- •Поняття мовної норми та діалекту.
- •Види мовних норм.
- •Соціальні та територіальні діалекти.
- •Принципи правопису української мови.
- •Соціальне значення мови. Функції мови.
- •Українська мова серед інших мов світу. Українська мова та її територіальні діалекти.
- •Фонетика. Графіка укр. Мови. Алфавіт.
- •Морфеміка і словотвір.
- •12. Способи словотворення в українській мові
- •13. Принципи складоподілу. Правила переносу слів в українській мові
- •14. Лексика та лексикологія.
- •15. Групи слів у лексиці.
- •16. Професійна лексика: термінологія, професіоналізми.
- •17. Фразеологія української мови.
- •18. Класифікація фразеологізмів
- •19. Лексикографія. Види словників.
- •20. Синтаксис та пунктуація української мови.
- •21. Просте речення. Односкладне речення.
- •22. Види складних речень.
- •23. Структура процесу спілкування та канали обміну інформацією.
- •24. Види та форми усного ділового спілкування.
- •25. Поняття стилю в мовознавстві. Система функціональних стилів української мови.
- •26. Офіційно – діловий стиль в системі стилів укр. Мови. Його характерні риси.
- •27. Аналіз наукового, публіцистичного, розмовного, художнього стилів укр. Мови
- •28. Аналіз епістолярного та конфесійного стилів укр. Мови.
- •29. Письмове ділове спілкування. Форми та види.
- •32. Візитна картка як атрибут ділового спілкування.Види візитних карток.
- •41. Доповідна та пояснювальна записка.
- •Розпорядчі документи. Наказ.
- •47. Правила вживання апострофа.
- •48. Правила вживання м*якого знака.
- •Правила написання великої літери.
- •51. Іменник. Граматичні категорії іменників.
- •54. Відмінювання числівників.
- •55. Прислівник. Правопис похідних прислівників.
- •56. Форми дієслова. Дієприкметник. Дієприслівник.
- •57. Правопис прийменників.
- •58. Правопис сполучників.
- •59. Правопис часток.
57. Правопис прийменників.
Прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників(або займенників) служить для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні. Приклади прийменників:
– первинні: без, в (у), від, для, по, через, при, про, над, під, до, з, ради;
– вторинні: задля, з-під, із-за, , поза, щодо;
– утворені від інших частин мови: близько, внаслідок, після, поруч, перед, протягом, під час, з допомогою, у зв’язку, завдяки, незважаючи на тощо.
Складні прийменники пишуться разом: поміж, понад, заради.
Примітка. Складні прийменники із початковим з- (зі-; із-) пишуться через дефіс: із-за, з-над, з-посеред, з-під.
4. Похідні прийменники прислівникового походження, як правило, пишуться разом: попереду тролейбуса, обабіч шляху, наперекір долі, назустріч долі, їх
треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іменником: назустріч сонцю — на зустріч із вчителем, стояти скраю — з краю лісу.
5. Окремо пишуться складні похідні прийменники, утворені поєднанням іменників та прислівників з прийменниками: у зв 'язку, згідно з,
Прийменники пишуться окремо від інших частин мови: уві сні, ,наді мною, піді мною, на жаль. їх треба відрізняти від префіксів, які пишуться разом: при березі і прибережний, над Дніпром і наддніпрянський, з-під шапки і спідлоба, перед осінню і передосінній, ліг на бік і відійшов набік.
Слід пам'ятати, що між прийменником та іншою частиною мови можна вставити означення: на превеликий жаль, при крутому березі, над широким Дніпром, з-під зимової шапки, перед золотою осінню, ліг на правий бік. Між префіксом і частиною слова вставити інше слово не можна.
Складні прийменники, утворені від первинних за допомогою прийменника з (із), пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-над, з-понад, з-поза, з-під, з-попід, з-між, з-поміж, з-проміж, з-перед, з-серед, з-посеред. Інші складні прийменники, утворені від первинних, пишуться одним словом: задля, заради, навпроти, наскрізь, побіля, понад, поперед, попід, посеред, почерез, поза, попри, поміж, проміж, помимо, щодо (але: що ж до).
Складні прийменники прислівникового походження пишуться одним словом (як і відповідні прислівники): поруч мене, обабіч шосе, наприкінці дня, назустріч делегації, напередодні свят, внаслідок переживань, всупереч сподіванкам, наперекір знегодам, довкола цього питання.
Проте від прислівників, які пишуться разом, слід відрізняти однозвучні сполучення прийменників з іменниками, що мають при собі додаток у родовому відмінку й пишуться окремо: углиб (прислівник) — у глиб століть (сполучення прийменника у з іменником глиб, при якому є додаток століть), убік (відійшов убік) — в бік річки, всередині — в середині кімнати, зсередини — з середини приміщення, скраю (моя хата скраю) — 3 краю села, спочатку — з початку тижня.
Щоправда, іноді такі слова, як всередині, збоку, скраю, можуть бути й прийменниками: Чіпка йшов збоку отари (Панас Мирний). За всіма ознаками, це було колгоспне подвір'я. Воно стояло скраю мальовничого села (Ю. Яновський). Усередині атомів діють свої, особливі закони (3 підручника).
Двома та більше словами пишуться такі прийменникові сполучення: під час, згідно з, відповідно до, подібно до, залежно від, незалежно від, у зв 'язку з, у напрямі до, з допомогою, за рахунок, в силу, в результаті (але: внаслідок), незважаючи на.
Щоб уникнути немилозвучного збігу насамперед голосних, а потім і приголосних, використовують варіанти прийменників у і в; з, із і зі; під і піді; над і наді; перед і переді: був у мене — були в мене; прийшов з інституту — прийшов із театру — прийшов зі школи; під нами — піді мною.
