- •Щ61 Методика формування елементів математики в дошкільників:
- •Значення математичного розвитку дітей дошкільного віку
- •1.1. Виникнення математики й розвиток її як науки
- •1.2. Розвиток поняття натурального числа
- •1.3. Види письмової нумерації системи числення
- •1.4. Лічильні прилади
- •1.5. Становлення, сучасний стан і перспективи методики математичного розвитку дітей дошкільного віку
- •Організація навчання та математичного
- •2 ТеМв розвитку дітей дошкільного віку
- •2.1. Загальнодидактичні принципи вивчення дошкільниками елементів математики
- •2.2. Зміст математичного розвитку дошкільників
- •2.3. Форми організації навчання дітей елементам
- •Модель навчального процесу з формування елементарних математичних уявлень у старших дошкільників
- •2.4. Роль дидактичних засобів у математичному розвитку дітей
- •2.6. Особливості організації роботи з математики в різновікових групах дошкільного закладу
- •3.2. Сприйняття й відтворення множин дітьми раннього та дошкільного віку
- •3.3. Завдання і зміст знань дітей про дискретні величини (множини)
- •3.4. Методи й прийоми формування в дітей уявлень про множину
- •3.5. Можливості ознайомлення дітей з графічним позначенням множин
- •4.1. Перейняття дітьми слів-числівників з мови дорослих
- •5.2. Розв'язаування арифметичних задач і прикладів
- •6.1. Поняття про величину (розмір) предметів
- •6.2. Особливості сприйняття величини предметів дітьми раннього й дошкільного віку
- •6.3. Задачі й зміст ознайомлення дітей дошкільного віку з величиною предметів
- •6.4. Методи й прийоми формування уявлень і понять про величину предметів
- •6.5. Методика вивчення вимірювання
- •7.1. Геометрична фігура — основа сприйняття форми предмета
- •7.2. Можливості та особливості сприйняття форми предметів
- •7.3. Задачі та зміст ознайомлення дітей з формою
- •7.4. Методика формування уявлень і понять про форму
- •7.5. Дидактичні ігри та вправи з формування уявлень і понять про форму
- •9.1. Час і його властивості. Аналіз досліджень з проблеми
- •9.2. Особливості сприйняття часу дітьми раннього й дошкільного віку
- •9.3. Задачі та методика формування часових уявлень і понять
- •10.1. Виникнення й розвиток проблеми готовності дітей до школи
- •10.2. Наступність у роботі школи й дошкільного закладу (історико-дидактичний аспект)
- •10.4. Показники готовності дітей до засвоєння математики в школі
- •11.1. Роль завідуючої й методиста дошкільного навчального закладу в організації роботи з формування елементів математичних знань у дітей
- •11.2.Форми підвищення рівня педагогічних знань і майстерності вихователів
- •11.3. Робота методичних кабінетів відділів освіти з питань математичного розвитку дітей
- •Щербакова к.Й.
Таблиця
1
Під
Вересень
Жовтень
Листопад
сумкові
за
няття
І
II
III
IV
І
II
III
IV
1
II
111
IV
1
|
|
Під
сум
Грудень
Січень
Лютий
кові
за
няття
І
П
III
IV
і
II
III
IV
1
11
111
IV
■ЦІЇ
1
Під
сум
Березень
Квітень
Травень
кові
за
няття
І
II
III
IV
І
II
III
IV
І
II
III
І\
І
Модель навчального процесу з формування елементарних математичних уявлень у старших дошкільників
колективне навчання;
диференційоване навчання за різнорівневими програмами.
При цьому індивідуальне й диференційоване навчання використовується як доповнення до основного - колективного. Воно може здійснюватися в різних повсякденних навчальних ситуаціях, тобто в процесі організації різних режимних моментів: під час прийому дітей зранку, під час одягання, роздягання, умивання, а також при керівництві діяльністю чергових, ігор та ін. Так, вихователь пропонує дитині (кільком дітям) звернути увагу на значки (геометричні фігури) на шафках для дитячого одягу, на взуття (правий — лівий черевик), на розміщення одягу в шафці (на верхній полиці лежить шапка, на нижній - взуття) і т.д.
На кожному колективному занятті слід проводити роботу з окремими дітьми. Це може бути як тимчасове зниження вимог, так і активна безпосередня допомога дітям, які потребують її з боку вихователя, або навпаки, пропозиція деяким дітям розв'язати складні проблемні завдання з урахуванням можливостей та інтересів дітей.
Останнім часом питання розвиваючого навчання розглядаються в тісному зв'язку з інтеграцією програмних задач, інтеграцією різних видів діяльності дітей. Особливо це характерно для навчання дошкільників математиці. Для дітей молодшого й середнього дошкільного віку більш природним є набуття знань, умінь в ігровій, конструктивній, руховій, образотворчій діяльності. Тому рекомендується один-два рази на місяць проводити інтегровані заняття: математика й малювання; математика й фізкультура; конструювання й математика; аплікація й математика і т.і. При цьому потрібно розрізняти, коли на заняттях з математики використовується як фрагмент малювання чи конструювання, а коли навпаки, на занятті з аплікації, фізичної культури спочатку чи наприкінці заняття розв'язуються окремі задачі з математики.
Експериментальні дослідження й педагогічна практика навчання дошкільників елементам математики показали перевагу такої організації навчального процесу, за якої органічно сполучаються різні форми навчання.