Тема 12. Виховний вплив на засуджених в період відбування покарання

Виховні заходи із засудженими (п. 71 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань) — заходи, що про­водяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установ виконання покарань і спрямовані на формування та закріп­лення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.

Дисциплінарна відповідальність — заснований на нормах кримінально-виконавчого законодавства обов'язок засудже­ного зазнати певних обмежень карально-виховного характеру, які застосовуються за недотримання порядку в кримінально-виконавчій установі.

Засуджені, які стали на шлях виправлення — це засуджені, які додержуються режиму утримання місця позбавлення волі, сум­лінно ставляться до праці, виявляють іншу корисну ініціативу.

Заходи заохочення, що застосовуються до засуджених до позбавлення волі неповнолітніх (ст. 144 КВК):

а) надання права відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії у супроводі співробітників колонії;

б) надання права виходу за межі виховної колонії у супро- воді батьків чи інших близьких родичів.

Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, засуджених до арешту (ч. 1 ст. 54 КВК):

• подяка;

• дострокове зняття раніше накладеного стягнення. Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, засуджених

до обмеження волі (ст. 67 КВК):

• подяка;

• нагородження похвальною грамотою;

• грошова премія;

• нагородження подарунком;

• дострокове зняття раніше накладеного стягнення;

— дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.

Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі (ст. 130 КВК) — це заходи, що застосовуються для стимулювання правослухняної поведінки, додержання правил внутрішнього розпорядку в установі та з метою виправлення засудженого:

• подяка;

• нагородження похвальною грамотою;

• грошова премія;

• нагородження подарунком;

• дозвіл на одержання додатково посилки або передачі;

— надання додаткового короткострокового або тривалого побачення;

• дозвіл на додаткову телефонну розмову;

• дострокове зняття раніше накладеного стягнення;

• дозвіл додатково витрачати гроші для придбання про­дуктів харчування і предметів першої потреби в сумі до 15 % мінімального розміру заробітної плати;

• збільшення тривалості прогулянки засудженим, які тримаються в дільницях посиленого контролю колоній і при­міщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, до 2 годин.

Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених до позбавлення волі неповнолітніх (ст. 145 КВК):

• попередження;

• догана;

• сувора догана;

• призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії;

• скасування поліпшених умов тримання, передбачених ст. 143 КВК;

• поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до 10 діб з виведенням чи без виведення на навчання або роботу.

Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до арешту (ч. 2 ст. 54 КВК):

• догана;

• поміщення в карцер строком до 10 діб.

Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження волі (ст. 68 КВК):

• попередження;

• догана;

• сувора догана;

• призначення на позачергове чергування з прибирання гуртожитку і прилеглої до нього території;

• заборона проживати поза гуртожитком строком до З місяців;

• заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до 3 місяців;

• поміщення в дисциплінарний ізолятор строком до 10 діб.

Заходи стягнення до осіб, позбавлених волі (ст. 132 КВК) — це заходи державного примусу, що застосовуються адміністрацією установи виконання покарань до особи за порушення вимог режиму відбування покарання:

• попередження;

• догана;

• сувора догана;

• призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії;

• дисциплінарний штраф у сумі до 2 мінімальних розмірів заробітної плати;

• скасування поліпшених умов тримання, передбачених статтями 138-140, 143 КВК;

• поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до 15 діб, а засуджених жінок — до 10 діб;

• поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня без­пеки, в карцер без виведення на роботу на строк до 15 діб;

— переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до 3 місяців.

Напрями соціально-виховної роботи із засудженими (ч. 1 ст. 124 КВК) — моральне, правове, трудове, естетичне, фізичне, сані­тарно-гігієнічне виховання засуджених, а також інші його види, що сприяють становленню їх на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно корисної діяльності.

Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі (ст. 127 КВК) — організації, що створюються в колоніях на добровільних засадах з числа засуджених осіб, з метою розвитку в засуджених корисної ініціативи, соціальної активності, здорових міжосо-бистих взаємостосунків, участі у вирішенні питань організації праці, навчання, відпочинку, побуту, впливу на виправлення засуджених, розвитку корисних соціальних зв'язків.

Соціальна реабілітація — відновлення в особи суспільно корисних зв'язків, навичок, звичок та надання цій особі ком­плексу заходів з соціальної, правової, психологічної, медичної допомоги та забезпечення житлом з метою її пристосування після звільнення на волю [103, С. 7].

Соціально-виховна робота (ч. 1 ст. 123 КВК) — цілеспрямована діяльність персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних інституцій для досягнення мети виправлення і ресоціалізації засуджених. Спрямована на формування та закріп­лення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.

Стимулювання (від лат. бИшціо — збуджую, заохочую) — створення умов, можливостей, атмосфери зацікавленості людини у вияві ініціативи та досягненні певної якості своєї діяльності.

Трудова реабілітація — комплекс заходів, які охоплюють навчання за конкретною спеціальністю в установах виконання покарань, працевлаштування звільнених, а у разі необхідності їх професійне навчання [103, С. 7].

Форми соціально-виховної роботи з засудженими (ч. 2 ст. 124 КВК): індивідуальна, групова і масова.