36. Доба «Руїни» в Україні: загальна характеристика.

Руїна — період історії України кінця XVII століття, що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом, Руїна відносилась як до Ліво-, так і до Правобережжя і тривала від смерті Богдана Хмельницького до початку правління Івана Мазепи — 1657—1687.

Причини Руїни

• відсутність загальнонаціонального лідера, який би міг продовжити справу Богдана Хмельницького після його смерті;

• глибокий розкол серед української політичної еліти з питань внутрішньої та зовнішньої політики;

• егоїстичність козацької старшини, її нездатність поставити державні інтереси вище від вузькокланових та особистих;

• перетворення українських теренів на об'єкт загарбницьких зазіхань Росії, Польщі, Османської імперії та Кримського ханства внаслідок внутрішньої міжусобної боротьби.

Гетьмани:

• Іван Виговський(1657-1659): див. питання 39

• Юрій Хмельницький (1659-1663):

  • Переяславські статті з Москвою – Україна – автономія

  • 1660 – Чуднівська військова кампанія

  • 1660 – Слободищинський трактат з Річчю Посполитою

  • Постригся в ченці під ім’ям Гедеон

Правобережжя

Лівобережжя

Павло Тетеря(1663-1665): Домагався урівняти права церков Збереження прав козаків Підтримував Ідеї соборності Шукав шляхи порозуміння з Москвою 1671 – отруєний поляками

1662 – Сомко, Золотаренко Іван Брюховецький(1663-68): 1663- «Чорна рада» 1663- Брюховецькі статті 1668 – Московські статті 1668 – підняв повстання, вбитий Дем’ян Многогрішний(1668-1672): 1 тис. компанійців – вільнонаймані військовики Добився від Москви не передавати Київ Польщі Проявив самовладдя, приймаючи без старшини рішення, караючи без ген. суду Був запідозрений у «дружніх зв’язках» з Дорошенком => у Сибір Іван Самойлович(1672-1687): Побудова аристократичної держави з провідною роллю старшини Плани возз’єднати Україну Припинив скликати ген. військову раду Сприяв збільшенню старшинського землеволодіння

36. Правління і. Виговського. Гадяцький трактат 1658 р.

Внутрішня політика

• Проведення лінії на економічне й політичне зміцнення козацької старшини і православної шляхти

• Надавав велику кількість землі у володіння православних монастирів, української шляхти і козацької старшини

• Пасивна економічна блокада Запоріжжя, яке стало осередком опозиції гетьману

• Зазнавши невдачі в боротьбі з анти гетьманськими виступами, власними зусиллями звернувся по допомогу до Москви

Зовнішня політика

• Збереження союзницьких відносин з Московською державою

• Підписання мирного трактату зі шведським королем, за яким останній визнавав незалежність Війська Запорозького

• Відновлення союзницьких відносин з Кримських ханством

• Досягнення угоди про перемир’я з Річчю Посполитою

Гадяцький договір

• Україна в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою «Руське князівство» разом з Польським королівством і Великим князівством Литовським входила до «єдиної і неподільної Речі Посполитої» на правах формально рівноправного суб’єкта

• Руське князівство мав очолювати гетьман, який водночас був київським воєводою і першим сенатором. Влада гетьмана була довічною, а після його смерті стани українського суспільства обирали чотирьох претендентів, з-поміж яких король призначав нового гетьмана

• За польським зразком утворювалися місцеві органи влади, відновлювалися суд і судочинство,адміністративно-територіальний устрій, що існували до 1648 р.

• Руське князівство не мало право на окремі відносини з іншими державами

• Кількість збройних сил мала становити 60 тис. козаків і 10 тис. найманців

• Відновлювалося велике землеволодіння, кріпацтво, усі повинності й податки селян і міщан, які існували до 1648 р.

• Козацтву забезпечувалися давні права і привілеї, а по 100 козаків з кожного полку, за поданням гетьмана, отримували від короля шляхетство

• Скасовувалася церковна унія, проголошувалася свобода православного й католицького віросповідань, православному митрополиту і єпископам надавалися місця у сенаті

• Встановлення свободи друку і слова, навіть у релігійних питаннях; образа королівської гідності заборонялися лише в книжках або дискусіях

• Польські й литовські війська не мали права перебувати на території Руського князівства, а якщо за нагальної потреби вступали, то переходили в підпорядкування гетьмана