
- •Isbn 978-966-8909-18-4
- •Рецензенти:
- •Тема 1
- •1.3. Система та джерела
- •1.4. Наука кримінально-виконавчого права
- •П редмет квп —
- •Метод квп —
- •З агальна частина
- •Особлива частина
- •Мета правового регулювання кримінально-виконавчого законодавства україни
- •2.3. Європейські стандарти поводження із засудженими
- •Гачоігеічо(і] шні ех тчігояоДдоу тіл
- •'Нітгохве
- •Е яхоМі/о
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •3.3. Основні обов'язки засуджених
- •Навчальні завдання до теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 4 органи та установи виконання покарань
- •4.1. Органи та установи, що виконують кримінальне покарання, та їх місце в системі державної влади України
- •Контрольні запитання
- •Тема 5 контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань
- •5.1. Прокурорський нагляд за дотриманням законів при виконанні покарань та відомчий контроль
- •5.2. Система громадського контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання покарань
- •Навчальні завдання до теми
- •Контрольні запитання
- •Тема 6
- •6.3. Порядок та умови виконання покарання у виді виправних робіт
- •6.6. Порядок та умови виконання покарання у виді арешту
- •3 5. О.З X щ о рГсЗ u ч о 's a g
- •1 Rafeo
- •Навчальні завдання до теми
- •Тема 7
- •7.2. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- •Ч X те * о з X rj agis о s ra I£ ч ш m
- •Навчальні завдання до теми
- •Тема 8 система виконання покарань у виді позбавлення волі
- •8.1. Характеристика та виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк
- •8.3. Розподіл та прийом засуджених до установ виконання покарань
- •Навчальні завдання до теми
- •Тема 9
- •9.1. Поняття, основні функції та засоби режиму відбування покарання
- •9.2. Засоби забезпечення режиму
- •Навчальні завдання до теми
- •Контрольні запитання
- •Тема 10 умови відбування покарання та засоби їх забезпечення
- •10.1. Матеріально-побутове забезпечення засуджених
- •10.2. Медико-санітарне обслуговування засуджених
- •Тема 11 праця засуджених до позбавлення волі
- •11.1. Залучення засуджених до праці як засіб виправлення особи
- •11.3. Матеріальна відповідальність засуджених до позбавлення волі
- •Навчальні завдання до теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 12
- •12.1. Виправлення засуджених як мета покарання
- •12.3. Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до засуджених
- •4ВзЧс я ій
- •Тема 13 особливості відбування покарання окремими категоріями засуджених
- •13.1. Особливості відбування покарання неповнолітніми
- •13.3. Особливості відбування покарання у виді довічного позбавлення волі
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 14 звільнення засуджених від відбування покарання
- •14.1. Підстави звільнення засуджених від відбування покарання
- •Навчальні завдання до теми
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 15 основні положення кримінально-виконавчих систем іноземних держав
- •15.1. Історія розвитку
- •Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права
- •Тема 2. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими
- •Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права
- •Тема 2. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими
- •Тема 3. Правовий статус засуджених
- •Тема 4. Органи та установи виконання покарань /. Установами виконання покарань є:
- •Тема 5. Контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань
- •Тема 6. Виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі
- •Тема 7. Виконання покарань, що пов'язані з проходженням військової служби
- •Тема 8. Система виконання покарання у виді позбавлення волі
- •Тема 9. Режим відбування покарання та засоби його забезпечення
- •Тема 10. Умови відбування покарання та засоби їх забезпечення
- •Тема 11. Праця засуджених до позбавлення волі та їх професійно-технічна підготовка
- •Тема 12. Виховний вплив на засуджених у період відбування покарання
- •Тема 13. Особливості відбування покарання окремими категоріями засуджених
- •Тема 14. Звільнення засуджених
- •Тема 15. Основні положення кримінально-виконавчого права іноземних держав
- •Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права
- •Тема 2. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими
- •Тема 3. Правовий статус засуджених
- •Тема 4. Органи та установи виконання покарань
- •Тема 5. Контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань
- •Тема 6. Виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі
- •Тема 7. Виконання покарань, що пов'язані з проходженням військової служби Заходи заохочення, що застосовуються до засуджених військовослужбовців (ст. 81 квк):
- •Тема 8. Система виконання покарання у виді позбавлення волі Види виправних колоній (ст. 18 квк):
- •Тема 10. Умови відбування покарання та засоби їх забезпечення
- •Тема 11. Праця засуджених до позбавлення волі та їх професійно-технічна підготовка
- •Тема 12. Виховний вплив на засуджених в період відбування покарання
- •Тема 13. Особливості відбування покарання окремими категоріями засуджених
- •Тема 15. Основні положення
- •Кримінально - виконавче право
- •Частини
- •Кримінальне право України □ Загальна та Особлива
Контрольні запитання
Дайте стислу характеристику загальним заходам забезпечення режиму в установах виконання покарань.
