Тема 13. Особливості відбування покарання окремими категоріями засуджених

Батьківський комітет при виховній колонії — дорадчий орган, який утворюється на підставі ст. 149 КВК з метою підвищення ефективності виховного впливу на засуджених і надання допомоги адміністрації виховної колонії у питаннях взаємодії з сім'ями засуджених для закріплення результатів їх виправлення, а також для надання допомоги сиротам, особам, які позбавлені батьківського піклування, та засудженим, які втратили соціально корисні зв'язки на волі.

Довічне позбавлення волі (ст. 64 КК) — це вид покарання, що встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, коли суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

Місця відбування покарання у виді довічного позбавлення волі: виправні колонії максимального рівня безпеки, відповідні ізольовані сектори максимального рівня безпеки або слідчі ізолятори.

Педагогічна рада виховної колонії — постійно діючий коле­гіальний орган виховної колонії, головним завданням якого є розгляд питань та надання пропозицій адміністрації виховної колонії щодо організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, удосконалення навчально-виховного процесу.

Умови тримання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі: окремо від інших засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях даного виду, розміщуються в приміщен­нях камерного типу, як правило, по 2 особи і носять одяг встановленого зразка.

Тема 14. Звільнення засуджених від відбування покарання Амністія — спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності та/чи покарання (повне або часткове) осіб, винних у вчиненні злочинів, що здійснюється судом на підставі відповідного акта (закону про амністію), прийнятого Верхов­ною Радою України. Регламентовано ст. 86 КК.

Довідка про звільнення — документ встановленого зразка, який видається засудженим, що звільняються з установ ви­конання покарань. Має такі форми: «А», «Б», «БВЛ» та «В». Довідка форми «А» — жовто-зеленого кольору, видається особам, щодо яких вирок скасований з припиненням кримі­нальної справи або передачею справи на нове розслідування із заміною запобіжного заходу, не непов'язаного з позбавленням волі. За наявності у цих осіб непогашених в установленому законом порядку судимостей про це вказується на зворотно­му боці довідки. Довідка форми «БВЛ» — рожевого кольору, видається особам, які не погасили під час відбуття покаран­ня заборгованості за виконавчими листами (у тому числі за виконавчими листами на утримання аліментів на виховання дітей). Усім іншим звільненим громадянам видаються довідки форми «Б» — блакитного кольору. Довідки форми «В» — бі­лого кольору, видаються іноземцям і особам без громадянс­тва, які до арешту були постійними мешканцями держави, а також іноземцям і особам без громадянства, які мешкають за кордоном, але після звільнення залишаються на тимчасове або постійне мешкання в Україні. Іноземцям і особам без громадянства, які видворені або виїжджають після звільнення за кордон, довідка цієї форми не видається, а долучається до їх особових справ.

Документи — підстави для звільнення від відбування покарання:

1550. закон України про амністію;

1551. указ Президента про помилування;

1552. постанова суду про звільнення через хворобу;

1553. постанова суду про умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням;

1554. ухвала суду про звільнення від покарання за діяння, караність якого законом усунена.

Дострокове звільнення від відбування покарання — це відмова держави від подальшого застосування визначеного вироком покарання у порядку амністії або помилування, щодо діяння, караність якого усунена законом, або щодо особи, яка захворіла на душевну хронічну хворобу або іншу тяжку хворобу, яка пере­шкоджає відбуванню покарання. Регламентовано ст. 154 КВК.

Заміна покарання більш м'яким (ст. 82 КК) — це захід, що застосовується до осіб, які відбувають покарання у виді обме­ження або позбавлення волі та стали на шлях виправлення; невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням в межах строків, встановлених законом, а також у зв'язку із законом України про амністію.

Звільнення від відбування покарання — це правовий інститут, покликаний гуманними засобами виправляти чи перевиховува­ти осіб, що вчинили суспільно небезпечне діяння, і водночас сприяти досягненню мети покарання та виконанню завдань кримінального законодавства у боротьбі зі злочинністю.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) — це захід, що полягає у звільненні засудженого від основ­ного покарання (у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше 5 років), враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, за умови що він протягом визна­ченого судом іспитового строку (від 1 до 3 років) не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Звільнення від покарання за хворобою (ст. 84 КК) — це захід, що застосовується у випадках, коли досягнення мети покарання стає нереальним через хворобу особи, яка вчинила злочин.

Звільнення від кримінальної відповідальності — акт гуман­ності держави, який постановляється судом і полягає у відмові від кримінального переслідування особи, яка вчинила злочин, притягненні її до кримінальної відповідальності, від накладан­ня на неї обов'язку дати відповідь за свою поведінку і вжити примусові заходи (покарання), адекватні ступеню суспільної небезпечності вчиненого [195, С. 20].

Основні завдання постпенітенціарного впливу:

1555. організація і проведення заходів, пов'язаних з підготов­кою засуджених до звільнення;

1556. надання допомоги звільненим в питаннях обрання місця проживання і роботи, налагодження їх соціальних зв'язків;

1557. контроль за прибуттям звільнених до місця проживання та працевлаштування.

Підстави звільнення від відбування покарання (ст. 152 КВК):

• відбуття строку покарання, призначеного вироком суду;

• закон України про амністію;

• акт про помилування;

• скасування вироку суду і закриття кримінальної справи;

— закінчення строків давності виконання обвинувального вироку;

• умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;

• хвороба;

• інші підстави, передбачені законом.

Помилування (ст. 87 КК) — спеціальний вид звільнення від покарання (повне або часткове) індивідуально визначеної особи, засудженої за вчинення злочину, що здійснюється на підставі відповідного акта (указу про помилування), прийня­того Президентом України.

Постпенітенціарні заходи — система правових, соціально-психологічних, економічних, організаційних та інших заходів, спрямованих на допомогу особам, які відбули покарання, пов'язані з ізоляцією від суспільства.

Соціальна адаптація (ст. 1 Закону України від 10 липня 2003 р. «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк») — комплекс правових, економічних, організаційних, соціально-психологічних та інших заходів, які здійснюються щодо звіль­нених осіб з метою пристосування до умов соціального сере­довища, захисту їх прав і законних інтересів.

Соціальний патронаж (ст. 1 Закону «Про соціальну адапта­цію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» від 10 липня 2003 р.) — комплекс заходів державної підтримки та допомоги звільненим особам, які здійснюються з метою сприяння цим особам у пра­цевлаштуванні, професійній переорієнтації та перепідготовці, створення належних житлово-побутових умов, запобігання впливу на них криміногенних факторів.