5. Виберіть споруду, яка забезпечує утилізаційний метод знешкодження твердих покидьок:

1. Поля компостування.

2. Сміттєспалювальні печі.

3. Сміттєпровід.

4. Удосконалений смітник ( полігон ).

5. Поля фільтрації.

6. Запропонуйте споруду для біологічної очистки стічних вод:

1. Пісковловлювач.

2. Горизонтальний відстійник.

3. Вертикальний відстійник.

4. Аерофільтр.

5. Скубер.

8. Норма КПО у житловому приміщенні не менше:

1. 5 %

2. 4 %

3. 3 %

4. 2 %

5. 0,5 %

9. Кратність обстежень аптеки з одночасним відбором проб на бактеріологічний контроль повинна бути не менше:

1. 1 разу на місяць.

2. 2 разів на місяць.

3. 2 разів на квартал.

4. 2 разів на рік.

5. 1 разу на рік.

Варіант № 2

1. Запропонуйте споруду для знищення фітопланктону у річній воді:

1. Мікрофільтр.

2. Фільтр АКФ.

3. Відстійник.

4. Скубер.

5. Електрофільтр.

2. Здатність будівельного матеріалу пропускати тепло називається:

1. Вологоємністю.

2. Гігроскопічністю.

3. Повітропроникністю.

4. Теплоємністю.

5. Теплопровідністю.

3. Глибина житлової кімнати не повинна бути більше ніж:

1. 7м

2. 6м

3. 5м

4. 4м

5. 3м

4. Співвідношення органічного азоту до азоту гумусу називається:

1. Вологоємністю грунту.

2. Гігроскопічністю грунту.

3. Санітарним числом.

4. Індексом забруднення.

5. Хімічним складом грунту.

5. Виберіть споруду, яка використовується для грунтового методу “очистки” та знешкодження стічних вод:

1. Поля фільтрації.

2. Аеротенки.

3. Грати.

4. Горизонтальні відстійники.

5. Пісковловлювачі.

6. Температура нагрівальних приладів в приміщенні при централізованому водяному опаленні не повинна перевищувати:

1. 50^оС

2. 60^оС

3. 70^оС

4. 80^оС

5. 90^оС

7. Метгемоглобін у крові утворюється з:

1. Вуглекислим газом.

2. Чадним газом.

3. Окисом азоту.

4. Двоокисом сірки.

5. Вільним хлором.

8. Заміна брудної білизни хворим у відділеннях проводиться не рідше 1 разу:

1. На місяць.

2. На тиждень.

3. На 2 тижні.

4. На 2 місяці.

5. На 3 тижні.

Варіант № 3

1. Виберіть прилад, за допомогою якого роблять заміри вологості в приміщенні, де швидкість руху повітря більше 0,2 м/с:

1. Термограф.

2. Психрометр Ассмана.

3. Психрометр Августа.

4. Анемометр.

5. Гігрометр психрометричний.

2. Здатність будівельного матеріалу сорбувати вологу з навколишнього середовища називається:

1. Теплопровідністю.

2. Теплоємністю.

3. Повітропроникністю.

4. Гігроскопічністю.

5. Вологоємністю.

3. Число, яке показує, скільки разів протягом 1 години повітря приміщень було змінене зовнішнім, називається:

1. Необхідний об’єм вентиляції.

2. Повітрообмін.

3. Кратність повітрообміну.

4. Інтенсивність повітрообміну.

5. Повітряна необхідність.

4. Виберіть споруду, яка забезпечує ліквідаційний метод знешкодження твердих покидьок:

1. Поля компостування.

2. Поля фільтрації.

3. Поля зрошення.

4. Удосконалені смітники ( полігони ).

5. Сміттєпровід.

5. Запропонуйте споруду для механічної очистки стічних вод окремого будинку:

1. Мікрофільтр.

2. Фільтр АКХ.

3. Септик.

4. Гравійно-піщаний фільтр.

5. Горизонтальний відстійник.

6. Мінімальна житлова площа на 1 студента в гуртожитку становить:

1. 3м²

2. 4м²

3. 5м²

4. 6м²

5. 7м²

7. Виберіть технологічні заходи щодо охорони атмосферного повітря від забруднень:

1. Розширення СЗЗ.

2. Раціоналізація процесу спалювання вугілля.

3. Влаштування скубера.

4. Озеленення СЗЗ.

