Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка ПСЗ 2011.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
396.8 Кб
Скачать

Плани практичних занять з дисципліни «право соціального забезпечення»

Семінарське заняття № 1 - 2 год.

Поняття, предмет та система права соціального забезпечення. Джерела права соціального забезпечення. Основні принципи права соціального забезпечення.

  1. Поняття та предмет права соціального забезпечення України.

  2. Метод та система правового регулювання соціального забезпечення.

  3. Поняття джерел права соціального забезпечення та їх класифікація.

  4. Основні види джерел права соціального забезпечення.

  5. Поняття та система принципів права соціального забезпечення.

  6. Зміст принципів права соціального забезпечення.

Контрольні запитання:

  • охарактеризуйте систему навчального курсу «Право соціального забезпечення»;

  • у чому проявляється єдність і диференціація норм права соціального забезпечення.

Тестові завдання:

№ 1. Науково обґрунтовані способи об’єднання знань про правові засобі соціального захисту населення у відносно самостійні і взаємопов’язані групи та розташування їх у певній послідовності – це:

а) метод науки права соціального забезпечення;

б) система науки права соціального забезпечення;

в) функції науки права соціального забезпечення

№ 2. Виберіть варіант відповіді, у якому невірно вказано джерело права соціального забезпечення:

а) ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

б) ЗУ «Про об’єднання громадян»;

в) ЗУ «Про недержавне пенсійне забезпечення».

№ 3. Вкажіть нормативний акт, який регулює питання щодо охорони здоров’я:

а) ЗУ «Про господарські товариства»;

б) ЗУ «Про охорону здоров’я»;

в) ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

№ 4. Виберіть варіант відповіді, у якому вірно вказано джерело права соціального забезпечення:

а) ЗУ «Про пенсійне забезпечення»;

б) ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

в) ЗУ «Про об’єднання громадян».

№ 5. За сферою дії джерела права соціального забезпечення поділяються на:

а) комплексні;

б) базові;

в) загальнодержавні.

№ 6. За характером нормативних положень, що містяться в нормативному акті, вони класифікуються на:

а) первинні;

б) локальні;

в) загальнодержавні.

№ 7. Принцип, який полягає в тому, що кожна людина, яка на законних підставах мешкає в Україні, в разі настання певних умов має право на відповідний вид соціального забезпечення - :

а) принцип поширення права на соціальне забезпечення на всіх громадян;

б) принцип багатоманітності форм і видів соціального забезпечення;

в) принцип диференціації підстав і норм соціального забезпечення.

№ 8. Принцип, який полягає у призначенні конкретного виду соціального забезпечення для відповідної категорії осіб, в залежності від тих чи інших життєвих обставин – це:

а) принцип поширення права на соціальне забезпечення на всіх громадян;

б) принцип багатоманітності форм і видів соціального забезпечення;

в) принцип диференціації підстав і норм соціального забезпечення.

№ 9. Прожитковий мінімум затверджується:

а) КМУ;

б) ВРУ;

в) Президентом України.

№ 10. Сукупність заходів, спрямованих на попередження порушень у сфері соціального забезпечення, усунення причин, що їх породжують – це:

а) охорона права;

б) забезпечення права;

в) захист права.

Нормативні акти та рекомендована література:

  1. Конституція України.

  2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 19. 12. 1996 р.

  3. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05. 11. 1991 р. // ВВР. – 1992. - № 3. – Ст. 10 (зі змінами).

  4. Бойко М. Д. Право соціального забезпечення України. – К.: «Олан», 2004. – 312 с.

  5. Бойко Л. Закон України про пенсійне забезпечення // Право України. – 1992. - № 12. – С. 30.

  6. Право соціального забезпечення України: Навчальний посібник / За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Істина, 2007.

  7. Сташків Б. Метод права соціального забезпечення: його визначення // Право України. – 2000. - № 12. – С. 37-40.

Семінарське заняття № 2- 2год.

Правовідносини з соціального забезпечення. Суб’єкти права соціального забезпечення. Стандарти у сфері соціального забезпечення.

  1. Поняття та загальна характеристика відносин з соціального забезпечення.

  2. Види правовідносин з соціального забезпечення.

  3. Суб’єкти, об’єкт і зміст правовідносин з соціального забезпечення.

  4. Пенсійний фонд України: порядок його формування та використання.

  5. Соціальні страхові фонди як суб’єкти права соціального забезпечення.

  6. Система соціальних стандартів та їх гарантій.

  7. Сфери застосування державних соціальних стандартів та їх види.

  8. Основні державні соціальні гарантії та порядок їх встановлення.

Контрольні запитання:

  • назвіть суб’єктів правовідносин з соціального забезпечення;

  • які види соціальних фондів ви знаєте?

  • розкрийте поняття «соціальні стандарти».

Тестові завдання:

№ 1. Центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати є:

а) Міністерство праці та соціальної політики України;

б) Пенсійний фонд України;

в) немає правильної відповіді.

№ 2. Який орган вносить у встановленому порядку Міністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечує її реалізацію:

а) місцеві державні адміністрації;

б) Пенсійний фонд України;

в) недержавні пенсійни фонди.

№ 3. Пенсійний фонд України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає ___, організовує та контролює їх виконання:

а) розпорядження;

б) накази;

в) постанови.

№ 4. Проекти нормативно-правових актів Пенсійного фонду України погоджуються:

а) Міністром праці та соціальної політики України;

б) Кабінетом Міністрів України;

в) Президентом України.

№ 5. Керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснюється правлінням Пенсійного фонду України, чисельність і персональний склад якого затверджуються:

а) Кабінетом Міністрів України;

б) Верховною Радою України;

в) Президентом України.

№ 6. Голова правління Пенсійного фонду України та його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади ____в установленому порядку:

а) Кабінетом Міністрів України;

б) Верховною Радою України;

в) Президентом України.

№ 7. Пропозиції Прем’єр-міністрові України щодо призначення на посади та звільнення з посад керівників Пенсійного фонду України вносить:

а) Президент України;

б) Міністр праці та соціальної політики України;

в) Голова Верховної Ради України.

№ 8. Засідання правління Пенсійного фонду України скликаються в міру потреби, але не рідше:

а) одного разу на місяць;

б)одного разу на квартал;

в) двох разів на квартал.

№ 9. Правління Пенсійного фонду є правомочним приймати рішення за наявності на засіданні не менше ___ його членів:

а) 1/3;

б) 2/3;

в) половини.

№ 10. Рішення приймаються ____ голосів присутніх на засіданні членів правління:

а) 2/3;

б) більшістю;

в) 1/4.

Нормативні акти та рекомендована література:

  1. Положення про Пенсійний фонд України, затв. Указом Президента України від 01. 03. 2001 р. № 121/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 9. – Ст. 350.

  2. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні. – К.: Знання, 2005. – 381 с.

  3. Зайчук О. Правові основи функціонування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань // Право України. – 2004. - № 9. – С. 48.

  4. Зайчук О. Правові засади діяльності Пенсійного фонду України // Право України. – 2004. - № 8. – С. 49.

  5. Короленко Н. Поняття пенсійних правовідносин у контексті сучасної пенсійної реформи // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 12. – С. 170-173.

  6. Кульчицька О. Поняття та зміст правосуб’єктності громадян за правом соціального забезпечення // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали Х регіональної науково-практичної конференції. 5-6 лютого 2004 р. – Львів, 2004. – С. 337-338.

Семінарське заняття № 3 - 2 год.

Загальнодержавне соціальне страхування. Страховий стаж і вислуга років.

  1. Поняття та принципи загальнообов’язкового державного соціального страхування.

  2. Загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

  3. Загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

  4. Загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

  5. Поняття страхового стажу та порядок його обчислення.

  6. Вислуга років як спеціальний стаж роботи.

Контрольні запитання:

  • хто підлягає обов’язковому страхуванню на випадок безробіття?

  • розкрийте поняття «страховий стаж».

Задачі:

№ 1.

Чи включаються до загального трудового стажу роботи, який дає право на пенсію за віком, такі періоди: служба в Збройних Силах України; навчання у вищих навчальних закладах; догляд за малолітніми дітьми.

Відповідь обґрунтуйте.

№ 2.

Громадянка Петрова звернулася до відділу соціального захисту населення з питанням: чи зараховується до загального і спеціального стажу роботи час догляду за дитиною до досягнення нею 6 років?

Якою повинна бути відповідь? Вкажіть норму закону.

Тестові завдання:

№ 1. Чоловіки мають право на призначення їм пенсії за віком після досягнення ними віку:

а) 55 років;

б) 60 років;

в) 65 років.

№ 2. Жінки мають право на призначення їм пенсії за віком після досягнення ними віку:

а) 55 років;

б) 50 років;

в) 60 років.

