6Школа наукового управління.(класична теорія менеджменту)

(1885 – 1920 р. р.) Представники: Ф. Тейлор, Френк і Ліліан Гілбрети, Генрі Гантт-(рівень лоу менеджмент)

Гілбрети в 20-их - виконання любих робіт з використанням елементарних рухів.

Л. Гілбрет першою займалась питаннями управління кадрами, їх науковим відбором, підготовкою і розстановкою. В 1915 році вона стала першою жінкою в США, якій присуджено ступінь доктора психології.

Наукове управління - проблеми підвищення продуктивності праці робітників (операційних виконавців) шляхом удосконалення операцій ручної праці. Л. Гілберт поклала початок області управління, яка в даний час називається «управління кадрами».

Тейлор стверджував, очевидно, що людина одного типу має спочатку скласти план роботи, а людина зовсім іншого типу повинен виконати її. 

відзначали необхідність систематичного використання стимулювання працівників з метою зацікавити їх у підвищенні продуктивності праці

На думку Тейлора, основним завданням менеджменту повинно бути забезпечення найбільшого процвітання підприємця разом з максимумом добробуту кожного працівника.

Формування школи наукового управління базувалося на трьох основних моментах, які послужили вихідними принципами для розвитку менеджменту:  · Раціональна організація праці.  · Розробка формальної структури організації.  · Визначення заходів зі співробітництва керуючого і робітника.  Передбачалася також можливість невеликого відпочинку і неминучих перерв у виробництві, так що кількість часу »виділювана на виконання певних завдань, було реалістичним і справедливо встановлена. Це давало керівництву можливість установити норми виробництва, які були здійсненні, і платити додатково тим, хто перевищував установлений мінімум.

Недоліки школи наукового управління: не достатньо уваги менеджменту, не приділялась увага впливу зовнішнього середовища, розглядання праці людини на рівні машин, виключення психологічного фактора; заперечення лінійної системи управління через відокремлення функцій планування.

7Адміністративна (класична) школа управління. (рівень – топ-менеджмент)

Мет - створення універсальних принципів управління, дотримуючись яких організація обов’язково доб’ється успіху.

Представники (1920-1950 р. р.) :Анрі Файоль, Макс Вебер.

Анрі Файоль - процесним підходом (функції) на відміну від традиційного раціоналістичного. _Сформувати 14 універсальних принципів управління : Поділ праці Влада - відповідальність  Єдинопочаток Єдність керівництва Підпорядкування індивідуальних інтересів загальним Винагорода персоналу Централізація Скалярний Порядок Справедливість Стабільність персоналу Ініціатива Корпоративний дух. 

Головні заслуги А. Файоля (діапазон управління 5-6 чел).

Макс Вебер - «ідеальна бюрократія», 1) розподіл праці, за якого повноваження і відповідальність чітко визначені для кожного працівника і юридично закріплені як офіційні обов’язки; 2) всі посади в ієрархіє влади діють у скалярному

Здобутки адміністративної школи:

• детальне дослідження основних функцій управління;

• опрацювання принципів побудови структури організації та управління працівниками.

Недоліки адміністративної школи:.

• помилковість пошуків універсальних принципів управління;

• ігнорування соціальних аспектів управління.

• Не враховували вплив зовнішнього середовища.