5. Влаштування гравійно-піщаних фільтрів.

8. Вкажіть допустимий рівень шуму в палаті лікарні вночі:

1. 25 дБА

2. 30 дБА

3. 35 дБА

4. 40 дБА

5. 45 дБА

ТЕСТИ

контролю знань з

гігієни харчування з методами

санітарно-гігієнічних досліджень

Варіант № 1

1. Добова потреба в енергії студентки 20 років становить:

1. 3000 ккал

2. 2500 ккал

3. 2000 ккал

4. 3500 ккал

5. 3400 ккал

2. До моносахаридів належать:

1. Крохмаль, клітковина.

2. Пектинові речовини.

3. Сахароза, мальтоза.

4. Лактоза.

5. Глюкоза, фруктоза.

3. Каротини є провітамінами:

1. Ретинолу.

2. Аскорбінової кислоти.

3. Тіаміну.

4. Рибофлавіну.

5. Біотину.

4. Який документ засвідчує, що продукція відповідає вимогам чинних нормативних документів:

1. Державний стандарт.

2. Накладна.

3. Сертифікат відповідності.

4. Ліцензія.

5. Патент.

5. Специфічний смак та запах м’яса і м’ясного бульйону зумовлений:

1. Жирами.

2. Вітамінами.

3. Білками.

4. Екстрактивними речовинами.

5. Мінеральними речовинами.

6. При ураженні хліба пігментоутворюючими бактеріями:

1. З’являється специфічний запах.

2. З’являються слизисті плями червоного кольору.

3. М’якуш стає липким.

4. Хліб швидко черствіє.

5. Хліб пліснявіє.

7. До консервування харчових продуктів методом підвищення осмотичного тиску належить:

1. Соління.

2. Висушування.

3. Пастеризація.

4. Квашення.

5. Пресерування.

8. Столові яйця дозволяється зберігати:

1. При температурі –1-2^о до 30 діб.

2. При температурі +2+6^о до 10 діб.

3. При температурі –1-2^о до 10 діб.

4. При температурі +2+6^о до 7 діб.

5. При температурі +2+6^о до 30 діб.

9. Особливо швидкопсуючі продукти при температурі +2+6^о зберігаються:

1. Від 72 годин до 10 діб.

2. Від 6 до 72 годин.

3. Від 10 до 30 діб.

4. Від 30 діб до 1 тижня.

5. Від 24 до 48 годин.

10. Термін зберігання тістечок із заварним кремом становить:

1. 12 годин.

2. 36 годин.

3. 6 годин.

4. 72 години.

5. 24 години.

11. Працівники харчових об’єктів повинні змінювати санітарний одяг:

1. 1 раз на тиждень.

2. 2 рази на тиждень.

3. По мірі забруднення.

4. Щоденно.

5. 3 рази на тиждень.

12. До вторинної обробки харчових продуктів належить:

1. Миття.

2. Очищення.

3. Вимочування.

4. Подрібнення.

5. Варіння.

13. Оптимальною для сквашування молочних продуктів є температура:

1. 37 – 38^о

2. 40 – 45^о

3. 20 – 22^о

4. 18 – 20^о

5. 25 – 27^о

14. Для профілактики картопляної хвороби в пшеничний хліб дозволяється додавати:

1. Оцет.

2. Лимонну кислоту.

3. Натрію гідрокарбонат.

4. Їдкий натр.

5. Молочну кислоту.

15. Температура других страв на роздачі повинна становити:

1. 75 – 80^о

2. 60 - 65 ^о

3. 50 - 60 ^о

4. 45 - 50 ^о

5. 90 - 95^о

16. Уровська хвороба – це:

1. Токсикоінфекція.

2. Мікотоксикоз.

3. Бактеріотоксикоз.

4. Отруєння немікробної етіології.

5. Харчове отруєння нез’ясованої етіології.

17. Позеленіла картопля містить токсичну речовину:

1. Фагін.

2. Амігдалін.

3. Соланін.

4. Фазин.

5. Кофеїн.

18. В лабораторії ветеринарно – санітарної експертизи на ринках всі харчові продукти перевіряють на вміст:

1. Нітратів.

2. Радіонуклідів.

3. Пестицидів.

4. Важких металів.

5. Афлотоксинів.

19. Температура води для миття столового посуду має становити:

1. 60 - 65 ^о

2. 80 - 90 ^о

3. 40 - 45 ^о

4. 30 - 35 ^о

5. 18 - 20 ^о

20. Фузаріотоксикози виникають при вживанні:

1. Несвіжого м’яса.

