13.3. Особливості відбування покарання у виді довічного позбавлення волі

Довічне позбавлення волі впроваджено у зв'язку зі ска­суванням смертної кари. У всіх випадках, коли за вчинення особливо тяжкого злочину в альтернативній санкції статті Особливої частини КК передбачалася смертна кара, вона була замінена довічним позбавленням волі. У чинному КК довіч­не позбавлення волі є найсуворішим з усіх видів основних покарань, що встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується у випадках, спеціально передбаче­них кримінальним законом, якщо суд не визнає за можливе застосувати до засудженого позбавлення волі на певний строк. Призначення цього покарання має мотивуватись у вироку з обов'язковим наведенням обставин, які, на думку суду, пере­шкоджають застосуванню позбавлення волі на певний строк і обумовлюють призначення довічного позбавлення волі. Якщо винуватими у вчиненні злочину визнано кількох осіб, яким призначається довічне позбавлення волі, у вироку мають бути окремо наведені відповідні мотиви щодо кожної з них.

Довічне позбавлення волі є безстроковим покаранням, від­повідно до якого засуджений за вироком суду ізолюється від суспільства і примусово поміщається до виправної колонії макси­мального рівня безпеки без зазначення у вироку строку тримання там. Цей вид покарання не застосовується до осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років і понад 65 років, а також до жінок, що були у стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку (ч. 2 ст. 64 КК). Також це покарання не може бути призначено особам, зазначеним у ст. 43 КК.

Порядок і умови відбування покарання у виді довічного позбавлення волі регулюються статтями 150, 151 КВК. Визна­чено, що засуджені до довічного позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки і тримаються окремо від інших засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях цього виду.

Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного поз­бавлення волі, розміщуються в приміщеннях камерного типу, як правило, по 2 особи і носять одяг спеціального зразка. За заявою засудженого та в інших необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним злочину або за наявності медичного висновку за постановою началь­ника колонії його можуть тримати в одиночній камері.

На цю категорію поширюються права і обов'язки засуд­жених до позбавлення волі, передбачені ст. 107 КВК, проте є певні особливості.

Так, засуджені до довічного позбавлення волі мають право на працю, але залучаються до неї тільки на території колонії з урахуванням вимог тримання їх у приміщеннях камерного типу. Незважаючи на позитивний зміст самодіяльних органі­зацій, серед засуджених до довічного позбавлення волі вони не створюються. Засудженим надається щоденна прогулянка тривалістю 1 година.

Для тих, хто не має загальної середньої освіти, у виправних колоніях утворюються консультаційні пункти.

Засуджені до довічного позбавлення волі мають право:

• витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії в сумі до 50 % мінімального розміру заробітної плати;

• одержувати 1 раз на 6 місяців короткострокове поба­чення;

• одержувати протягом року 2 посилки (передачі) і 2 бан­деролі.

При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття 10 років строку покарання засудженому може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі 20 % мінімального розміру заробітної плати.

Засуджені до довічного позбавлення волі не підлягають ні умовно-достроковому, ні достроковому звільненню від цього покарання. Але законодавець зберігає для осіб, яким призначе­но цей вид покарання, шанси на звільнення, стимулюючи їх до виправлення. Це є можливим на підставі ч. 2 ст. 87 КК, коли актом про помилування може бути здійснена заміна довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк — не менше 25 років. Однак клопотання про помилування може бути подане засудженим після відбуття ним не менше 20 років призначеного покарання у виді довічного позбавлення волі.

СХЕМИ ДО ТЕМИ 13

я

5

ы

Сч

°3 вч ^

я ^

Я5

<: .