В чому особливості застосування спеціальних заходів забезпечення режиму в установах виконання покарань?
Назвіть підстави застосування спеціальних заходів забезпечення режиму в установах виконання покарань.
Дайте визначення нагляду.
Дайте визначення оперативно-розшукової діяльності і підстав її проведення в установах виконання покарань.
Порядок застосування фізичного впливу, а саме спеціальних засобів та гамівної сорочки.
Порядок застосування до засуджених зброї.
Хто і які документи складає про застосування до засуджених спеціальних засобів, гамівної сорочки та зброї?
10. Чи повинна адміністрація установи надавати невідклад- ну допомогу засудженим, які вчинили напад на персонал та насильницькі дії до інших засуджених і постраждали внаслідок застосування зброї?
Рекомендована література
Барабанов Н.П. Организация деятельности исправительных учереждений по предупреждению и пресечению массовых беспорядков, захватов заложников, побегов. — Рязань, 2003.
Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / За ред. А.Х. Степа-нюка. — X.: Право, 2005. — 256 с.
3. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково- практичний коментар / А.Х. Степанюк, І.С. Яковець; За заг. ред. А.Х. Степанюка. — X.: Одіссей, 2005. — 560 с.
4. Линенко H.A. Предупредительные средства режима в ИТК: Организационно-правовой аспект: Учеб. пособ. — К., 1991.
Михлин A.C. Внутренний распорядок исправительных учереждений // Российская юстиция. — 1999. — № 1.
Монахов В.И. Режим как средство воспитания заключенных // Проблемы развития советского исправительно-трудового законодательства. — Саратов: Сарат. гос. ун-т, 1981. — 98 с.
Плужнік О.І. Кримінально-правова характеристика злочинів про порушення режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К., 2003. — 18 с.
Побеги из тюрем и лагерей. — М.: Литература, 1998. — 608 с.
Тема 10 умови відбування покарання та засоби їх забезпечення
10.1. Матеріально-побутове забезпечення засуджених
Важливою умовою успішного виконання завдань, які мають виправні установи, є належне забезпечення засуджених житлом, одягом, харчуванням та усім іншим, необхідним для перебування людини в місцях відбування покарання.
Створення засудженим нормальних побутових та житлових умов, забезпечення їх належним харчуванням, предметами першої потреби, взуттям та одягом, постіллю та іншими комунально-побутовими умовами відіграють важливу роль у виправленні осіб, які вчинили злочин і відбувають покарання. Налагоджене побутове життя та медичне обслуговування позитивно впливають на засуджених, дають змогу пристосуватися до нормальних умов, забезпечують збереження здоров'я та активну трудову діяльність.