2. Зернових продуктів, уражених мікроскопічними грибками.

3. Молочних продуктів.

4. Кремових виробів.

5. Овочів.

21. Причиною виникнення стафілококових інтоксикацій є:

1. Хімічні речовини тваринного походження.

2. Хімічні речовини рослинного походження.

3. Продукти життєдіяльності грибків.

4. Розмноження на харчових продуктах мікроорганізмів.

5. Ентеротоксини, що продукуються мікроорганізмами.

22. Ботулізм може виникати при вживанні:

1. Герметично закупорених продуктів консервування.

2. Овочевих салатів.

3. Молочних продуктів.

4. Кондитерських виробів.

5. Зернових продуктів.

Варіант № 2

1. Щодобова потреба в енергії для чоловіка, віком 18 – 29 років, що займається розумовою працею, становить:

1. 3000 ккал

2. 2000 ккал

3. 2450 ккал

4. 3500 ккал

5. 4000 ккал

2. До жиророзчинних вітамінів належить:

1. Аскорбінова кислота.

2. Фолієва кислота.

3. Нікотинова кислота.

4. Тіамін.

5. Ретинол.

3. Основним джерелом моносахаридів є:

1. Фрукти, плоди

2. Зернові продукти.

3. Молочні продукти.

4. М’ясо.

5. Риба.

4. Оптимальне співвідношення кальцію, магнію, фосфору в харчовому раціоні становить:

1. 1 : 0,5 : 1,5

2. 1 : 1 : 1

3. 1 : 1,5 : 5

4. 1 : 1 : 4

5. 1 : 1 : 2

5. При розкладанні 1г жиру утворюється енергії:

1. 4 ккал

2. 9 ккал

3. 1 ккал

4. 10 ккал

5. 6 ккал

6. Порядок та кратність проходження медичних оглядів працівниками харчових об’єктів регламентується наказом МОЗУ:

1. № 16 від 05.02.88.

2. № 282 від 19.05.96.

3. № 26 від 05.01.96.

4. № 139 від 19.06.93.

5. № 280 від 23.07.02.

7. Не дозволяється працювати на харчових об’єктах хворим на:

1. Гіпертонію.

2. Вегетосудинну дистонію.

3. Сифіліс.

4. Остеохондроз.

5. Неврастенію.

8. Термін зберігання ковбасних виробів залежить від вмісту:

1. Крохмалю.

2. Вологи.

3. Нітриту натрію.

4. Натрію хлориду і води.

5. Спецій.

9. Термін зберігання молока пастеризованого при температурі +2+6 становить:

1. 24 години.

2. 36 годин.

3. 48 годин.

4. 12 годин.

5. 18 годин.

10. Перші страви під час їх реалізації повинні мати температуру:

1. 75^о

2. 65^о

3. 7 – 14^о

4. 20 – 25⁰

5. 37 – 38^о

11. Яйця не бракуються, якщо вони мають:

1. Тріщини.

2. Гнилісний запах.

3. Кров’яне кільце.

4. Змішування жовтка і білка.

5. Брудну шкаралупу.

12. Поточний санітарний нагляд за транспортуванням харчових продуктів виконує:

1. Дезінфекційне відділення.

2. Відділення комунальної гігієни.

3. Відділення гігієни харчування.

4. Відділення гігієни дітей та підлітків.

5. Відділення гігієни праці.

13. Визначіть кратність прослуховування курсів з санітарного мінімуму для працівників харчових об’єктів:

1. До приймання на роботу.

2. Щороку.

3. 2 рази на рік.

4. До приймання на роботу і кожні 2 роки.

5. Щомісячно.

14. Напівфабрикати виготовляють:

1. Буфети.

2. Їдальні – доготівельні.

3. Ресторани.

4. Вагони – ресторани.

5. Фабрики – заготівельні.

15. Готові страви дозволяється тримати на плиті:

1. 12 годин.

2. 10 годин.

3. 2 – 3 години.

4. 6 годин.

5. 18 годин.

16. В асептичних умовах повинні виготовлятись:

1. Закваски для виробництва кисломолочних продуктів.

2. Ковбаси.

3. Хлібобулочні вироби.

4. Банкові консерви.

5. Безалкогольні напої.