$± О

я

я я < в

«

з

ЙЗ

н и о ю К

ч и о и о

ч «

Я са К і-

2 о

8 «

£ ^с 2 і

.я * 2 * ⁰⁵ 2

Я V© г"і

о я

ч я

О о

о >я З °

2 * а л

я ^с-5

я Я *

X Н >> а я ^

§.* § Ъ а ч 9 и и • о ч а V о о а л ~-

1) н —

й >• 5

та ^ X

2 о §

3 о

⁴ £ Л а Ч §_

І І.:

і 3 я

и З 'Я

я о 5

а п З

-3.15

8 ^а §

в В і-

§ £ 2

¡2 £ * £ 8.5

І а &

⁸ я ^с о ^с 2

і- сг га я ч>

<п я д

о

^ а

¹

^Е >>£

X а о

^к о

- а

н а

я о

2 о

Я я

і- а

о >> я

п ¹ *

§ 5 3 « н

л а я

4 я ч

Й ³

⁸ ¡4 ї

° Я Щ

§ £>я

^х У У. О ° «

X ^с я

и _ а

я ; с а х

Сіл"

я я 2

03 С0 'Я

2^° .2 .3 § Я а ^

я 2

х х

я 'Я

ю ч Ч 5 а

І я к о . X X 'Я >, О X *

^ а я

о. ^а а и

— С

с")

>. я

З *

"З со

Я Я а;

и и а

к а о о со ю о ч

■ £

" ЗІ X

х х я

з: я а

я а и

£ я н

я * 5

ч § 'З >.'§

Р 8 8

я аси

со

о²

^ю Я а

5 а

* 1

^а Я

а я

>. н

ю я

ч ч

а ск

>> х

² £

І &

й ^

а и

и а

о »

^&я »

и 5 Н ^к

^т X

Зої

а я

5 и ою "3 а. к 2 х

си Я

•І?

"І

X X

а 'п я X я я а х а о. я з с С * ч х >> о й а сю

О

¡5

к в s <

а S

О в. С

кож	і	га	к	і
	юс	п к	дл	по
га		о			'Е
н		J3	s		о
га	S	H		о
		2			о'
s"	s	>>	X	а
О и	OB	т и		бу
[, одя обут		абезл	анов.	<1 ВІД	равн:
2	с		н	с;	с
1ННЯ	ьно-	они	и CQ	х s	s га >.
чув;	нал	са s	ами	жен	к X
а	>>	5		ч	apah
Xa	ом	yra	ido	>, и га
		ч	і	Г)

H

о я

03

о

РЭ <

О м

х=в

S «г

§§§

Си s

«S ¡

sa З

_Ii

вз «

н >>

03 J»

s8

a л

o£ "5 °S о

См

H

ся « s

XX:-

XX —

СО СП h;

j aï

со я а « * 5 X о S X 2 3 О n Uto e 5 5

o * ч

X о

cd cû

^а

^s

^s

² а с

»Q H

-s

il! s *

о s

с

3

о s &Й

3§ .5 =

S н

СО iS

X о ^ а

S со

СО ^

а'Х

s "

^а а

§ о й с-

=t 5 о 5 ч s

со

X СО

со 'о

•р X X

g cd H

О,

о g a а а со

г- со со

а ^s о с ^ю я

cd О

?х S

Ч ° X

.2 3 -X 3 а s

со cSS

і- —

2 s о II--

Cû ._ о go

О X U О

о о

а X

к s

о ш о

« со

В-х

СО

S í

X „

о 2 *

m о и

2 со s

^Е ° «

ⁿ X Я ««" а (- ~- и

о 2

^ о а у

cd к

^§«

si

8 S

5 « аю о о ч с

X cl

а со

S О u

О

а с

s н

cO

■5 S 2 со

о ■*

У, — і- _ СО О

S я-о я ч ч

D ._ >> 4

a fi-

« га 2о 1 в X о - X о та та а с У н Іб, ВИ заохо -істую іихова о оа га о. т о о ~* ВИХ :ахо. у к ТЄЛ1 о X та К X га та р <Ц о о та т X X о н ваі и к с о к щ >. >. 2'а [ИХ юс о рш <и ас ев та Г) X о X св Е і ш а V >> о Э»с £.3 « с ш Я 5 Я а а 8* о 10 п в о о ч ч о •' о
к
к
и
К
и
н
о	—
К!
-
К
ы
V
О
X
о
<
го
м
О
СО
£
еэ £ о5
и >
К
X 5
В 5
в 1
ч
>>
о
•<
со
О
«
В
в
<
03
>»
о
о
н
о
<
го
н
о
вз
в
ч
И
о
о
о

т т т

	1
а:	X
О	а
и	с
ер	2
а-	X
га	X	0
	га	с:
0	а	о
с.		У
	ю
та X
	а.	о.
	с	то
к	о
X	с	а
ен	к X	и н
у	X
га	га	"
X	га	X
п	&	и
X о.	ері	3
с	Э"	і

:- ВВ.

