42. Побудова організації, організаційне проектування.

Побудова організації здійснюється шляхом організаційного проектування. Його основою є стратегічний план, спрямований на реалізацію місії, цілей організації. У результаті організаційного проектування - структури управління (сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їх взаємозв’язки й забезпечують керівництво організацією). Процес організаційного проектування передбачає визначення повноважень, відповідальності, обов’язків.

ЕТАПИорганізаційного проектування:

1. Поділ праці . З’ясування сутності та змісту кожної роботи в організації-проектування робіт що має результати: специфікації робіт; посадові інструкції; кваліфікаційні характеристики.

Процес проектування робіт складається з двох стадій:а) аналіз робіт (зміст,вимоги до робіт,середовище здійснення); б) власне проектування робіт (обсяг роботи, змістовність-ст впливу прац на роботу)

З розвитком та удосконаленням виробництва все більш почали виявлятися негативні сторони спеціалізації-з’явився термін “перепроектування (реорганізація) робіт”.

Основні методи перепроектування робіт :

1) Ротація робіт – переміщення працівників через певні проміжки часу з однієї роботи на іншу. Ротація робіт може бути як горизонтальною так і вертикальною. Переваги: накопичується досвід у суміжних сферах; усувається одноманітність та монотонність; покращується розуміння інших видів діяльності.

2) Формування робочих модулів – ротація у відносно короткі проміжки часу.

3) Розширення роботи - горизонт розширення роботи за рахунок збільшення кількості операцій та скорочення частоти повторення циклу роботи.

4) Збагачення роботи - процес підвищення змістовності роботи, шляхом: (підвищення кваліфікації); самостійного опрацювання графіків роботи; зменшення ступеня контролю.

5) Використання альтернативних графіків роботи.

а) “стислий робочий тиждень” (програма 4-40, тобто 4-добовий 40-годинний робочий тиждень);

б) “гнучкий час” (працівник має можливість в певних межах змінювати час початку та закінчення робочого дня).

2. Департаменталізація –процес групування робіт і видів діяльності в окремі підрозділи організації (бригади, групи, сектори, відділи, цехи, виробництва тощо).

Базові схеми департаменталізації : функціональна – за основними функціями управління; продуктова –за окремими видами продуктів, що виробляються; територіальна – за географією фізичного розташування підрозділів; орієнтована на споживача – за принципом задоволення потреб найбільш значущих споживачів.

Кожний із зазначених способів групування має свої переваги та недоліки. Тому на практиці спостерігається змішування базових схем департаменталізації.

3. Делегування повноважень – процес передачі керівником частини своєї роботи та повноважень підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання: передача повноважень (надання підлеглому права приймати рішення); прийняття відповідальності (прийняття підлеглим зобов’язань виконувати певну роботу); підзвітність (вимога до підлеглого повідомляти про наслідки своїх дій безпосередньому начальнику).

4. Встановлення діапазону 5. Створення механізмів координації  –узгодження дій усіх підсистем організації(в.і г.).

Механізми вертикальної координації: прямий контроль; стандартизація діяльності .

горизонтальної координації: взаємодопомога (взаємні комунікації); оперативні (тимчасові робочі) групи;

1. комісії (постійні робочі групи); збори співробітників підрозділів.