17. Кришки з гумовими прокладками для консервування банок, які в подальшому стерилізують в автоклаві, попередньо:

1. Прожарюють в сушильній шафі.

2. Кип’ятять 2 – 3 хвилини.

3. Кип’ятять 30 хвилин.

4. Обробляють 0,2 % розчином хлораміну.

5. Миють теплою водою з содою.

18. Фунгіциди використовують для знищення:

1. Бур’янів.

2. Комах.

3. Гризунів.

4. Грибків.

5. Кліщів.

19. Пастеризація здійснюється шляхом нагрівання продуктів до температури:

1. 100^о

2. 100^о і більше.

3. До 65.^о

4. 65 – 95^о

5. 95 – 100^о

20. До методу консервування харчових продуктів зміною концентрації іонів водню належить:

1. Квашення.

2. Соління.

3. Зацукрення.

4. Висушування.

5. Охолодження.

21. Інкубаційний період при стафілококових токсикозах становить:

1. 10 – 12 годин.

2. 2 – 4 години.

3. 12 – 24 години.

4. 24 – 36 годин.

5. 6 – 18 годин.

22. Афлотоксикози найчастіше виникають при вживанні:

1. Несвіжих м’ясних виробів.

2. Рибних продуктів.

3. Кондитерських виробів.

4. Зернових продуктів.

5. Фруктів, плодів.

23. Причиною виникнення токсикоінфекцій є:

1. Розмноження на харчових продуктах специфічних мікроорганізмів.

2. Токсини, що виробляються мікроорганізмами.

3. Продукти життєдіяльності мікроскопічних грибків.

4. Хімічні речовини рослинного походження.

5. Хімічні речовини тваринного походження.

24. До отруйних рослин належать:

1. Кропива, ромашка.

2. Дурман, беладона.

3. Гірчак, календула.

4. Шипшина, фіалка.

5. Первоцвіт, пижмо.

Варіант № 3

1. Дисахариди містяться в:

1. Фруктах.

2. Плодах, ягодах.

3. Картоплі.

4. Зернових продуктах.

5. Молоці, цукрі.

2. Добова потреба людини у воді в середньому становить:

1. 1л

2. 2,5л

3. 0,5л

4. 4л

5. 1,5л

3. Основними джерелами кальцію є:

1. Зернові продукти.

2. Молочні продукти.

3. Рибні продукти.

4. М’ясні продукти.

5. Фрукти, овочі.

4. До полісахаридів належить:

1. Крохмаль.

2. Глюкоза.

3. Фруктоза.

4. Сахароза.

5. Лактоза.

5. Геохімічні ендемії виникають внаслідок надлишку або нестачі:

1. Білків.

2. Вуглеводів.

3. Вітамінів.

4. Жирів.

5. Мінеральних речовин.

6. До поняття “режим харчування” належить:

1. Засвоюваність їжі.

2. Збалансованість харчування.

3. Калорійність раціону.

4. Кратність прийомів їжі.

5. Відповідність фізіологічним нормам за складом продуктів в раціоні.

7. Стерилізація харчових продуктів здійснюється при температурі:

1. 60 – 65^о

2. 100^о і більше.

3. До 100.^о

4. 70 – 75^о

5. 60 – 85^о

8. Швидкопсуючі продукти зберігаються при температурі +2+6:

1. Від 72 годин до 30 діб.

2. Від 6 до 72 годин.

3. Від 10 до 30 діб.

4. Від 24 до 48 годин.

5. Від 1 місяця до 1 року.

9. Хлібопекарські властивості борошна залежать від вмісту в ньому:

1. Вуглеводів.

2. Вітамінів.

3. Клейковини.

4. Води.

5. Мінеральних речовин.

10. Біологічний бомбаж банкових консервів виникає внаслідок:

1. Перемерзання банки.

2. Недотримання режиму стерилізації.

3. Механічного пошкодження.

4. Розгерметизації.

5. Наявності хімічних домішок.

11. Термін зберігання тістечок з вершковим кремом при температурі +2+6^о становить:

1. 36 годин.

2. 12 годин.

3. 72 години.

4. 24 години.

5. 6 годин.

12. Показники якості харчових продуктів регламентуються в:

1. Протоколах досліджень.

2. Сертифікатах якості.

3. Наказах МОЗ.

4. Державних стандартах.

5. Санітарних правилах і нормах.

13. При багаторазовому використанні фритюрних жирів відбувається:

1. Бродіння.

