- •Щ61 Методика формування елементів математики в дошкільників:
- •Значення математичного розвитку дітей дошкільного віку
- •1.1. Виникнення математики й розвиток її як науки
- •1.2. Розвиток поняття натурального числа
- •1.3. Види письмової нумерації системи числення
- •1.4. Лічильні прилади
- •1.5. Становлення, сучасний стан і перспективи методики математичного розвитку дітей дошкільного віку
- •Організація навчання та математичного
- •2 ТеМв розвитку дітей дошкільного віку
- •2.1. Загальнодидактичні принципи вивчення дошкільниками елементів математики
- •2.2. Зміст математичного розвитку дошкільників
- •2.3. Форми організації навчання дітей елементам
- •Модель навчального процесу з формування елементарних математичних уявлень у старших дошкільників
- •2.4. Роль дидактичних засобів у математичному розвитку дітей
- •2.6. Особливості організації роботи з математики в різновікових групах дошкільного закладу
- •3.2. Сприйняття й відтворення множин дітьми раннього та дошкільного віку
- •3.3. Завдання і зміст знань дітей про дискретні величини (множини)
- •3.4. Методи й прийоми формування в дітей уявлень про множину
- •3.5. Можливості ознайомлення дітей з графічним позначенням множин
- •4.1. Перейняття дітьми слів-числівників з мови дорослих
- •5.2. Розв'язаування арифметичних задач і прикладів
- •6.1. Поняття про величину (розмір) предметів
- •6.2. Особливості сприйняття величини предметів дітьми раннього й дошкільного віку
- •6.3. Задачі й зміст ознайомлення дітей дошкільного віку з величиною предметів
- •6.4. Методи й прийоми формування уявлень і понять про величину предметів
- •6.5. Методика вивчення вимірювання
- •7.1. Геометрична фігура — основа сприйняття форми предмета
- •7.2. Можливості та особливості сприйняття форми предметів
- •7.3. Задачі та зміст ознайомлення дітей з формою
- •7.4. Методика формування уявлень і понять про форму
- •7.5. Дидактичні ігри та вправи з формування уявлень і понять про форму
- •9.1. Час і його властивості. Аналіз досліджень з проблеми
- •9.2. Особливості сприйняття часу дітьми раннього й дошкільного віку
- •9.3. Задачі та методика формування часових уявлень і понять
- •10.1. Виникнення й розвиток проблеми готовності дітей до школи
- •10.2. Наступність у роботі школи й дошкільного закладу (історико-дидактичний аспект)
- •10.4. Показники готовності дітей до засвоєння математики в школі
- •11.1. Роль завідуючої й методиста дошкільного навчального закладу в організації роботи з формування елементів математичних знань у дітей
- •11.2.Форми підвищення рівня педагогічних знань і майстерності вихователів
- •11.3. Робота методичних кабінетів відділів освіти з питань математичного розвитку дітей
- •Щербакова к.Й.
11.1. Роль завідуючої й методиста дошкільного навчального закладу в організації роботи з формування елементів математичних знань у дітей
ід якість навчально-виховної роботи в дошкільному закладі від- ппиідальні, насамперед, завідуюча й методист дошкільної установи. < >і повними принципами методичного керівництва є: плановість, ці- испрямованість, систематичність, диференційований підхід, перевірка виконання, координованість - погодженість у роботі з метопи гом, безперервність підвищення кваліфікації.
Іоловними напрямками в роботі завідуючої та методиста з удоско- п ічення математичної підготовки дітей є:
створення оптимальних умов;
здійснення систематичного контролю й забезпечення методичної допомоги вихователям вікових груп;
вивчення й узагальнення кращого досвіду роботи з цього розділу;
підвищення кваліфікації вихователів;
пропаганда знань серед батьків;
здійснення наступності в роботі дошкільного закладу й школи.
Нелику увагу методист і завідуюча дошкільного закладу приділя-
її
ТЕМ0
методичне
керівництво математичним розвитком
дітей у дошкільних навчальних закладах
і відділах освіти
усувати дублювання в змісті навчання, аргументовано використовувати диференціацію навчання.
