70. Вплив розвитку змі на соціально-масові явища.

ЗМІ — це такий ЗМК, який виготовлено за певною технологією у редакційному колективі як самостійний засіб перенесення інформації у друкованій або аудіовізуальній формі та пов’язаний з діяльністю журналістів і журналістикою як сферою продукування масовоінформаційних продуктів. Під ЗМК (mass media) розуміємо будь-який засіб для забезпечення массового спілкування, в тому числі й ЗМІ. (Різун)

Якщо ми маємо справу з масовою комунікацією, то результатом массового спілкування можуть бути тільки масоподібні речі. Від масової комунікації не може

народитися немасова культура і немасова свідомість, інакше масова комунікація тоді не буде масовою. ОТОЖ, РОЗВИТОК ЗМІ ПРИЗВІВ ДО ПОЯВИ МАС, МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ І МАСОВОЇ СВІДОМОСТІ.

Завдання ЗМК створювати масові настрої та формувати суспільну думку з

приводу тих чи інших ідей, створювати той суспільний фон, який дозволить кожному громадянинові зреалізувати своє “я”.

Форма реалізації впливу ЗМІ – сугестія. (Усі масові явища — релігія, мода, чутки й

плітки, реклама, зв’язки з громадськістю (PR), масова комунікація, політичні партії і масові рухи — мають сугестивний компонент неминуче.)

Приклади впливу ЗМІ: СРСР. Радянські громадяни, під упливом і ЗМІ і всієї пропагандистської машини, свято вірили в непереможність нашої комуністичної ідеології, у те, що радянська людина — найвільніша у світі, а вони там, у тій же Америці, Англії, Франції, одурманені правлячою елітою, невільні у своїх поглядах і своїй поведінці, бо все там продається й купується, і совість теж. І тільки з розпадом СРСР зрозуміли, що жили в ілюзорному, міфічному світі, створюваному тими ж газетами, радіо і телебаченням.

Цитата : «З моменту народження преси засоби комунікації набувають значення масових.

Це призводить до таких головних тенденцій. По-перше, радикально змінюється роль розмови у створенні суспільної думки. До массового суспільства розмова між людьми була в цьому контексті провідною формою спілкування. З появою преси, ідеї та почуття циркулюють та проникають у все більш широкі кола. Крім того, газета та книга передає їх все далі та скоріше. З появою масового суспільства, пресса стає первісною основою формування думок. Вона замінює на цьому рівні розмову. Достатньо одного руху пера, щоб привести до руху мільйони язиків » ( ГАБРІЕЛЬ ТАРД)

НАЙГОЛОВНІШЕ(!) : роль Інтернету та соціальних мереж як новітніх ЗМК у соціально-масових явищах:

поширений в Ютубі фільм «Невинність мусульман» і масові протести в Лівії, Тунісі, Єгипті. Вбивство американського посла в Бенгазі

всесвітній скандал з появою таємних файлів на Вікілікс і т.д.

71. Вплив масової культури на особистість та суспільство.

Ознаки (або передумови) появи маскульту:

розвиток засобів масової інформації і комунікації (радіо, кіно, телебачення, ілюстровані журнали, Інтернет),

індустріально-комерційний тип виробництва

розподіл стандартизованих духовних благ,

відносна демократизація культури,

підвищення рівня освіченості мас при парадоксальному зниженні духовних запитів.

Одним з найбільш цікавих і продуктивних слід визнати підходу Д. Белла, згідно з яким

масова культура - це свого роду організація повсякденної свідомості в інформаційному

суспільстві, особлива знакова система або особлива мова, на якому члени інформаційного

суспільства досягають взаєморозуміння.

Характеристики масової культури:

 орієнтованість на гомогенну аудиторію;

 опора на емоційний, ірраціональне, колективне, несвідоме;

 ескейпізм;

 швидкодоступність;

 швидко забувається;

 традиційність і консерватизм;

 оперування середньою мовною семіотичною нормою;

 цікавість

Вплив маскульту. НЕГАТИВНІ сторони:

1) формує у її споживачів пасивне сприйняття дійсності ( в творах масової культури пропонуються готові відповіді нате, що відбувається в соціокультурному просторі довкола індивіда).

2) під її впливом змінюється система цінностей: прагнення до розважального стає домінуючим.

3) грунтується не на образі орієнтованому на реальність, а на системі іміджів, що впливають на несвідому сферу людської психіки.

4) реанімує нижчі аспекти свідомості і інстинкти, які, у свою чергу, стимулюють етичну, естетичну і інтелектуальну деградацію особистості.

5) метою масової культури є стимулювання споживчої свідомості в реципієнта (тобто

у глядача, слухача, читача), що у свою чергу формує особливого типа - пасивного, некритичного сприйняття цієї культури у людини. Все це і створює особу, яка досить легкий піддається маніпулюванню.

ПОЗИТИВНІ сторони:

1) вона притягує до себе маси, що не уміють продуктивно використовувати свій вільний

час;

2) створює свого роду семіотичний простір, який сприяє тіснішій взаємодії між членами

високо технологічного суспільства;

3) дає можливість широкої аудиторії познайомитися з творами традиційної (високою)

культури;

ЗАГРОЗИ:

! якщо вона продовжить своє існування у вигляді, в якому вона зараз, то загальний культурний потенціал цивілізації не лише не зросте, але може понести і істотний збиток.

! Псевдо-цінності масової культури обтяжливі і навіть руйнівні для особи і суспільства.

! Громадянське суспільство буде нереальним. Буде лише псевдо-громадянське суспільство, з елітою (або верхівкою), що буде радо й легко керувати даним суспільством у своїх цілях, добрих чи корисливих – вже не має значення.

(додатково до теми):

Класифікація проявів і напрямів масової культури:

 індустрія «субкультури дитинства»

 масова загальноосвітня школа

 система національної ідеології

 масові політичні рухи

 масова соціальна міфологія, яка спрощує систему ціннісних орієнтацій людини

 індустрій розваг і дозвілля

 індустрія оздоровчого дозвілля

 система організації, стимулювання і керування споживчим попитом на речі, послуги, ідеї як індивідуального, так і колективного користування

 різного роду ігрові комплекси, від механічних ігор до систем віртуальної реальності

 засоби масової інформації

Масова культура – явище не однорідне, воно має свою структуру й рівні. В сучасній

культурології, як правило, выділяють 3 основні рівні масової культури:

 кіч-культура

 мід-культура

 арт-культура