2. Термічне окислення.

3. Гниття.

4. Висушування.

5. Осалювання.

14. Картопляна паличка вражає:

1. М’ясо.

2. Рибу.

3. Хліб.

4. Молоко.

5. Сир.

18. Нітрит натрію застосовують в ковбасному виробництві:

1. Для надання забарвлення.

2. Як наповнювач.

3. Для надання консистенції.

4. Як консервант.

5. Як запашну речовину.

19. Температура холодних страв на роздачі має становити:

1. 25 – 30^о

2. 20 – 25^о

3. 18 – 20^о

4. 7 – 14^о

5. 16 – 18^о

20. Найбільш ефективним способом теплової обробки харчових продуктів при виготовленні страв є:

1. Смаження.

2. Варення в бульйоні.

3. Варіння на пару.

4. Припускання.

5. Тушіння.

21. Метод консервування, при якому використовується дія на мікроорганізми підвищеної температури – це:

1. Квашення.

2. Соління.

3. Вакуумна сушка.

4. Сублімаційна сушка.

5. Стерилізація.

22. До виробничих приміщень підприємств громадського харчування належить:

1. Торговий зал.

2. М’ясний цех.

3. Душова кімната.

4. Холодильна камера.

5. Вентиляційна.

23. При вживанні бомбажних консервів може виникнути:

1. Сальмонельоз.

2. Стафілококовий токсикоз.

3. Ботулізм.

4. Фузаріотоксикоз.

5. Ерготизм.

24. Стафілококова інтоксикація виникає при вживанні неякісних:

1. М’ясних продуктів.

2. Кондитерських виробів з кремом.

3. Рибних продуктів.

4. Овочів.

5. Круп.

25. До мікотоксикозів належить:

1. Ботулізм.

2. Фузаріотоксикоз.

3. Сальмонельоз.

4. Стафілококовий токсикоз.

5. Гафська хвороба.

26. Санітарна бойня призначена:

1. Для забою хворих тварин.

2. Для забою здорових тварин.

3. Для утримання здорових тварин.

4. Для утримання хворих тварин.

5. Для утримання тварин, підозрілих на хворобу.

27. Геліотропний токсикоз – це:

1. Токсикоінфекція.

2. Бур’яновий токсикоз.

3. Мікотоксикоз.

4. Бактеріотоксикоз.

5. Отруєння синтетичною хімічною речовиною.

ТЕСТИ

контролю знань з

гігієни праці з методами

санітарно-гігієнічних досліджень

і основами професійної патології

Варіант № 1

1. Параметри виробничого мікроклімату досліджують за допомогою:

1. Електроаспіратора.

2. Люксметра.

3. Спектрофотометра.

4. Психрометрів.

5. Шумоміра.

2. Перепади температури повітря за висотою робочої зони при всіх категоріях робіт допускаються:

1. До 10^оС.

2. До 7^оС.

3. До 5^оС.

4. До 3^оС.

5. До 1^оС.

3. Запобігають розвитку гіпертермії такі заходи:

1. Повітряне душування.

2. Заземлення.

3. Демпфірування.

4. Гідрознепилювання.

5. Кесонування.

4. Тривале пилове навантаження спричинює розвиток:

1. Катаракти.

2. Професійної близорукості.

3. Бурситу.

4. Пневмоконіозу.

5. Вібраційної хвороби.

5. Вміст пилу в повітрі робочої зони досліджують методом:

1. Бактеріологічним.

2. Радіометричним.

3. Фотометричним.

4. Біохімічним.

5. Гравіметричним.

6. Розвитку антракозу сприяє вдихання пилу:

1. Металічного.

2. Вугільного.

3. Бавовняного.

4. Зернового.

5. Коркового.

7. Для захисту органів дихання від дії пилу застосовують:

1. Акваланги.

2. Респіратори.

3. Віброгасники.

4. Протишуми.

5. Захисні екрани.

8. Проби повітря на вміст пилу в повітрі відбирають на висоті:

1. 0,5 м.

2. 1,0 м.

3. 1,5 м.

4. 2,0 м.

5. 2,5 м.

9. Для захисту органу слуху від дії шуму застосовують:

1. Респіратори.

2. Протигази.

3. Заглушки-вкладиші.

4. Захисні окуляри.

5. Дихальні апарати.

10. Вплив вібрації на організм спричинює розвиток:

1. Судомної хвороби.