Ер о в

О _3|

вз

и

о оч

52

в*

ох'о чвг

9* "І

0<О

03 В? §

т В ^ »■ «К лі

В§

>ГВ и 03

<о

«X а; В В»

оз В ни о* а ы В ЕВ

я

1	та	і
	з:	я
£	X	о.	Я
	<и	і-	Я
	ч		Я
5	о	я	ч
І	я	и	0
V	-3	я	и
*	ч	0!
УД	о я	Ч>ч	9. н
о		с~	о
я	из	0
го	я	а	і
	Ч	я

5. .-а ч _ о

6. о-

о о

Ь ^

н ⁼¹

¹ Я ГЧ

^-я

§5

волі	ори	X Ч
		Я
о;	я	я
	а	я
сн
авл	на	а н	>> Я
ю п	я	и о	н
ПО	ьк	2	о
2	ТІЛ	ви	он
о	_	2	а
я	я	к
а-	я	гс	2
ові	би	[НЕ	Я •х
ОД	до	в >.	X к
ч	ься	Я а	я я
'я		>.
і)	г-	го	3
Засуди	учаю	ЮНІЇ	римі
		0	я
	го		>■

н І 2

.Зич

са го та

ч §.2 З я|

я '

о • 2 З

я о я я

Я Я

го _к

§ 3 £ е § ?

8 х"

о ™ я

¹ 1-Ю

о

я о ь ■ о. о, я

— о о — ч

ю 8 .3 * и

іч .- о

о ⁼ в к

я

5 о

Е

ь 9

314. в

315. і.-І § =1

Ч к -

я « «. І Є

Навчальні завдання до теми

Завдання 1

Неповнолітній Сидоров П.О., який засуджений до 4 років позбавлення волі, у виправній колонії утримується з 10 травня 2006 р., сумлінно ставиться до навчання у загальноосвітній школі та до праці, дотримується встановленого порядку і умов відбування покарання. 20 січня 2007 р. він звернувся із заявою до начальника виховної колонії про надання йому додаткового побачення і просив дозволити його провести за межами колонії.

1. Рішення начальника виховної колонії?

Завдання 2

Засуджена Мартиненко Н.В., яка утримується у виправній колонії мінімального рівня безпеки, де функціонує будинок дитини, звернулась до начальника виправної колонії з про­ханням дозволити їй проживати за межами виправної колонії у зв'язку з вагітністю.

Відповідно до медичного висновку вагітність становить 160-170 днів.

316. Яке рішення може прийняти начальник виправної ко­лонії?

317. Порядок і умови проживання вагітних жінок за межами виправної колонії.

Завдання З

Ільків П.Н. та Петрова Н.Т. 20 листопада 2006 р. були засуджені Залізничним судом м. Львова за ч. З ст. 190 КК. Ільків П.Н. — до 5 років позбавлення волі, а Петрова Н.Т. — до 5,6 років позбавлення волі. На утриманні у них знаходились діти віком 1,5 і 1 рік. Відповідно до рішення регіональної ко­місії вони були направлені для відбування покарання до вип­равної колонії мінімального рівня безпеки, де функціонує бу­динок дитини. Після прибуття до виправної колонії засуджені Ільків П.Н. та Петрова Н.Т. звернулись із заявами до начальни­ка колонії, в якій просили розмістити своїх малолітніх дітей у будинку дитини при виправній колонії. Засудженій Ільків П.Н. було дозволено свою 1,5-річну доньку помістити в будинок дитини, а засудженій Петровій Н.Т. було відмовлено.

318. Чи відповідає чинному законодавству таке рішення на­чальника колонії?

319. Чи може суд звільнити Ільків П.Н. та Петрову Н.Т. від відбування покарання як жінок, які мають дітей віком до З років?