6. Колективне несвідоме як чинник регуляції поведінки особистості

Колективне несвідоме - найглибший рівень психічної діяльності, що включає природжений досвід минулих поколінь людей, а також предків напівтварин. Колективне несвідоме — це універсальний еволюційний досвід, що становить основу особистості людини.

Колективне несвідоме утворюється з різних рівнів, які визначаються загальнолюдською, національною та расовою спадщиною. Найбільше значення мають сліди минулого, тобто досвід тваринних предків людини. Колективне несвідоме виявляється у вигляді архетипів — домінант, першородних образів, що виявляються в образах творчості, у снобаченнях (наприклад, образ матері-землі, демона, мудрого старця тощо). Важливо зазначити, що досвід у колективному несвідомому є і справді несвідомим. Ми не можемо усвідомити його або ж якось пригадати, як це можливо при заглибленні в особисте несвідоме.

Колективне несвідоме складається з успадкованих інстинктів і форм сприйняття і розуміння, які ніколи не усвідомлювались індивідом і не були затребувані ним протягом життя, але які є характерною рисою для цілої групи – хай то буде родина, нація, раса чи людство. Колективне несвідоме, як і колективна психіка, поділяється на групове і універсальне, синхронне і діахронне, метакультурне та інтракультурне тощо. У філогенезі соціум формує структуру людської психіки. В онтогенезі він є необхідною умовою відтворення цієї структури в окремому індивіді

Зміст колективного несвідомого становлять архетипи — підсумок досвіду незліченних поколінь предків, що може бути розкритий як психічний залишок переживань одного і того ж типу, закріплений на несвідомому рівні протягом життя багатьох поколінь предків. Юнг стверджує, що архетипи мають не біологічну, а символічну природу, тобто є своєрідні внутрішні заборони (маски), закріплені на рівні символіки психіки і настільки глибоко відрефлексовані поколіннями предків, що на звичайному свідомому рівні вони попросту не сприймаються.

Психічні прояви несвідомого незмінні. Всі ситуації, що викликають інтенсивну емоційну реакцію, наприклад, небезпеку для тіла чи душі, при повторенні стають джерелом появи архетипових мотивів. Колись віддрукувавшись, архетип починає відігравати роль фактора, який спричиняє появу тих самих переживань. З’являючись, архетип потужно впливає на людину, яка починає відчувати нумінозний стан чи, навпаки, велику потребу в дії. Існує ряд символів, ситуацій, ідей і фігур, які через постійне переживання їх людством набули характеру психічних структур і майже у всіх людей викликають подібну реакцію. Серед архетипових фігур: мати, батько, дитина, дівчина, правитель, священнослужитель, лікар, учитель, а також чотири основні жіночі й чоловічі архетипи - фізично і сексуально привабливі чоловік чи жінка, фатальна жінка і романтичний чоловік, мати з дитиною і діловий чоловік, мудрий дідусь і мудра бабуся. Ситуації: народження, досягнення статевої зрілості, залицяння, статевий зв’язок, шлюб, смерть. Колективне несвідоме – це такий же винятковий прояв людини, як свідомість; він визначає громадські умови існування людини. У нашому несвідомому можна знайти якісь стандарти, дозволяють зіставити потоки видінь.

Картина людської психіки складна й багатогранна. Уявлення про несвідомому носять поки фрагментарний характер, оскільки це дуже складна структура, має свої яруси. У ході дослідження психіки виявилися такі межі несвідомого і глибинні протиріччя свідомості, що та мислителі вже сумніваються у цьому, що розум може успішно вести людство у себе. Проте розум здатний перевести несвідоме до тями, що є, своєю чергою, цінним засобом вивищення людства.