2. Невриту.

3. Тендовагініту.

4. Вібраційної хвороби.

5. Кесонної хвороби.

11. Природна освітленість нормується:

1. КПО у відсотках.

2. Ватами.

3. Децибелами.

4. Герцами.

5. Кілокалоріями.

12. Люмінесцентні лампи характеризуються:

1. Швидкою амортизацією.

2. Осліпляючою дією.

3. Правильним кольоросприйняттям.

4. Спотворенням кольоросприймання.

5. Теплоутворенням.

13. Хронічне отруєння марганцем характеризується:

1. Ейфорією.

2. Явищами паркінсонізма.

3. Опіками.

4. Втратою зору.

5. Приглухуватістю.

14. Проби повітря на вміст токсичних речовин відбирають за допомогою:

1. Електроаспіратора.

2. Кататермометра.

3. Анемометра.

4. Психрометра.

5. Люксметра.

15. До місцевих припливних пристроїв належать:

1. Витяжні зонти.

2. Витяжні шафи.

3. Витяжні панелі.

4. Аспіраційні кожухи.

5. Повітряні душі.

16. За розмірами СЗЗ промислові підприємства поділяються на:

1. 10 класів.

2. 7 класів.

3. 5 класів.

4. 3 класи.

5. 2 класи.

17. Мінімальна площа на 1 робітника повинна становити не менше:

1. 10 м².

2. 7 м².

3. 5 м².

4. 3 м².

5. 4,5 м².

18. Тривала дія підвищених рівнів шуму спричинює у механізаторів розвиток:

1. Професійної приглухуватості.

2. Судомної хвороби.

3. Бурситу.

4. Стоматиту.

5. Ністагму.

19. Зниженню рівня вібрації в сільськогосподарських машинах сприяють:

1. Пружинно-гідравлічні амортизатори.

2. Заземлювачі.

3. Кондиціонери.

4. Поглиначі потужності.

5. Дільники.

20. Основним шляхом надходження в організм парів свинцю є:

1. Органи дихання.

2. Травний канал.

3. Шкіра.

4. Слизові оболонки.

5. Шкіра і травний канал.

21. Заборонено використовувати працю підлітків на:

1. Сільськогосподарських роботах.

2. Підземних роботах.

3. У механічних цехах.

4. Текстильному виробництві.

5. Швейних фабриках.

22. Пункти хімізації, де наявні хімічні речовини 1,2 класу небезпеки, повинні мати розміри СЗЗ не менше:

1. 50 м.

2. 100 м.

3. 300 м.

4. 500 м.

5. 1000 м.

23. Дія ультрафіолетового випромінювання спричинює в електрозварю-вальників:

1. Шумову хворобу.

2. Електроофтальмію.

3. Кохлеарний неврит.

4. Бронхіт.

5. Пневмоконіози.

24. Випадки виробничого травматизму розслідуються комісією протягом:

1. 10 діб.

2. 9 діб.

3. 6 діб.

4. 5 діб.

5. 3 діб.

Варіант № 2

1. Вплив УФ-випромінювання і високих температур спричинює:

1. Пневмонію.

2. Тепловий удар.

3. Невралгію.

4. Охолодження.

5. Міозит.

2. Для захисту від променистого і конвекційного тепла застосовують:

1. Водяні завіси.

2. Амортизатори.

3. Протишуми.

4. Респіратори.

5. Протигази.

3. Вдихання пилу оксидів заліза викликає:

1. Сидероз.

2. Остеопороз.

3. Колапс.

4. Гіпоксію.

5. Бурсит.

4. Проби повітря на вміст пилу відбирають за допомогою:

1. Електроаспіратора.

2. Термоанемометра.

3. Шумоміра.

4. Радіометра.

5. Гігрометра.

5. Причиною силікатозу є вдихання пилу з вмістом:

1. Свинцю.

2. Алюмінію.

3. Бору.

4. Силікатів.

5. Марганцю.

6. Для пилогасіння у виробничих умовах застосовують:

1. Гідрознепилювання.

2. Демпфірування.

3. Теплоізоляцію.

4. Глушники.

5. Хвильові відгалужувачі.

7. Згідно СН рівень шуму на постійних робочих місцях не повинен переви-щувати:

1. 130 дБА.

2. 120 дБА.

3. 100 дБА.

4. 95 дБА.

5. 80 дБА.