№ 3. Чоловіки мають право на призначення їм пенсії за віком за наявності визначеного страхового стажу:

а) 30 років;

б) 25 років;

в) 35 років.

№ 4. Жінки мають право на призначення їм пенсії за віком за наявності визначеного страхового стажу:

а) 25 років;

б) 20 років;

в) 30 років.

№ 5. Доказами трудового стажу є:

а) паспорт;

б) трудова книжка;

в) документ про освіту.

№ 6. Загальна сумарна тривалість трудової та іншої суспільно-корисної діяльності, незалежно від тривалості перерв у ній, нарахована за встановленими правилами – це:

а) безперервний трудовий стаж;

б) вислуга років;

в) загальний трудовий стаж.

№ 7. Страховий стаж обчислюється у:

а) роках;

б) місяцях;

в) тижнях.

№ 8. Сумарна тривалість трудової діяльності, виокремлена із загального стажу з урахуванням важких та шкідливих умов, інтенсивності праці, сфери чи місцевості, в якій вона здійснювалась – це:

а) вислуга років;

б) спеціальний трудовий стаж;

в) безперервний трудовий стаж.

№ 9. Тривалий, виміряний, зазвичай, у роках період трудової, державної, а в окремих випадках і іншої суспільно-корисної діяльності, що створює за певних умов для визначеної законом категорії працівників право на відповідні конкретні види пільг і переваг – це:

а) страховий стаж;

б) вислуга років;

в) спеціальний трудовий стаж.

№ 10. Чи зараховується до загального трудового стажу час перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі:

а) так;

б) ні.

Нормативні акти та рекомендована література:

  1. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05. 11. 1991 р. // ВВР. – 1992. - № 3. – Ст. 10 (зі змінами).

  2. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02. 03. 2000 р. // ВВР. – 2000. - № 22. – Ст. 171.

  3. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні. – К.: Знання, 2005. – 381 с.

  4. Кучма О. Встановлення стажу з врахуванням показань свідків // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції. 9-10 лютого 2006 р. – Львів, 2006. – С. 289-291.

  5. Ярошенко І. Страховий стаж у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування // Юридична Україна. – 2008. - № 3. – С. 65-69.

Семінарське заняття № 4 - 2 год.

Пенсії за віком. Пенсії за вислугу років. Пенсії по інвалідності

  1. Поняття та умови пенсійного забезпечення за віком.

  2. Поняття та умови призначення пенсії за вислугу років.

  3. Види пенсій за вислугу років.

  4. Поняття пенсії по інвалідності. Порядок встановлення інвалідності для призначення пенсій.

  5. Види пенсій по інвалідності.

Контрольні запитання:

  • назвіть умови, які необхідні для призначення пенсії по інвалідності;

  • які категорії працівників мають право на призначення пенсії за вислугу років?

Задачі:

№ 1.

Студент 3-го курсу ТНЕУ Ф., 1991 р.н., у серпні 2011 р. був визнаний інвалідом ІІІ групи.

Чи має Ф. право на призначення пенсії по інвалідності? Відповідь обґрунтуйте.

№ 2.

Громадянин Іванов працював на посаді молодшого наукового співробітника 8 років 8 місяців, а потім 7 років на посаді державного службовця. 14 липня 2011 року його було звільнено через досягнення граничного віку перебування на державній службі. Загальний трудовий стаж Іванова становить 30 років. Він звернувся за призначенням пенсії державного службовця, однак йому відмовили, посилаючись на недостатній стаж державної служби. Чи правильні дії інспектора Пенсійного фонду? Який порядок призначення такої пенсії?

Тестові завдання:

№ 1. Види пенсій за законодавством України:

а) за вислугу років;

б) часткові;

в) строкові.

№ 2. Щомісячні грошові виплати, які призначаються і виплачується із Пенсійного фонду України непрацездатним непрацюючим громадянам, які з тих чи інших причин не набули права на трудову пенсію – це:

а) трудові пенсії;

б) соціальні пенсії;

в) заробітна плата.

№ 3. Пенсії за віком призначаються:

а) на певний строк;

б) довічно;

в) жодна з вказаних відповідей не є вірною.

№ 4. Які умови призначення пенсії за віком:

а) вік;

б) стаж роботи;

в) вік та стаж роботи.

№ 5. Щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду та Державного бюджету, що призначаються довічно в розмірі, співвіднесеному з минулим заробітком, визначеній законодавством категорії працівників, які мають спеціальний стаж – вислугу років, встановленої тривалості – це:

а) пенсії за вислугу років;

б) пенсії по інвалідності;

в) пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

№ 6. Прокурорсько-слідчі працівники мають право на призначення пенсії за вислугу років зі стажем роботи не менше:

а) 10 років;

б) 15 років;

в) 20 років.

№ 7. Державні службовці мають право на виплату пенсії за наявності загального трудового стажу не менше 25 років чоловіки і не менше 20 років жінки, у тому числі стажу державної служби:

а) не менше 15 років;

б) не менше 10 років;

в) не менше 5 років.

№ 8. Щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також Державного бюджету, які призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров’я внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання чи загального захворювання –це:

а) пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

б) пенсії по інвалідності;

в) пенсії за вислугу років.

№ 9. Встановлення інвалідності проводить:

а) лікуючий лікар;

б) медико-соціально експертна комісія;

в) черговий лікар.

№ 10. За кожний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але:

а) не більше 90 відсотків заробітної плати;

б) не більше 80 відсотків заробітної плати;

в) не більше 85 відсотків заробітної плати.

Нормативні акти та рекомендована література:

  1. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05. 11. 1991 р. // ВВР. – 1992. - № 3. – Ст. 10 (зі змінами).

  2. Закон України «Про прокуратуру» від 05. 11. 1991 р. // ВВР. – 1991. - №53. – Ст. 793 (зі змінами).

  3. Закон України «Про держану службу» від 16. 12. 1993 р. // ВВР. – 1993. - № 52 . – Ст. 490 (зі змінами).

  4. Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01. 06. 2000 р. // ВВР. - № 35. – Ст. 289.

  5. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21. 03. 1991 р. // ВВР. – 1991. - № 21. – Ст. 253.

  6. Постанова КМ України «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації та льотно-випробувального складу» № 418 від 21. 07. 1992 р. // ЗП України. – 1992. - № 9.- Ст. 209.

  7. Білик І. Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування // Право України. – 2005. - № 8. – С. 93-96.

  8. Білик І. Право на призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною (хто має право, її розмір тощо) // Право України. – 2005. - № 12. – С. 101-105.

  9. Синчук С. Проблеми законодавчого закріплення поняття непрацездатності // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2004. – Вип. 39. – С. 372-377.

  10. Марченко І. Питання пенсійного забезпечення державних службовців // Право України. – 2005. - № 3. – С. 106-111.

Семінарське заняття № 5 - 2год.

Пенсії у разі втрати годувальника. Недержавне пенсійне забезпечення.

  1. Поняття пенсії у разі втрати годувальника.

  2. Умови призначення пенсії у разі втрати годувальника.

  3. Система, принципи та суб’єкти недержавного пенсійного забезпечення.

  4. Недержавні пенсійні фонди, їх види.

  5. Пенсійний контракт.

  6. Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення.

Контрольні запитання:

  • хто з членів сімї має право на призначення пенсії у разі втрати годувальника?

  • розрийте поняття пенсійної схеми.

Задачі:

№ 1.

Після смерті Петрова у нього залишились батьки-пенсіонери, дружина віком 40 років, яка не працює, і син віком 20 років, який навчається в університеті на заочному відділенні.

Чи мають право члени сім’ї Петрова на призначення пенсії у разі втрати годувальника? Визначте розмір і період виплати цієї пенсії. Відповідь обґрунтуйте.

№ 2.

У лютому 2011 р. в автомобільній катастрофі загинуло подружжя Фоменків. У них залишилось двоє дітей у віці 5 та 9 років, опіку над якими передали сестрі дружини.

Чи матимуть діти право на пенсію у разі втрати годувальника? Відповідь обґрунтуйте.

Тестові завдання:

№ 1. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається:

а) працездатним чоловікові (дружині);

б) непрацездатним дітям;

в) опікунам.

№ 2. Під терміном «втрата годувальника» розуміється його:

а) смерть;

б) безвісна відсутність;

в) вірні всі відповіді.

№ 3. Пенсії у разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше ___ місяців після звільнення зі служби:

а) 2;

б) 4;

в) 3.

№ 4. Дітям-круглим сиротам за період перебування на повному державному утриманні пенсії в разі втрати годувальника виплачуються:

а) у повному розмірі;

б) 50 % призначуваної пенсії;

в) 25 % призначуваної пенсії.

№ 5. Вітчим і мачуха мають право на пенсію в разі втрати годувальника нарівні з батьком і матір’ю за умови, якщо виховували або утримували померлого пасинка чи падчерку не менше:

а) 4 років;

б) 5 років;

в) 3 років.

№ 6. Пенсії у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї в розмірі ___ заробітку годувальника, але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних:

а) 30 %;

б) 50 %;

в) 60 %.

№ 7. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними:

а) 22-річного віку;

б) 23-річного віку;

в) 25-річного віку.

№ 8. Особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту – це:

а) страхувальник;

б) вкладник;

в) страховик.

№ 9. Планові аудиторські перевірки діяльності пенсійних фондів, адміністраторів, компаній з управління активами, зберігачів, страхових організацій та банків, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, проводяться не рідше ніж ___за рахунок юридичних осіб, що перевіряються:

а) два рази на рік;

б) один раз на рік;

в) один раз на квартал.

№ 10. Засновником скількох корпоративних пенсійних фондів може бути юридична особа:

а) 1;

б) 2;

в) 3.

Нормативні акти та рекомендована література:

  1. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09. 07. 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. - № 33. – Ст. 1769.

  2. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05. 11. 1991 р. // ВВР. – 1992. - № 3. – Ст. 10 (зі змінами).

  3. Кульчицька О. Суб’єкти, що сприяють у отриманні соціального забезпечення // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції. 9-10 лютого 2006 р. – Львів, 2006. – С. 287-288.

  4. Стичинський Б. Щодо галузевої належності інституту недержавного пенсійного забезпечення // Право України. – 2003. - № 8. – С. 93-97.

  5. Фещук В. Пенсійна реформа в Україні: фінансово-правовий аспект // Право України. – 2006. - № 9. – С. 94-97.

Семінарське заняття № 6 - 2 год.

Державні соціальні допомоги. Соціальне обслуговування.

  1. Поняття, види та загальна характеристика допомог з соціального забезпечення.

  2. Державна допомога сім’ям з дітьми.

  3. Соціальні послуги, їх форми, види та суб’єкти надання.

  4. Соціальне обслуговування осіб похилого віку та інвалідів.

  5. Надання ритуальних послуг.

Контрольні запитання:

  • назвіть види державних допомог сім’ям дітьми;

  • розкрийте поняття «Соціальне обслуговування».

Тестові завдання:

№ 1. Виберіть варіант відповіді, в якому вказано виплати, що не є державною допомогою, передбаченою Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”:

а) одноразова допомога при народженні дитини;

б) пенсії;

в) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами.

№ 2. Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається:

а) якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї є нижчим від прожиткового мінімум для сім’ї;

б) незалежно від прожиткового мінімуму ;

в) якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї нижчий від мінімальної заробітної плати.

№ 3. Система державних і громадських заходів, спрямованих на матеріальне й культурно-побутове забезпечення у разі хвороби, на випадок старості, інвалідності, у разі втрати годувальника та в інших, встановлених законодавством випадках – це:

а) соціальний захист;

б) соціальне забезпечення;

в) соціальне обслуговування.

№ 4. Встановлена державою система матеріального забезпечення соціальних прав громадян – це:

а) соціальне страхування;

б) соціальне забезпечення;

в) соціальне обслуговування.

№ 5. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми визначається:

а) Верховною Радою України;

б) Кабінетом Міністрів України;

в) Рахунковою палатою України.

№ 6. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» призначаються такі види державної допомоги сім’ям з дітьми:

а) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;

б) допомога при народженні дитини;

в) обидві відповіді вірні

№ 7. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі ___ середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць:

а) 50 %;

б) 75%;

в) 100%.

№ 8. Допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі:

а) свідоцтва про народження дитини;

б) паспорта батьків;

в) свідоцтва про одруження.

№ 9. Допомога при усиновленні дитини надається у розмірі, встановленому для виплати допомоги при народженні

а) першої дитини;

б) другої дитини;

в) третьої дитини.

№ 10. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше:

а) 100 гривень;

б) 130 гривень;

в) 250 гривень.

Нормативні акти та рекомендована література:

  1. Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21. 11. 1992 р. // ВВР. – 1993. - № 5. – Ст. 21.

  2. Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01. 06. 2000 р. // ВВР. – 2000. - № 35. – Ст. 290.

  3. Закон України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам» від 16. 11. 2000 р. // ВВР. – 2001. - № 1. – Ст. 2.

  4. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні. – К.: Знання, 2005. – 381 с.

  5. Соціальне обслуговування у системі соціального забезпечення: правові питання // Право України. – 2005. - № 1. – С. 76-80.