Загальновідомо, що більшість осіб до засудження (особливо ті, хто засуджується вперше) мали сім'ю, квартиру, побутові блага, задовольняли певні матеріальні та духовні потреби. В період відбування покарання вони повністю або частково позбавляються своїх звичних умов і відриваються від звичного середовища. Водночас вимоги міжнародного права та вітчизняного законодавства передбачають якомога менше спричинення засудженим страждань. Так, у ст. 5 Загальної декларації прав людини та інших міжнародних актах про права людини і поводження із засудженими передбачено, що ніхто не повинен зазнавати тортур або жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження і покарання. Цей принцип знайшов свій вияв у кримінальному законодавстві України, яка ратифікувала Декларацію. Так, у ч. З ст. 50 КК передбачається, що покарання не має на меті заподіяти фізичні страждання чи приниження людської гідності. Це положення підтверджується тим, що кримінальне законодавство України не передбачає тілесних покарань чи покарань, які принижують людську гідність. Кримінальне покарання може об'єктивно спричинити фізичні або моральні страждання засудженому, зокрема в момент засудження, ізоляції при позбавленні волі, оскільки такі страждання є природно властивими покаранню, призначеному законно, але воно не повинно поєднуватись зі знущаннями, обмеженнями у харчуванні, катуванням, приниженням людської гідності тощо.
Кримінально-виконавче законодавство та відомчі акти ДДУПВП надають широкі можливості для пошуку найбільш ефективних форм матеріально-побутового забезпечення засуджених, особливо тих, хто відбуває покарання у виправних колоніях.
Матеріально-побутове забезпечення засуджених реалізується за такими напрямами:
Перший напрям — це створення необхідних житлових та комунально-побутових умов.
Засудженим, які відбувають покарання у виправних колоніях, створюються необхідні житлові та комунально-побутові умови:
житлові приміщення повинні будуватися з урахуванням розташування спальних кімнат, туалетів, кімнат для проведення культурно-масових заходів, приміщень для зберігання особистих речей;
норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою 3 м2, а у лікувальних закладах та виправних колоніях, призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз, у стаціонарі — 5м2;
до житлових приміщень висуваються суворі санітарно-гігієнічні вимоги. Вони мають бути сухими, мати вентиляцію, електричне та природне освітлення, відповідний інвентар (столи, тумбочки тощо);
засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами.
Другий напрям матеріально-побутового забезпечення — це забезпечення засуджених харчуванням за відповідними нормами. Норми харчування встановлюються Кабінетом Міністрів України. В місцях позбавлення волі організовується 3-разове харчування, яке диференціюється за калорійністю та асортиментом залежно від віку, здоров'я, роботи, яку виконує засуджений. Так, наприклад, підвищені норми харчування надаються вагітним жінкам, матерям-годувальницям, неповнолітнім, хворим, інвалідам тощо.
Третій напрям матеріально-побутового забезпечення — це майнове забезпечення засуджених.
Засуджені забезпечуються за відповідними нормами одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі, віку, характеру робіт, що підлягають виконанню, і кліматичних умов, а в лікувальних закладах — спеціальним одягом та взуттям. Вартість речей оплачується засудженими, крім спеціального одягу. Якщо засуджений звільняється з виправної установи і не має одягу та взуття за сезоном та не має коштів на їх придбання, він забезпечується такими речами за рахунок держави.
Четвертий напрям матеріально-побутового забезпечення — це організація придбання засудженими продуктів харчування та предметів першої потреби як додаткового джерела матеріально-побутового забезпечення засуджених.
Засуджені з дозволу адміністрації можуть з коштів, які знаходяться на особистих рахунках, додатково придбати взуття і одяг, у тому числі спортивний. Також засудженому дозволяється за власний рахунок отримувати додаткове дієтичне харчування.
Перелічені основні напрями матеріально-побутового забезпечення засуджених є обов'язковими.
Крім того, відповідно до кримінально-виконавчого законодавства і Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань особи, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право на додаткові види матеріально-побутового забезпечення: торговельне обслуговування для придбання засудженими продуктів харчування та предметів першої потреби, літератури і письмового приладдя; одержання посилок (передач) і бандеролей, а також грошових переказів; побачення та телефонні розмови тощо.
Загальна декларація прав людини проголошує, що кожна людина має право на такий життєвий рівень і медичний догляд, який є достатнім для підтримання її здоров'я та її сім'ї. Щодо засуджених забезпечення матеріально-побутового і медико-санітарного обслуговування є обов'язком органів і установ виконання покарань.