8. Рівні шуму досліджують за допомогою:

1. Люксметра.

2. Газоаналізатора.

3. Шумоміра.

4. Анемометра.

5. Термографа.

9. Ознакою хронічного отруєння свинцем є:

1. Облямівка на яснах темно-синього кольору.

2. Виразка шкіри.

3. Порушення дихання.

4. Спазм акомодації.

5. Гіпотермія.

10. Проби повітря на вміст токсичних речовин при роботі стоячи відбирають на висоті:

1. 2,0 м.

2. 1,5 м.

3. 1,0 м.

4. 0,70 м.

5. 0,5 м.

11. Люмінесцентні лампи застосовують у приміщеннях з:

1. Високими перекриттями.

2. Пиловиділеннями.

3. Газовиділеннями.

4. Підвищеними вимогами до кольоросприйняття.

5. Виділенням кіптяви.

12. Повітряні оазиси запобігають розвитку:

1. Гіпертермії.

2. Гіпотермії.

3. Катаракти.

4. Кесонної хвороби.

5. Шумової хвороби.

13. Бортовими відсмоктувачами обладнують:

1. Ковальські горки.

2. Гальванічні ванни.

3. Печі.

4. Металообробні верстати.

5. Деревообробні верстати.

14. Випадки хронічних професійних захворювань розслідуються протягом:

1. 10 днів.

2. 7 днів.

3. 5 днів.

4. 3 днів.

5. 1 дня.

15. Розміри СЗЗ збільшуються втричі під час:

1. Будівництва нових, недостатньо вивчених підприємств.

2. Зміни технології.

3. Зміни обладнання.

4. Реконструкції підприємства.

5. Проектування виробництва.

16. Для вивчення стану захворюваності працівників застосовують такий метод:

1. Фізико-хімічний.

2. Статистичний.

3. Фотометричний.

4. Біохімічний.

5. Мікроскопічний.

17. Граничною нормою при перенесенні вантажів за один раз для жінок є:

1. 3 кг.

2. 10 кг.

3. 18 кг.

4. 20 кг.

5. 25 кг.

18. Нульовим циклом вважають будівельні роботи:

1. Проведення підземних комунікацій.

2. Штукатурні.

3. Малярні.

4. Столярні.

5. Мулярні.

19. Ширина СЗЗ між житлом і розхідним складом отрутохімікатів становить:

1. 50 м.

2. 100 м.

3. 150 м.

4. 200 м.

5. 500 м.

20. При здійсненні поточного держсаннагляду оформляють:

1. Акт санобстеження.

2. Акт про нещасний випадок.

3. Акт розслідування профзахворювання.

4. Екстренне повідомлення про інфекційне захворювання.

5. Висновок з проекту

21. Набір загальних і спеціальних санітарно-побутових приміщень залежить від:

1. Потужності підприємства.

2. Групи виробничих процесів.

3. Розмірів СЗЗ.

4. Виду продукції.

5. Обладнання.

22. Запобігають розвитку професійних отруєнь:

1. Екранування.

2. Теплоізоляція.

3. Засоби шумопоглинання.

4. Віброізоляція.

5. Заміна токсичних речовин менш токсичними.

23. Наркотичну дію на організм виявляє:

1. Бензин.

2. Хлор.

3. Марганець.

4. Свинець.

5. Сірководень.

24. Для профілактики пилових захворювань медичні огляди проводять:

1. Раз на півроку.

2. Раз на рік.

3. Двічі на рік.

4. Раз на 2 роки.

5. Раз на 1,5 року.

Варіант № 3

1. Водяні завіси зменшують потужність ІЧ-випромінювання в:

1. 5-10 разів.

2. 10-15 разів.

3. 15-20 разів.

4. 20-25 разів.

5. 25-30 разів.

2. Відношення абсолютної вологості до максимальної виражене у відсотках є:

1. Відносною вологістю.

2. Точкою роси.

3. Дефіцитом насичення.

4. Коефіцієнтом поглинання.

5. Коефіцієнтом тепловіддачі.

3. Рух повітря біля дверей, відкритих вентиляційних повітроводів вимірюють за допомогою:

1. Газоаналізатора.

2. Анемометра.

3. Електроаспіратора.

4. Шумоміра.

5. Люксметра.

4. Аерозоль конденсації може утворюватись при виконанні таких операцій:

1. Шліфування деталей.

2. Буріння породи.

