалізованими.