2.3 Фрайчайзинг

Найпоширенішою формою організації готельних мереж є франчайзинг. Франчайзинг - це система, заснована на контрактному партнерстві між компанією-виробником, що надає франшизу, та незалежними бізнесменами, ліцензію на право володіти та керувати частиною майна, набувають право продавати послуги гостинності даної торгової марки. Компанія, що надає франшизу (франчайзер) надає право компанії-партнеру (франчайзі) використовувати свої логотипи (фірмові знаки), напрацьовані технології обслуговування та маркетингові процедури, системи резервування та пільг, отримуючи за це ліцензійні, орендні платежі та певну частину прибутку.

Переваги для франчайзерів

Для франчайзера пріоритетна вигода франчайзингу полягає в тому, що він отримує хоч і невеликий, але гарантовано-стабільний обсяг продажів своєї продукції, так як франчайзі зобов'язані купувати у нього визначені договором партії товару, витратних матеріалів або іншої продукції / послуг. Якщо дохід стабільний, то його можна з успіхом планувати на майбутнє, а значить, розвивати нові напрямки.

При всьому при цьому франчайзер не обтяжений труднощами, пов'язаними з рядом витрат, які є у звичайних гравців, - навчання та підбір персоналу, контроль якості і тд.

Переваги для франчайзі

1. Використання перевіреної бізнес-системи

2. Можливість відкрити власну справу

3. Можливість вибору галузі

4. Можливість знизити ризики.

5. Вдалий вихід на ринок забезпечений

6. Мінімальні витрати на рекламу і маркетинг

7. Отримання доступу до бази знань франчайзера

8. Гарантована система поставок

Недоліки франчайзингу

1. Франчайзі змушені слідувати правилам і обмеженням, встановленим франчайзером, навіть якщо вони не приносять максимальної користі бізнесу.

2. Франчайзі часто зобов'язані закуповувати сировину і продукцію у постачальників, призначених франчайзером, що може обмежувати їх доступ до вільного ринку і змушувати купувати сировину та продукцію за завищеними цінами.

3. Для франчайзі можуть бути встановлені жорсткі обмеження на вихід з бізнесу, включаючи заборону на відкриття конкуруючих організацій протягом певного періоду або на певній території.

4. Франчайзі рідко можуть вплинути на питання централізованого маркетингу і реклами, але при цьому можуть бути змушені оплачувати централізовані маркетингові та рекламні кампанії. Таким чином, їх кошти можуть використовуватися не в їхніх кращих інтересах.

3.Розвиток мережі малих готельних підприємств.

За останні роки структура готельного господарства характеризується тим, що типи підприємств, які надзвичайно поширені в готельному бізнесі, належать до різних форм малого підприємництва.

Критерієм віднесення до категорії малих підприємств є місткість номерного фонду, під якою розуміється кількість одночасно пропонованих споживачам місць або номерів, У кожній країні диференціація готельних підприємств за місткістю номерного фонду різна, що пов'язано з особливостями соціально-економічного та історичного розвитку.

За класифікацією ВТО під малим готелем рекомендовано розуміти підприємство з кількістю номерів до тридцяти.

Інтерес до малих форм готельного бізнесу пов'язаний зі змінами споживчих пріоритетів. Малі готельні підприємства краще адаптуються до вимог кожного споживача, створюють сприятливу для перебування атмосферу, що не виключає привнесення в побут національного колориту, тобто реалізується принцип персоніфікації обслуговування.

Крім того, малі готельні підприємства застосовують більш гнучку систему знижок і вартість проживання у них є дешевшою, ніж у великих готелях аналогічної категорії. Усе це дозволяє малим формам готельного бізнесу зайняти міцні позиції на ринку готельних послуг різних країн.

Однак, маючи невелику місткість, готелі відповідно мають незначні обсяги продажів. Крім того, у структурі обороту готельних підприємств істотно зростає частка змінних витрат, оскільки при існуючому обсязі закупівель важко дотримуватися оптимальних цін на різні товари. Труднощі виникають у кадровій сфері малих готельних підприємств, оскільки персонал повинний вміти виконувати широкий спектр робіт.

Таким чином малому підприємству готельного господарства складно поліпшувати ефективність, застосовуючи метод скорочення витрат. З іншого боку, під тиском конкуренції малі підприємства не можуть збільшувати ціну на проживання. Для скорочення змінних витрат малі готельні підприємства об'єднуються для;

• здійснення оптових закупівель за оптовими (в деяких випадках демпінговими) цінами;

• формування спільної інфраструктури;

• проведення єдиної цінової політики;

• проведення спільних рекламних кампаній;

• проведення маркетингових досліджень;

• централізації інших функцій управління тощо.

Об'єднання малих готелів у ланцюги зі встановленням єдиних стандартів обслуговування і централізованим управлінням (через управляючу готельну компанію) значною мірою знижує витрати на управління та підвищує рентабельність їх господарської діяльності.

4.