4.2 Сертифікацію готельних послуг здійснюють на основі та з урахуванням:

• «Правил обов'язкової сертифікації готельних послуг»;

• ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розмішування. Загальні вимоги»;

• ДСТУ4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів»;

• ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація»;

• ДСТУ 2296-93 «Національний знак відповідності. Форма, розміри,технічні вимоги та правила застосування»;

• ДСТУ 2462-94 «Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визначення»;

• ДСТУ 3230-95 «Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення»;

• ДСТУ 3498-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис»;

• ДСТУ 150 9004-2-96 «Управління якістю та елементи системи якості. Частина 2. Настанови щодо послуг»;

• ДК 016-97 «Державний класифікатор продукції та послуг» (ДКШТ).

Обов'язкову сертифікацію

готельних послуг здійснюють відповідно до обов'язкових вимог чинних нормативних документів щодо безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їхнього майна та охорони навколишнього середовища; добровільну сертифікацію готель­них послуг проводять відповідно до вимог, що не віднесені нормативними документами до обов'язкових. Сертифікацію на відповідність усім обов'язковим вимогам здійснюють обов'язково.

5. Фактори що впливають на типізацію підприємств готельного господарства

На підприємствах готельного господарства послуги розміщення, харчування та інші додаткові послуги є взаємозалежними і формують комплексний готельний продукт. Залежно від того, як вони скомбіновані в єдиному комплексі, визначають тип підприємства готельного господарства.

Типізація - метод наукового узагальнення, основою якого є групування об'єктів за допомогою узагальненої моделі або типу. В процесі типізації обирається об'єкт, найбільш характерний для цієї сукупності, з оптимальними властивостями.

Типізація підприємств готельного господарства - об'єднання в групи готельних підприємств за загальними ознаками залежно від їх функціонального призначення.

Тип підприємства готельного господарства - одиниця класифікації підприємств готельного господарства за функціональним призначенням, уточнена і доповнена іншими характерними ознаками.

Фактор «місткість»:

• великі (понад 300 номерів, більше 400 місць);

• середні (до 300 номерів від 150 до 400 місць);

• малі (до 100 номерів, 150 місць).

Фактор «Місцезнаходження готельного господарства» :

• у великих і малих містах

• у гірській місцевості

• у курортній зоні

• у сільській місцевості

• на узбережжі водоймищ

• в особливій місцевості

• на шляхах(авіа,водних,мото)

Фактор «срок перебування»:

• постійнемісцепроживання

• тимчасове місцепроживаня

Фактор:»контингент туристів»:

• батьки з дітьми

• люди різних професій

• сімя

• люди похилого віку(від 50)

• змішаний контингент

• школярі

• молодь(до 30)

• люди середнього віку(від 30-50)

Фактор»:режим експлуатації»:

• цілорічного функціонування

• літнього ф-ння

• змішаного ф-ння

Фактор «мета подорожі»:

• відпочинок та оздоровлення

• ділова поїздка

• пізнавальна подорож

• лікування

Фактор «цільовий ринок» :

• курортні готелі

• готелі при казино

• конгрес-готелі

• готелі при аеропортах

• тайм-шер

• резиденції

• апарт-готелі

• конференц-готелі

Існуючі критерії до визначення малих готельних підприємств доцільно доповнити рядом додаткових характеристик. Такими можуть бути показники:

• кіїькості номерів (кількості місць);

• вартість основних фондів;

• характер організації й управління, який відрізняється від існуючого на великих готельних підприємствах

Вік обслуговуваного контингенту споживачів готельних послуг також впливає на ідентифікацію типу підприємства готельного господарства. Залежно від цього показника розрізняють готелі для: молоді віком до ЗО років; туристів середнього віку від 31 до 50 років; туристів віком від 51 року; батьків з дітьми; змішаного контингенту туристів (рис. 2.6).

Прийом, розміщення та обслуговування кожного контингенту має специфічні особливості.