Тема 3. Правовий статус засуджених

Види покарань (ст. 51 КК) — це заходи, що застосовуються до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину; судом можуть бути застосовані лише такі види покарань:

1) штраф;

1534. позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

1535. позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

1536. громадські роботи;

1537. виправні роботи;

1538. службові обмеження для військовослужбовців;

1539. конфіскація майна;

1540. арешт;

1541. обмеження волі;

10) тримання у дисциплінарному батальйоні військово- службовців;

1542. позбавлення волі на певний строк;

1543. довічне позбавлення волі.

Виконання вироку — це реалізація рішення суду про вин­ність або невиновність підсудного. Підставою для виконання вироку є набуття вироком законної сили, що відбувається проголошенням вироку в залі суду.

Виправлення засудженого (ч. 1 ст. 6 КВК) — процес по­зитивних змін, які відбуваються в його особистості та ство­рюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Законні інтереси засуджених — це закріплені в правових нормах конкретної дії прагнення засуджених до володіння тими чи іншими благами, які задовольняються, як правило, за резуль­татом оцінки посадовими особами органів виконання покарань чи адміністрацією установ виконання покарань, прокуратурою, судом поведінки засудженого під час відбування покарання.

Засуджений — це особа, щодо якої судом винесений вирок, який набрав законної сили, та якій призначено покарання, передбачене кримінальним законодавством.

Засуджений до позбавлення волі — це особа, якій за вироком суду, що набрав законної сили, призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк чи довічного позбавлення волі з визначенням виду кримінально-виконавчої установи.

Обов'язки засуджених — це встановлена у зобов'язальних і заборонних нормах права (ст. 9, ч. З ст. 107 КВК) міра необхід­ної поведінки засудженого під час відбування покарання, яка забезпечує досягнення цілей покарання, підтримання право­порядку під час його відбування, дотримання прав і законних інтересів як самого засудженого, так й інших осіб.

Основні засоби виправлення і ресоціалізації засуджених (ч. З ст. 6 КВК): встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-ви­ховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Права засудженого — закріплені законом (ст. 8 КВК) і га­рантовані державою можливості певної поведінки засудженого або користування ним певними соціальними благами, що за­безпечується юридичними обов'язками посадових осіб органів і установ виконання покарань, інших суб'єктів правовідносин, що виникають при цьому.

Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань мають конкретизувати окремі питання виконання та відбу­вання кримінальних покарань у виді арешту, позбавлення та обмеження волі відповідно до вимог кримінально-виконавчого законодавства України. Правила обов'язкові для усіх ареш-тних домів, кримінально-виконавчих установ та спеціальних виховних установ. Затверджені наказом ДДУПВП від 25 грудня 2003 р. № 275. Мають 18 розділів та 98 статей.

Правовий статус засуджених — заснована на загальному статусі громадян України і закріплена в нормативно-правових актах різних галузей права сукупність їх прав, законних інте­ресів і обов'язків, що залежать від призначеного виду кримі­нального покарання та поведінки в період його відбування.

Ресоціалізація (ч. 2 ст. 6 КВК) — свідоме відновлення за­судженого в соціальному статусі повноправного члена суспіль­ства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Розпорядок дня засуджених — суворо регламентований в кож­ній установі виконання покарань розпорядок дня з урахуванням особливостей роботи з відповідним складом засуджених, опера­тивної обстановки, пори року, місцевих умов та інших конкретних обставин. Включає в себе час підйому, туалету, фізичної зарядки, приймання їжі, розводу на роботу, перебування на виробництві, перевірку наявності засуджених, проведення загальноосвітньо­го та професійно-технічного навчання (у виховних колоніях), виховних, культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходів тощо. При цьому передбачаються безперервний 8-годинний сон засуджених і надання їм особистого часу в межах, установлених кримінально-виконавчим законодавством України.