У методичному кабінеті повинні бути інструктивні та методичні листи з планування й організації роботи з математики.
Крім того, повинна бути й додаткова методична література, за якою педагоги проводять порівняльний аналіз різних підходів у вирішенні однієї й тієї самої проблеми, яка дасть змогу простежити роз- * виток методики навчання математики за більш-менш тривалий час, організовувати індивідуальну роботу з дітьми поза занять. ;
Методист дошкільного закладу уважно стежить за періодичними! виданнями, робить добірку теоретичних і методичних статей з часо-І писів: «Дошкільне виховання», «Початкова школа», «Педагогіка»,! «Родина і школа» та ін. з окремих проблем. На кожну книгу, статтю необхідно мати картку з анотацією. Складений таким чином каталог сприятиме подальшому вдосконалюванню якості роботи з математичного розвитку дітей. Нові посібники слід систематично обгово- рювати на методичних нарадах.
Поряд з друкованими методичними посібниками, в кабінеті можуть бути рукописні (конспекти занять, плани, розробки КВК, вікторин та ін.). За методичну цінність і якість цих матеріалів відповідає методист дошкільного закладу.
У кабінеті дошкільного закладу повинні бути технічні засоби навчання: кадоскопи, проектори, фільмоскопи, графоскопи, комп'ютери та ін.
Особливе значення завідуючий і методист приділяють створенню та накопиченню демонстраційного й роздавального матеріалу (іграшки, муляжі, геометричні фігури, картини, таблиці, моделі та ін.). Велике значення в математичному розвитку дітей, особливо старшого дошкільного віку, мають матеріалізовані форми наочності; схеми, моделі, графи.
Одним з важливих напрямків у роботі завідуючого й методиста дошкільного закладу з організації та керівництва математичним розви< тком дітей є планування. Воно починається із всебічного й глибокою аналізу цієї роботи в дошкільному закладі. У річному плані дошкіль' ної установи визначаються головні, найбільш важливі завдання, як вирішує педагогічний колектив. Визначаються основні шляхи й спо> соби забезпечення математичного розвитку дітей. Річний план робо< і и дошкільного закладу обговорюється й затверджується на педаго- і ічній раді.
Виходячи з річного плану, завідуючий і методист складають перспективні плани (на квартал або місяць). У цьому плані докладно розкриваються питання з контролю за виконанням програми з математики, плануються тематичні (групові чи колективні) консультації, методичні наради, колективні перегляди занять та інші заходи, що сприяють формуванню в дітей елементів знань з математики.
Календарний план звичайно складається на тиждень, він допома- і .«■ в організації роботи кожного дня. Календар заповнюється заходами з перспективного (помісячного) плану — наради, перевірки, від- пілування, складання довідок, підготовка доповідей, робота з новою мс годинною літературою та ін.
Керування навчально-виховним процесом можливо тільки тоді, і о і и завідуюча та методист добре знають стан справ дошкільної уста- іюки, якщо їм відомі можливості кожного педагога й особливості ро- ООІИ в кожній віковій групі дітей. З цією метою здійснюється системі НІЧНИЙ контроль. Особливістю контролю (як функції керування) і іс, що він припускає надання своєчасної методичної допомоги, він повинен бути регулярним, систематичним, діючим і прозорим.
Форми контролю можуть бути різноманітними: вивчення документації (зокрема характеристик дітей на основі діагностики), ана- п і календарних планів, бесіди з вихователями, відвідування вікових ірмі та ін. Кожен етап контролю закінчується аналізом даних, під- ін іенням підсумків. Вихователі повинні знати, які висновки зроблено керівництвом установи, що буде вивчатися протягом визначеного періоду.
Контроль може бути зроблений за таким алгоритмом: заходи та оо < кти, що підлягають контролю; види контролю; результати перевірки; пропозиції за результатами перевірки; терміни виконання; іч шовідальний за виконання.
Контроль може бути попереджувальним, тематичним, фронтальним, порівняльним і оглядовим. Про своє відвідування групи керівнім. попереджає вихователя заздалегідь. Можна сказати йому й про ■вчу відвідування. За підсумками перевірки обов'язково проводить- ■ і оесіда з вихователями.
