11.2.Форми підвищення рівня педагогічних знань і майстерності вихователів

Завідуючий і методист дошкільного закладу особливу увагу приді­ляють підвищенню кваліфікації та професійної майстерності вихо­вателів. У зв'язку з цим у дослідженнях і передовому педагогічному досвіді розкривається методика педагогічного аналізу й самоана­лізу (О.К.Бондаренко, Л.О.Бахтуріна, Г.І.Васильєва, І.І.Кобитіна, Л.О.Калмикова, О.П.Литвин, Л.В. Поздняк, А.Н.Троян, В.І.Шкатулла та ш.). Велику увагу в цій роботі приділяють колективним перегля­дам занять.

Так, дуже важливо напередодні колективного перегляду заняття вивчити та обговорити теоретичні питання, зв'язані з проблемою відкритого заняття. Для цього методист пропонує вихователям спи­сок методичної літератури для самостійного вивчення й подальшого обговорення на нараді. У процесі обговорення визначаються голо­вні ідеї та можливості їхнього впровадження в практику роботи з ді­тьми.

Відкрите заняття, як правило, доручається проводити найбільш досвідченому вихователю. План-конспект заняття затверджується методистом або завідуючим дошкільним закладом.

Спостереження заняття фіксується кожним присутнім. Форми за­пису можуть бути різні. Наприклад, сторінка поділяється навпіл вер­тикально. На одній половині записуються спостереження, пов'язані з роботою вихователя, а на другій — те, що стосується дітей; в одному стовпчику записується хід заняття, а в другому досягнення й недо­ліки. Поділивши сторінку на три стовпчика, запис може бути таким: у першому — фіксують зауваження, пов'язані зі структурою, ходом заняття; в другому — зауваження до діяльності педагога; в третьому — діяльності дітей. Можна зробити й такий запис: поділивши сторінку на чотири стовпчика, в першому аналізується організація діяльності й особистісні якості педагога, в другому — виконання навчальних за­дач, в третьому — аналізуються виховні розвивальні задачі, в четвер­тому — діяльність дітей і характеристика групи в цілому.

Особлива увага приділяється обговоренню заняття, в якому засто­сувалися самоаналіз і колективний аналіз. Алгоритм педагогічного аналізу заняття можна представити так:

1. й етап. Первинний збір інформації для ана^^ізу

а) Бесіда з вихователем ( місце цього заняття в системі занять; вид, пін, програмовий змісту заняття).

б) Бесіда з дітьми й уточнення, чи засвоїли вихованці програмовий ■.міст заняття.

2. й етап. Характеристика елементів заняття

   1. Програмовий зміст:

а) відповідність задач програмі вікової групи;

б) відповідність задач рівню розвитку дітей;

в) обсяг програмового матеріалу.

2. Характеристика діяльності вихователя:

.і) відповідність використаних прийомів віковим особливостям ді- ісії, виду заняття, вимогам методики;

б) доцільність використаних прийомів.

3. Характеристика діяльності дітей:

а) засвоєння дітьми програмового змісту, передбаченого поставле­ними задачами;

б) особливості поведінки (активність, увага, інтерес, відношення і" іаняття);

н) навички навчальної діяльності дітей (відповідно до вимог про- і імми).

4. Характеристика умов проведення заняття:

а) санітарно-гігієнічні (оцінюється їхня відповідність вимогам);

б) естетичні;

в) організаційно-педагогічні.

етап. Характеристика зв'язків між елементами заняття і вза- < йоді я їх

І. Зв'язок між видом, типом, темою заняття й програмовим зміс-

іом:

а) чи можливо реалізувати поставлені задачі відповідно до обрано- ііі і ипу заняття;

б) відповідність програмового змісту темі заняття.

3.2. Характеристика зв'язків між програмним змістом і діяльністю ви чователя:

а) чи надається можливість повно та якісно вирішити поставлені іавдання відповідно до використаних прийомів.

3. Характеристика зв'язків між програмовим змістом і діяльніс­тю дітей.

4. Характеристика зв'язку між діяльністю вихователя й дітей:

а) оцінити взаємодію, погодженість діяльності вихователя й дітей;

б) зіставити педагогічні прийоми вихователя, його тон, особли­вості проведення заняття з особливостями поведінки дітей;

в) оцінити можливості вихователя контролювати, аналізувати ді­яльність дітей і коректувати відповідно свою діяльність;

г) визначити оволодіння дітьми навичками й прийомами аналізу та оцінки результатів своєї діяльності й діяльності своїх товаришів;

д) визначити, чи підтримує вихователь постійний зворотний зв'язок з дітьми.

3. Характеристика зв'язку між діяльністю вихователя й умовами проведення заняття.

4. Характеристика зв'язку між умовами проведення заняття й ді­яльністю дітей.

4-й етап заключний. Формулювання висновків і пропозицій

1. Дати загальну оцінку заняття, для чого зіставити характерис­тики 2.1. і 2.З.; 3.1. і 3.3.

2. Вибрати з усієї наявної інформації головні факти, що підтвер­джують попередню оцінку.

3. Виділити аргументи, що визначають остаточну оцінку, для чого звернутися до характеристик п.п. 2.2.; 2.4.; З.2.; З.З.; 3.4; З.5.; 3.6.