3. Обрубка лиття.

4. Подрібнення у млинах.

5. Плавлення металу.

5. Аерозолі дезінтеграції відрізняються від аерозолів конденсації:

1. Меншими розмірами пилових часток.

2. Фіброгенністю.

3. Меншою фіброгенністю.

4. Адсорбуючими властивостями.

5. Розчинністю.

6. Основними параметрами шуму є:

1. Електрозарядженість.

2. Частота і амплітуда коливань.

3. Густина потоку.

4. Магнітна проникність.

5. Енергетична експозиція.

7. Ефективним заходом боротьби з шумом є:

1. Демпфірування.

2. Гідрознепилювання.

3. Термоізоляція.

4. Заземлення.

5. Гідрозабійка.

8. Робітники шумових професій підлягають під час медоглядів проведенню:

1. Риноскопії.

2. Аудіометрії.

3. Томографії.

4. Рентгенографії придатків пазух носа.

5. Гастроскопії.

9. Роботи з вібруючими інструментами слід проводити у приміщеннях з температурою повітря не нижче:

1. 5^оС.

2. 7^оС.

3. 10^оС.

4. 12^оС.

5. 16^оС.

10. Найбільш чутлива до дії вібрації шкіра таких ділянок тіла:

1. Верхніх кінцівок.

2. Спини.

3. Грудей.

4. Стопи.

5. Нижніх кінцівок.

11. Характерними ознаками тяжкої форми вібраційної хвороби є:

1. Сонливість.

2. Атрофія м’язів.

3. Печія.

4. Відчуття заніміння.

5. Шум у вухах.

12. Ураження шкіри спричинюють такі промислові отрути:

1. Мінеральні кислоти.

2. Оксид вуглецю.

3. Свинець.

4. Марганець.

5. Хром.

13. Для визначення вмісту токсичних речовин у повітрі експрес-методом застосовують:

1. Психрометри.

2. Газоаналізатори.

3. Анемометри.

4. Актинометри.

5. Кататермометри.

14. Випадки гострих професійних захворювань розслідують протягом:

1. 15 днів.

2. 10 днів.

3. 7 днів.

4. 3 днів.

5. 24 годин.

15. Підстава для вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності:

1. Повідомлення про профзахворювання.

2. Картка вибулого із стаціонару.

3. Листок непрацездатності.

4. Акт освідчення в МСЕК.

5. Заключний акт медогляду.

16. Показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності розраховують на:

1. 10 працівників.

2. 100 працівників.

3. 200 працівників.

4. 500 працівників.

5. 1000 працівників.

17. Рівні освітленості за методом “ват” визначають при відсутності:

1. Шумоміра.

2. Кататермометра.

3. Електроаспіратора.

4. Термоанемометра.

5. Люксметра.

18. Повітряно-теплові завіси влаштовують для запобігання:

1. Пиловиділень.

2. Перегрівання робітників.

3. Охолодження повітря у приміщенні.

4. Газовиділень.

5. Вологовиділень.

19. Аварійна вентиляція повинна забезпечити обмін повітря за годину:

1. 10-разовий.

2. 8-разовий.

3. 6-разовий.

4. 4-разовий.

5. 2-разовий.

20. Маса вантажу, що переносять підлітки протягом робочого дня, не повинна перевищувати:

1. 20 кг.

2. 15 кг.

3. 10 кг.

4. 7 кг.

5. 4,1 кг.

21. Заборонено використання праці жінок:

1. У сільському господарстві.

2. На кесонних роботах.

3. На автотранспорті.

4. На потоковому виробництві.

5. У хімічній промисловості.

22. Випадки розслідування профзахворювань і отруєнь оформляються такими документами:

1. Акт санобстеження.

2. Повідомлення про інфекційне захворювання.

3. Акт розслідування профзахворювань і профотруєнь.

4. Акт про нещасний випадок на виробництві.

5. Протокол порушення санітарно-гігієнічних норм і правил.

23. У процесі виробництва цементу обпалювання проводять при температурі:

1. 1300-1400^оС.

2. 800-1200^оС.

3. 700-1000^оС.

4. 700-800^оС.

5. 500-700^оС.

24. Причиною атрофічних ринітів у робітників цементних заводів є вплив пилу, що містить:

1. Сполуки 6-валентного хрому.

2. Ртуть.

3. Свинець.

4. Марганець.

5. Берилій.