Тема 7. Виконання покарань, що пов'язані з проходженням військової служби Заходи заохочення, що застосовуються до засуджених війсь­ковослужбовців (ст. 81 квк):

• подяка;

• зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення;

• надання одного додаткового короткострокового поба­чення чи телефонної розмови на місяць;

• нагородження цінним подарунком або премією в розмірі місячного грошового забезпечення;

— зарахування до числа тих, хто виправляється.

Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених військо­вослужбовців (ст■. 81 КВК):

• зауваження;

• догана;

• сувора догана;

— призначення в наряд на роботу — до 5 днів у вільний від роботи і навчання час;

— арешт з триманням на гауптвахті — до 10 діб;

— виключення з числа тих, хто виправляється. Самодіяльна рада в роті дисциплінарного батальйону (ст. 80

КВК) — рада з числа засуджених військовослужбовців, які не порушують встановлені правила поведінки і сумлінно ставляться до праці та військової служби, що створюється з метою розвитку навичок самоорганізації засуджених військо­вослужбовців, заохочення корисної ініціативи та використання громадського впливу на 'їх виправлення і ресоціалізацію.

Службове обмеження для військовослужбовців (ст. 58 КК) — новий вид основного покарання, що має комбінований ха­рактер: а) воно виявляється у примусових заходах майнового характеру, оскільки в дохід держави відраховується від 10 до 20 % із суми грошового забезпечення засудженого; б) на за­судженого вчиняється моральний вплив — він не може бути підвищений на посаді, у військовому званні, строк покарання не зараховується йому у строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання. Порядок і умови виконання цього виду покарання визначаються у главі 10 КВК.

Тримання в дисциплінарному батальйоні (ст. 62 КК) — основ­ний вид покарання, що застосовується винятково до військо­вослужбовців строкової служби на строк від 6 місяців до 2 ро­ків. Порядок і умови виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців визнача­ються у главі 14 КВК.

Тема 8. Система виконання покарання у виді позбавлення волі Види виправних колоній (ст. 18 квк):

• мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами три­мання;

• мінімального рівня безпеки із загальними умовами три­мання;

• середнього рівня безпеки;

• максимального рівня безпеки.

Виправні колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання (ч. 2 ст. 18 КВК) — це різновид криміналь­но-виконавчих установ закритого типу, в яких відбувають пока­рання особи, засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяж­кості, а також особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому главою 15 КВК.

Виправні колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання (ч. 2 ст. 18 КВК) — різновид криміналь­но-виконавчих установ закритого типу, в яких відбувають покарання чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особ­ливо тяжкі злочини. У виправній колонії цього виду можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановленому ст. 147 КВК.

Виправні колонії середнього рівня безпеки (ч. 2 ст. 18 КВК) — різновид кримінально-виконавчих установ закритого типу, в яких відбувають покарання жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії; чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини; чоловіки, які раніше від­бували покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній максимального рівня безпеки в порядку, передбаченому главою 15 КВК.

Виправні колонії максимального рівня безпеки (ч. 2 ст. 18 КВК) — різновид кримінально-виконавчих установ закритого типу, в яких відбувають покарання чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбав­ленням волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, за­суджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому главою 15 КВК.

Дільниця карантину, діагностики і розподілу (ч. 2 ст. 94 КВК) — структурна дільниця виховної або виправної колонії, в якій тримаються всі новоприбулі до колонії засуджені.

Дільниця посиленого контролю (ч. 4 ст. 94 КВК) — струк­турна дільниця виправної колонії, де тримаються засуджені, які під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу виявили високий ступінь соціально-педагогічної занедбаності і потяг до продовження протиправної поведінки, а також засуджені, які не виявили готовності до самокерованої соціально-правомірної поведінки і переведені з інших дільниць у порядку, встановленому главою 15 КВК.

