Міністерство охорони здоров’я України

Житомирський фармацевтичний коледж

ім. Г.С.Протасевича

МАТЕРІАЛИ

тестового контролю рівня фахової майстерності студентів-випускників для комплексного кваліфікаційного екзамену зі спеціальності 5.12.010103

„Медико-профілактична справа”

Затверджую

Заст. директора

з навчальної роботи

_____________ І.Д.Бойчук

Тести розроблені викладачами Житомирського фармацевтичного коледжу ім. Г.С.Протасевича з навчальних дисциплін:

Епідеміології з медичною паразитологією –

Решнівецькою Г.В.;

Комунальної гігієни з основами санітарної справи –

Айдаркіною Ж.П.;

Гігієни харчування з методами санітарно-гігієнічних

досліджень – Мосієнко О.О.;

Гігієни праці та промислової санітарії – Решнівецькою Г.В.;

Гігієни дітей та підлітків, дитина та навколишнє середовище

Ситнік С.М.;

Інфекційних хвороб – Свєтловим В.В.;

Дезінфекційної справи – Соколовою І.О.;

Мікробіології з основами вірусології та імунології –

Зінченко В.А.;

Соціальної медицини з організацією охорони здоров’я – Киричуком І.М.;

Аналітичної хімії з технікою лабораторних робіт – Шляніною А.В.

Радіаційної гігієни з основами екології – Мосієнко О.О.

Тести розглянуто та схвалено на засіданнях циклових методичних комісій медичних, гігієнічних, мікробіологічних та хімічних дисциплін.

Протокол № ___ від «____» _______ 201__ р.

___________ О.Ф.Козлова ___________ А.В. Шляніна ___________ Л.В.Довженко ___________ Г.В.Решнівецька

ТЕСТИ

контролю знань з

епідеміології з медичною паразитологією

та профілактикою внутрішньолікарняних інфекцій

Варіант № 1

1. В основу класифікації інфекційних хвороб людини Л.В.Громашевським покладена об’єктивна ознака:

1. Специфічна локалізація збудника

2. Джерело збудника інфекції.

3. Вид збудника

4. Клінічний перебіг захворювання.

5. Середовище мешкання збудника.

2. Для імунологічного дослідження організму використовують:

1. Серологічні реакції.

2. Мікробіологічний метод.

3. Мікроскопічний метод.

4. Біологічний метод.

5. Загальний аналіз крові.

3.Великий вклад у розвиток медичної паразитології вніс:

1. Л.В.Громашевський.

2. Є.Н.Павловський.

3. Д.К.Заболотний

4. К.І.Скрябін.

5. Л.А.Тарасевич.

4. Вирішальне значення у боротьбі з черевним тифом мають заходи, які спрямовані на:

1. Розрив механізму передачі збудника.

2. Знешкодження джерела збудника інфекції.

3. Нагляд за виписом реконвалісцентів із стаціонару.

4. Диспансерний нагляд за перехворілими.

5. Санітарно – освітня робота серед населення.

5. Вказати основний метод лабораторної діагностики черевного тифу:

1. Біохімічний.

2. Люмінесцентний.

3. Серологічний.

4. Вірусологічний.

5. Бактеріологічний.

6.Назвати строки виписки перехворілих на черевний тиф зі стаціонару:

1. На 10 день.

2. На 7 день.

3. Через 2 місяці.

4. Через 1 місяць.

5. На 21 день за нормальної температури і наявністю 3 – х негативних бактеріологічних досліджень.

7. Перехворілим на сальмонельоз працівники харчових підприємств і прирівняні до них особи підлягають диспансерному нагляду протягом:

1. 10 днів.

2. 1 місяць.

3. 2 місяці.

4. 3 місяці.

5. 6 місяців.

8. Протиепідемічні заходи при гепатиті А спрямовані :

1. Знезараження джерела інфекції.

2. Розрив механізму передачі.

3. Підвищення несприйнятливості організму.

4. Знезараження джерела інфекції, розрив механізму передачі, підвищення несприйнятливості організму.

5. Не проводиться.

9.Інкубацційний період при вірусному гепатиті А триває:

1. 7 – 45 днів.

1. 3 – 5 днів.

2. 50 – 65 днів.

3. 1 – 2 дні.

4. 6 днів.

10. Хворі на поліомієліт найбільш заразні:

1. Перші дні хвороби.

1. В інкубаційному періоді.

2. В періоді реконвалесценції.

3. На 4 – 5 тижні хвороби.

4. На 5 – 7 тиждень.