4. На основі викладеного сформулювати пропозиції.

Залежно від мети відвідування, цей алгоритм можна використову­вати цілком або частково, а можна змінити його структуру.

Заняття — це комплексна педагогічна робота, обумовлена єдністю взаємодії педагога й дітей, яка забезпечує інтелектуальний (зокрема математичний) і всебічний розвиток дошкільників.

Спостереження й аналіз занять методистом і завідуючим дошкіль­ного закладу проводяться не тільки як метод контролю за станом освітньо-виховного процесу, а й, в основному, як метод своєчасного надання педагогу методичної допомоги.

Схема аналізу заняття в цьому випадку може бути більш простою, порівняно з наведеним вище.

1. Організаційна діяльність вихователя на занятті (наявність плану чи конспекту заняття, ступінь реалізації його вихователем, виконан-

ия психогігієнічних вимог, рівень підготовки вихователя, раціональ­ність використання часу).

2. Дидактична діяльність вихователя на занятті: дотримання ди­дактичних принципів, особливо диференціації й індивідуалізації, с тупінь виконання програмового матеріалу, оптимальність методів навчання.

3. Виховна діяльність педагога на занятті аналізується, виходячи з умов розвитку морально-вольових якостей у дітей.

4. Прояв особистісних якостей педагога на занятті: мова, педаго- і ічна компетентність, такт, стиль відносин, зовнішній вигляд педа- і ота.

5. Діяльність дітей на занятті: ступінь активності й працездатнос- іі, наявність інтересу до заняття, навичок самостійності, активного математичного словника, навичок навчальної діяльності, стиль вза- ' мин між собою і з вихователем, зовнішній вигляд дітей.

Вищезазначені вимоги до аналізу заняття не можуть бути незмін­ними тривалий час, вони повинні коректуватися залежно від мети спостереження, але яка б не була мета відвідування, головне — це падання допомоги вихователю. Тому після заняття методист (завід­уючий) повинен проаналізувати заняття з вихователем, навчити його пійснювати самоаналіз.

Методист і завідуюча допомагають вихователю в організації контр- ч п.них (підсумкових) занять. Як правило, на таких заняттях (до де- •ікої міри) виявляється рівень математичного розвитку всіх дітей і кожної окремої дитини. Напередодні педагог разом з методистом рофобляють завдання для дітей відповідно до програмового змісту і піггрольного заняття. На цій основі складається матриця, щоб під ■мс заняття можна було легко й швидко фіксувати результати вико­нання завдань кожною дитиною. Після заняття дані обробляються п виявляються причини недостатньої сформованості знань і умінь у піей і намічаються шляхи вдосконалювання навчального процесу в ні.ому напрямку.

і

І

З метою вивчення й узагальнення досвіду роботи вихователя ши­роко використовуються взаємовідвідування. Заздалегідь намічаєть- ■ і, до кого і з якою метою слід піти на заняття, як буде використа­ний матеріал, який був отриманий під час відвідування. Найчастіше м.иеріал взаємовідвідувань використовується на педагогічних радах,

245

методичних нарадах, під час індивідуальних і групових бесід і кон­сультацій з вихователями.

Педагогічні ради є постійно діючим органом колегіального роз­гляду методичних питань. Успіх роботи педагогічної ради залежить від того, наскільки грамотно підготовлено питання, яке буде обго­ворюватись. У підготовці питань на педагогічну раду беруть участь практично всі вихователі (готують доповіді, співдоповіді, відкриті за­ходи, звіти з глибоким самоаналізом). Значний інтерес викликають педагогічні ради, на яких аналізується стан навчально-виховної ро­боти в одній чи одночасно кількох вікових групах і надається оцінка рівня математичного розвитку дітей, їхніх умінь і навичок відповідно до вимог програми. Наприклад, оцінка рівня розвитку пізнавальної активності дітей на заняттях з математики й у повсякденному житті, або використання ігрових методів і прийомів навчання дітей елемен­там математики та ін.

Обговорюючи подібні питання, завідуюча і методист дошкільного закладу звертають увагу педагогів на найбільш важливі прийоми ак­тивізації навчання, на наявні недоліки й шляхи їхнього усунення.

На педагогічних радах доцільно обговорювати наслідки взаємних відвідувань занять вихователями, у процесі яких підвищується педа­гогічна майстерність і професійна компетентність педагогів.

З метою підвищення педагогічної майстерності вихователів важ­ливе місце займають колективні й індивідуальні консультації. До планової консультації методист готується сам, але може підготувати й доручити провести її досвідченому вихователю. Під час підготов­ки до консультації слід заздалегідь сповістити вихователів про тему консультації, підготувати науково обгрунтовані рекомендації з кож­ного питання й проілюструвати конкретними прикладами з прак­тики дошкільного закладу, підібрати методичний матеріал (плани, посібники, фотографії), скласти список літератури з вказівками до її використання. Значно підвищує ефективність таких заходів вико­ристання технічних засобів.

Таким чином, керівники дошкільного закладу допомагають вихо­вателям узагальнити досвід роботи у вигляді доповідей, повідомлень, методичних рекомендацій, статей до методичних журналів, здійсню­ють контроль з підвищення кваліфікації вихователів у методичних об'єднаннях, семінарах, практикумах та ін.