Дільниця слідчого ізолятора на території виправної колонії мінімального із загальними умовами тримання та середнього рівнів безпеки — структурний підрозділ виправної колонії, що створюється на базі капітально побудованих приміщень для тримання засуджених і розташовується в окремому ізольовано­му локальному секторі установи. У дільниці тримаються засуд­жені до покарання у виді позбавлення волі на певний строк, вироки щодо яких не набрали законної сили, у яких закінчився встановлений ст. 349 КПК строк для подання апеляції та яким рішенням комісії з питань розподілу, направлення та переве­дення осіб, засуджених до позбавлення волі, територіального органу управління ДДУПВП визначено відбування покарання в установі відповідного рівня безпеки.

Дільниця соціальної адаптації (ч. 5 ст. 94 КВК) — структурна дільниця виховної колонії, де тримаються засуджені, які пра­вомірно себе поводять і сумлінно ставляться до навчання та праці і яким до звільнення залишається не більше 6 місяців.

Дільниця соціальної реабілітації (ч. 6 ст. 94 КВК) — струк­турна дільниця виправної колонії мінімального і середнього рівнів безпеки, де тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, а також пере­ведені з дільниці ресоціалізації в порядку, встановленому главою 15 КВК.

Дільниця ресоціалізації (ч. З ст. 94 КВК) — структурна діль­ниця виховної або виправної колонії, де тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, а також переведені з інших дільниць у порядку, встановленому главою 15 КВК.

Класифікація засуджених — розподіл їх на однорідні групи відповідно до специфічних ознак (критеріїв) і залежно від характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого зло­чину, минулих судимостей, статі і віку з метою диференціації та індивідуалізації виконання покарання і застосування заходів кримінально-виконавчого впливу.

Комісія з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі — ко­місія, що утворюється в територіальних органах управління ДДУПВП для розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі. Здійснення цього розподілу відбувається безпосередньо в слідчому ізоляторі. Критерії класифікації засуджених до позбавлення волі:

• вік;

• стать;

• тяжкість вчиненого злочину;

• строк призначення покарання;

• форма вини;

• факт відбування в минулому (раніше) покарання у виг­ляді позбавлення волі;

• робота в правоохоронних (адміністративних) органах до засудження;

— громадянство.

Первинна класифікація засуджених до позбавлення волі — це багатоступеневий і послідовний поділ усієї сукупності осіб, засуджених до позбавлення волі, на види, який за визначеною процедурою здійснюється регіональними комісіями ДДУПВП за ознаками виду і строку позбавлення волі, віком і статтю засуджених з метою диференційованого застосування заходів карального впливу [211, С. 8-9].

Позбавлення волі на певний строк (ст. 63 КК) — покарання, яке полягає в примусовій ізоляції від суспільства засудженого на визначений у вироку суду строк з обов'язковим поміщенням його у кримінально-виконавчу установу закритого типу.

Сектор максимального рівня безпеки при виправній колонії середнього рівня безпеки — структурний підрозділ виправної колонії середнього рівня безпеки, на території якої він ство­рений, розташовується в ізольованому (локальному) секторі житлової зони колонії на базі капітально побудованих при­міщень камерного типу. У секторі тримаються засуджені до позбавлення волі на певний строк, яким за рішенням Апе­ляційної комісії ДДУПВП з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, установлено відбування покарання у приміщенні камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки, а також чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі.

Структурні дільниці виправних і виховних колоній:

а) у виховних колоніях створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; соціальної адаптації;

б) у виправних колоніях мінімального і середнього рівнів безпе- ки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної реабілітації;

в) у виправних колоніях максимального рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю.

Вказані дільниці ізолюються одна від одної.

Суб'єкт первинної класифікації засуджених до позбавлення волі — орган або посадова особа, яка за законом володіє пра­вом здійснювати безпосередньо чи через своїх представників поділ засуджених на відповідні категорії [211, С. 8].

Тема 9. Режим відбування покарання та засоби його забезпечення Інженерні загорожі — це споруди і конструкції, які встанов­люються на місцевості в межах заборонених зон, в спеціальних будівлях, інженерних комунікаціях та усередині об'єктів, які охороняються, з метою ускладнити засудженому здійснити втечу.