11. Специфічна профілактика проти поліомієліту починається:

1. На 5 – 7 день тижня.

1. В перший місяць.

2. У 3 місяці.

3. У 6 місяців.

4. У 12 місяців.

12. При проведенні обстежень на ентеробіоз шляхом досліджень на яйця гельмінта проводять:

1. Зскрібок зі слизової оболонки та шкіри в дільниці заднього проходу.

1. Аналіз сечі.

2. Загальний аналіз крові.

3. Біохімічний аналіз крові.

4. Аналіз фекалій.

13. При виникненні дифтерії в дитячому закладі встановлюється медичне спостереження за контактними протягом:

1. 1 дня.

2. 2 дні.

3. 5 днів.

4. 7 днів.

5. 10 днів.

14. Вакцинація проти дифтерії починається:

1. З - 3 місяців.

2. З - 6 місяців.

3. З - 18 місяців.

4. З - 12 місяців.

5. З - 1 місяця.

15. Для специфічної терапії при дифтерії використовуються:

1. Імуноглобулін.

2. Вакцина.

3. Інтерферон.

4. Бактеріофаг.

5. Протидифтерійна сироватка.

16. Джерелом збудника кору є:

1. Хвора людина.

2. Тварина.

3. Домашні птахи.

4. Рогата худоба.

5. Гризуни.

17. Вакцинація проти кору проводиться:

1. У - 3 місяці.

2. На 3 – 5 день життя.

3. У 12 місяців.

4. У 18 років.

5. У 3 роки.

18. Ревакцинація проти коклюшу проводиться:

1. У 6 місяців.

2. У 12 місяців.

3. У 18 місяців.

4. У 3 роки.

5. У 6 років.

19. Інкубаційний період менінгококової інфекції триває:

1. 1 день.

2. 2 – 10 днів.

3. 14 днів.

4. 21 день.

5. 25 днів.

20. Щеплення проти туберкульозу починають:

1. У 3 місяці.

2. У 12 місяців.

3. У 18 місяців.

4. У 3 роки.

5. На 3 – 5 день життя людини.

21. Для виявлення інфікованості організму на туберкульоз застосовується метод:

1. Серологічної реакції.

2. Біологічної проба.

3. Люмінесцентний метод.

4. Алергічної проба Манту.

5. Бактеріологічний метод.

22. Для активної імунізації проти туберкульозу застосовується:

1. Вакцина.

2. Сироватка.

3. Імуноглобулін.

4. Анатоксин.

5. Інтерферон.

23. Основний шлях виявлення туберкульозу є :

1. Періодичні масові профілактичні обстеження.

2. Обстеження тільки декретованої групи.

3. Обстеження тільки хворих.

4. Обстеження тільки учнів середніх і вищих навчальних закладів.

5. Обстеження тільки дорослих.

Варіант № 2

1. Інфекційні хвороби людини за Л.В.Громашевським розподіляються на:

1. 2 групи.

2. 3 групи.

3. 4 групи.

4. 5 груп.

5. 1 групу.

2. Одним із найважливішим заходів боротьби з епідеміями є:

1. Ізоляція хворого.

2. Лікування хворого.

3. Обстеження хворого.

4. Дезінфекція.

5. Дезінсекція.

3. Перша ревакцинація проти дифтерії починається:

1. З - 6 місяців.

2. З - 12 місяців.

3. З – 18 місяців.

4. У 3 роки.

5. У 6 років.

4. Скарлатина викликається збудником:

1. Вірусом.

2. Стафілококом.

3. Кишковою паличкою.

4. Гемолітичним стрептококом.

5. Вібріоном.

5. У дитячих колективах, щеплених живою корьовою вакциною, термін карантину:

1. 5 днів.

2. 7 днів.

3. 10 –14 днів.

4. 17 днів.

5. 25 днів.

6. Основні профілактичні заходи проти коклюшу:

1. Термінова профілактика.

2. Планова імунізація вакциною АКДП.

3. Введення імуноглобуліна.

4. Госпіталізація.

5. Не проводиться.

7. Для проведення специфічної профілактики протиепідемічного паротиту використовується:

1. Сироватка.

2. Гамма – глобулін.

3. Інтерферон.

4. Бактеріофаг.

5. Вакцина.

8. Менінгококи в навколишньому середовищі:

1. Стійки.

2. Не стійки.

3. Малорезистентні.

4. Дуже стійки.

5. Можливі повторні захворювання.

9. Збудник туберкульозу в зовнішньому середовищі є:

1. Стійкий.

