14.План рахунків бухгалтерського обліку. Основні класи рахунків та їх угрупування.

Центральне місце в побудові бухгалтерського обліку, організації всього облікового процесу займає План рахунків, який визначає основні методологічні рішення з ведення обліку, забезпечення однаковості відображення відповідних операцій і процесів, нагромадження облікової інформації, необхідної для систематичного контролю, складання звітності та проведення економічного аналізу.

План рахунків є директивним документом, обов’язковим для всіх підприємств. План рахунків та Інструкція розробляються Міністерством фінансів України.

Інструкція про застосування плану рахунків встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств.

План рахунків — систематизований перелік рахунків, який забезпечує групування необхідної інформації про господарську діяльність підприємства, визначає побудову всієї системи бухгалтерського обліку з метою одержання необхідних даних для управління, контролю і звітності.

План рахунків побудований за десятковою системою. Рахунки поділяються на 10 класів, кожен рахунок має субрахунки в межах 10. Тому і цифрою коду є клас рахунка, ІІ — номер синтетичного рахунка в цьому класі, ІІІ — номер субрахунка. В практичній діяльності застосовують щонайменше двозначні коди.

Структура Плану рахунків така:

Клас 1. Необоротні активи

Клас 2. Запаси

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи

Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов’язань

Клас 5. Довгострокові зобов’язання

Клас 6. Поточні зобов’язання

Клас 7. Доходи і результати діяльності

Клас 8. Витрати за елементами

Клас 9. Витрати діяльності

Клас 10. Збалансові рахунки

Структура Плану рахунків відповідає структурі Балансу (форма № 1) та Звіту про фінансові результати (форма № 2). Залишки рахунків класів 1 – 3 дають можливість заповнити актив Балансу, а класів 4 – 6 – пасив. Звіт про фінансові результати складається за даними рахунків класів 7 – 8.

Рахунки класу 10 є відокремленими та розкривають інформацію про наявність та рух майна, що не належить підприємству, але знаходиться в його тимчасовому розпорядженні чи користуванні, а також умовні зобов’язання. Облік на цих рахунках ведеться за простою системою без застосування подвійного запису.

15. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за призначенням і структурою.

Класифікація рахунків за призначенням і структурою відповідає на запитання, як саме обліковуються ті або інші засоби, дж їх утвор та госп процеси на бух рахунках, що саме відображається за деб та кред рахунка та що хар-зує залишок відповідного рахунка. У цілому дана класифікація хар-зує обліково-технічні якості сист рах, застосов в облік процесі.

Рах бух обліку за призначенням і структурою поділ на такі групи: основні, регулюючі, операційні, результатні, позабалансові.

Основні рахунки: матеріальні, грошові, рахунки розрахунків, капіталу.

Регулюючі рахунки: контрарні, доповнюючі.

Операційні рах: розподільчі, збірно-розподіл, звітно- розподільчі, калькуляційні.

Результатні рахунки: операційно-результатні, фінансово- результатні.

Позабалансові рахунки: майнові, рахунки зобов’язань.

Основні рах призначені для обліку стану та руху госп засобів та їх джерел. Вони в сукупності хар-ть майновий стан підпр і є основою для складання бух балансу. їх у свою чергу поділяють на матеріальні, грошові, розрахункові та рахунки капіталів.

Регулюючі рах призначені для коригування показників основних рах і окремих статей балансу. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, тому кожен із них розглядається в сукупності з основними рах. Так, субрахунок «Знос основних засобів» є регулюючим щодо рахунку «Основні засоби», на якому основні засоби обліковують за первинною вартістю. У процесі експлуатації основні зас зношуються і їх залишк вартість зменш. Останню врах як різницю між сальдо рах «Основні засоби» і сальдо субрахунку «Знос основних засобів».

Операційні рахунки призначені для відображення шйдаиіі господарських процесів, тобто процесів постачання, виробництва і реалізації, також результатів діяльності підприємства. Ці рахунки призначені для накопичення інформації щодо витрат, доходів та фінансових результатів, і більшість з них не мають сальдо. До операційних рахунків належать: розподільчі, калькуляційні та результатні.

Результатні рах викор для відображення та порівняння витрат і доходів. Залежно від ступеня порівняння (на рівні доходів і на рівні чистих доходів) результатні рах поділяють на: операційно-результатні й фінансово-результатні.

При розмежуванні бухгалтерських рахунків на балансові й позабалансові головну роль відіграють такі критерії: по-перше, імовірність того, що підпр отримає або втратить якусь майбутню економічну вигоду, пов’язану з конкрет видом активу або пасиву; по-друге, конкрет вид активу або пасиву має вартість, яку можна точно оцінити. Якщо госп засоби та їх джерела не відповідають цим критеріям, то їх обліковують на позабалансових рахунках.

Позабалансові рах признач для обліку наявн та руху цінностей, що не належ підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні, умовних прав і зобов’язань підприємства; бланків суворого обліку; списаних активів (нестачі цінностей, дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами (боржниками). Умовно позабалансові рах можна поділити на: ті, що обліковують майно, та ті, що обліков зобов’язання

Облік на позабал рах ведуть, не застосов подвійного запису, тобто за простою сист.