Інженерно-технічні засоби охорони — споруди і конструкції, призначені для посилення надійності охорони об'єктів, ізоляції засуджених та нагляду за ними, а також для інженерно-тех­нічного забезпечення інших завдань, які виконують відділи нагляду та охорони установ виконання покарань.

Завдання оперативно-розиіукової діяльності у колоніях (ст. 104 КВК) — пошук і фіксація фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп.

Засоби забезпечення режиму в місцях позбавлення волі — охо­рона, нагляд, технічні засоби нагляду й контролю, оператив-но-розшукова діяльність, режим особливих умов у колоніях, застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї, а також залучення сил і засобів колонії, органів і ус­танов виконання покарань для підтримання правопорядку в установах виконання покарань.

Збройний опір — це активна протидія будь-якої особи здійсненню працівником установи виконання покарань своїх службових повноважень, поєднана із застосуванням чи погро­зою застосування вогнепальної, холодної зброї, а також інших речей і предметів.

Злісний порушник установленого порядку відбування покарання (ст. 133 КВК) — засуджений, який не виконує законних вимог адміністрації, необгрунтовано відмовляється від праці (не менш як 3 рази протягом року); припинив роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів; вживає спиртні напої, нарко­тичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети; бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинив дрібне хуліганство; систематично ухиляється від лікування захво­рювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, а також вчинив протягом року більше 3 інших порушень режиму відбування покарання за умови, якщо за кожне з цих порушень за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку.

Мета використання у колоніях технічних засобів нагляду і контролю (ст. 103 КВК): попередження втеч та інших злочинів, порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання, отримання необхідної інформації про поведінку засуджених.

Мета оперативно-розшукової діяльності у колоніях (ст. 104 КВК):

• забезпечення безпеки засуджених, персоналу колоній та інших осіб;

• виявлення, попередження і розкриття злочинів, вчинених у колоніях, а також порушень встановленого порядку відбування покарання;

• вивчення причин і умов, що сприяють вчиненню зло­чинів та інших правопорушень;

— надання правоохоронним органам, які здійснюють опера-тивно-розшукову діяльність, допомоги в розкритті, припиненні та запобіганні злочинам.

Підстави застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї стосовно засуджених до позбавлення волі (ч. 1 ст. 106 КВК):

• вчинення фізичного опору персоналу колонії;

• злісне невиконання законних вимог персоналу колонії;

• прояв буйства;

• участь у масових заворушеннях;

• захоплення заручників або інші насильницькі дії;

• втеча з-під варти;

— запобігання заподіянню засудженими шкоди оточенню або самим собі.

Прилад виявлення — автоматичний пристрій, що забезпечує виділення, опрацювання та представлення інформації про порушника безпосередньо на місці встановлення пристрою.

Прогресивна система виконання кримінальних покарань — це встановлений законом порядок змін умов виконання кримінальних покарань, що поліпшує або погіршує правовий статус засудженого залежно від його поведінки, ставлення до відбуття покарання.

Режим особливих умов у колоніях (ст. 105 КВК) — посилення охорони, нагляду за засудженими, здійснення інших додатко­вих режимних заходів у випадках стихійного лиха, епідемій, аварій важливих для життєзабезпечення систем, масових заворушень, виявів групової непокори засуджених або в разі виникнення реальної загрози збройного нападу на колонію чи у зв'язку з введенням надзвичайного чи воєнного стану в районі розташування колонії.

Режим у виправних і виховних колоніях (ст. 102 КВК) — це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.

Системи виявлення — сукупність датчиків і пристроїв обробки, передачі та подання інформації про порушника. Поділяються на сигнально-загороджувальні, які мають в якості чутливих елемен­тів паркани спеціальної конструкції, і сигнальні, у яких чутливі елементи не є перешкодою на шляху руху порушника.