2. Не стійкий.

3. Малорезистентний.

4. Дуже стійкий.

5. Відсутня стійкість.

10. Дослідженню на трихоцефальоз підлягає:

1. Кал.

2. Овочі.

3. Грунт.

4. Кров.

5. Сеча.

11. Гельмінтоз, який викликається контактним гельмінтом:

1. Ентеробіоз.

2. Аскаридоз.

3. Трихоцефальоз.

4. Трихінельоз

5. Опісторхоз.

12. За осередком висипного тифу проводиться спостереження протягом:

1. 5 днів.

2. 7 днів.

3. 10 –14 днів.

4. 21 дня.

5. 25 днів.

13. При виявленні сухих гнид серед дітей дитячого закладу огляд контактних на педикульоз здійснюється протягом:

1. 5 днів.

2. 7 днів.

3. 10 днів.

4. 14 днів.

5. 1 місяця.

14. Збудником висипного тифу є:

1. Бактерії.

2. Спірохети.

3. Віруси.

4. Рикетсії.

5. Мікоплазма.

15. Головний захід у боротьбі з висипним тифом є:

1. Дезинфекція.

2. Санітарно – гігієнічні заходи.

3. Специфічна профілактика.

4. Термінова профілактика.

5. Виявлення та ліквідація педикульозу.

16. Диспансерний нагляд за перехворілими на малярію здійснюється після виписки з стаціонару інфекціоністом КІЗа протягом:

1. 1 місяця.

2. 3 місяців.

3. 6 місяців.

4. 1 року.

5. 2 років.

17. Тропічну малярію викликає:

1. Plasmodium vivax.

2. Plasmodium falciparum.

3. Plasmodium malarie.

4. Plasmodium ovale.

5. Salmonella enteritis.

18.Термін нагляду за контактними у вогнищі чуми є:

1. 1місяць.

2. 5 днів.

3. 6 днів.

4. 10 –14 днів.

5. 21 день.

19.Резервуаром збудника чуми в природі є :

1. Верблюд, гризуни.

2. Комарі.

3. Птахи.

4. Людина.

5. Велика рогата худоба.

20.Механізм зараження сибіркою:

1. Фекально – оральний.

2. Повітряно – крапельний.

3. Трансмісивний.

4. Мухами.

5. Контактний.

21. Для термінової профілактики сибірки використовуються:

1. Антибіотики, гамаглобулін.

2. Анатоксин.

3. Сироватка і гамаглобулін.

4. Антирабічна вакцина.

5. Вакцина.

22. Специфічна профілактика правця проводиться за допомогою:

1. АКДП, АДП.

2. Антибіотиків.

3. Імуноглобулінів.

4. Інтерферону.

5. Сироватки.

23. Імунітет при перенесенні правця:

1. Не залишається.

2. Стійкий.

3. Незначний.

4. Дуже стійкий.

5. Не залишається, можливі рецидиви і повторні захворювання.

Варіант № 3

1. Строк спостереження за вогнищем дифтерії:

1. 5 днів.

2. 7 днів.

3. 14 днів.

4. 21 день.

5. 35 днів.

2.Фактори зовнішнього середовища, які впливають на виникненні і розповсюдження дифтерії, є:

1. Вода.

2. Грунт.

3. Повітря, іграшки.

4. Харчові продукти.

5. Випорожнення хворих.

3. Епідеміологічний нагляд на туберкульоз передбачає:

1. Диспансеризацію хворих.

2. Масову флюорографію.

3. Щорічну туберкулінодіагностику у дітей.

4. Специфічну профілактику та санітарну профілактику.

5. Всі відповіді правильні.

4. Основним методом розпізнавання аскаридозу є виявлення яєць аскариди:

1. В фекаліях.

2. В сечі.

3. В зскрібку зі слизової оболонки та шкіри в дільниці заднього проходу.

4. В крові.

5. В гігієнічних змивах.

5. Матеріал для дослідження на трихінельоз:

1. М’ясо.

2. Кал.

3. Сеча.

4. Харкотиння.

5. Кров.

6. Назвати гельмінта, який відноситься до класу цестод:

1. Бичачий ціп’як.

2. Фасціола.

3. Гострик.

4. Волосоголовець.

5. Аскарида.

7. Вказати строки медичного нагляду за контактними хворими на черевний тиф:

1. 7 днів.

2. 10 днів.

3. 14 днів.

4. 21 днів.

5. 17 днів.

8. Вказати ранішній метод обстеження на черевний тиф