5.2. Система громадського контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання покарань

Здійснення контролю за діяльністю органів і установ виконання покарань має важливе значення для ^реалізації принципу законності, що дає змогу забезпечити дотримання прав і обов'язків засуджених адміністрацією вказаних установ. Водночас реформа кримінально-виконавчої системи може бути успішно реалізована лише за умови участі інститутів громадянського суспільства, всього населення, що пов'язано з максимальною відкритістю кримінально-виконавчої системи. Саме відкритість передбачає зменшення можливостей персона­лу кримінально-виконавчої системи щодо неправомірних дій, порушень прав і свобод засуджених. Як слушно зазначають П.М. Рабінович та М.І. Хавронюк, права людини не повинні відбиратись, відчужуватись, ліквідовуватись будь-ким, їх обме­ження мають бути встановлені лише вироком суду, а оскільки засудження завдає певні страждання правопорушникові, то в'язнична система не повинна поглиблювати такі страждан­ня. Від технологій управління «спецконтингентом» необхідно переходити до технології співробітництва із засудженими.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 КВК участь у виправленні і ресо-ціалізації засуджених та проведенні соціально-виховної роботи з ними можуть брати:

• об'єднання громадян;

• релігійні організації;

• благодійні організації;

• окремі особи.

Частина 2 цієї статті вказує, що для забезпечення громадського контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань створюються спостережні комісії.

Установи виконання покарань самі по собі не є виховни­ми установами, вони мають і багато інших функцій, але саме виправний процес (в широкому розумінні цього слова) в них постійно проходить. На нашу думку, слід зменшувати вплив держави на виховний процес, відійти від «загонів», «казарм» і поступово перетворити виховання на вид педагогічної діяль­ності, яка є досить специфічною. Адже загальновідомо, що результативність виправлення засуджених залежить не тільки від особистісних рис тих, кого виховуємо, а також від особис­тості вихователя та їхніх взаємовідносин. Важливою умовою співпраці між засудженим та співробітником органу чи уста­нови виконання покарань є конфіденційність. Це означає, що інформація, надана співробітнику, не може бути передана або використана без згоди засудженого. Особливо це стосується питань приватного характеру, що пов'язані із сімейними або родинними стосунками, проблемами зі здоров'ям тощо.

Жодну стратегію у галузі кримінально-виконавчої реформи не мо на успішно реалізувати без участі інститутів грома­дянсько ) суспільства. Треба визнати необхідність участі цих інститутів на всіх стадіях процесу кримінального правосуддя та виконання покарань. Роботу, яка спрямована на утвердження і збереження соціально корисного у засуджених, неможливо провадити без допомоги неурядових, правозахисних, релігій­них, інших громадських організацій чи окремих громадян. Саме вони повинні брати активну участь у проведенні про­філактичних заходів з метою недопущення протиправної по­ведінки засуджених, а також корегування їх поведінки.

Громадські організації, які опікуються питаннями, пов'яза­ними із діяльністю кримінально-виконавчої системи, в Україні виникли порівняно недавно. З кожним роком їх кількість збільшується. Ті, які дійсно налаштовані в своїй діяльності на конструктивну співпрацю і дієву допомогу установам виконан­ня покарань, з нашого погляду, можуть стати тією ланкою між суспільством та засудженими, яка дасть можливість швидше і ефективніше адаптуватися засудженим у суспільстві після звільнення.

Особливе місце слід відвести спостережним комісіям, які створюються при виконавчих комітетах місцевих рад від­повідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 р. № 429, якою затверджені Положення про спостережні комісії та Положення про піклувальні ради при спеціальних виховних установах.

Основними завданнями спостережних комісій є:

• організація громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених та осіб, звільнених від відбування покарання;

• сприяння органам і установам виконання покарань у виправленні і ресоціалізації засуджених та створенні належних умов для їх тримання, залучення до цієї діяльності громадсь­ких організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян;

• організація виховної роботи з особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, та громадського контро­лю за їх поведінкою протягом невідбутої частини покарання;

• надання допомоги у соціальній адаптації особам, звіль­неним від відбування покарання.

Крім цього, спостережні комісії розробляють та здійсню­ють заходи щодо сприяння органам і установам виконання покарань у виправленні і ресоціалізації засуджених, надання допомоги у соціальній адаптації особам, звільненим від від­бування покарання.

Спостережні комісії мають право:

• брати участь у судових засіданнях під час розгляду спіль­них з органами і установами виконання покарань подань щодо умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання, заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років;

• подавати клопотання про помилування засуджених та висловлювати свою думку по суті клопотання про помилу­вання, яке подається засудженим через орган або установу

виконання покарань;

• одержувати від громадських організацій, органів виконав­чої влади, органів місцевого самоврядування, органів і установ виконання покарань, підприємств, установ і організацій неза­лежно від форми власності інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на спостережні комісії завдань;

• проводити особистий прийом засуджених, розглядати їх звернення та приймати відповідні рішення;

• заслуховувати на своїх засіданнях з питань, що належать до їх компетенції, інформацію посадових осіб органів і установ виконання покарань, підприємств, установ і організацій не­залежно від форми власності, які беруть участь у виправленні і ресоціалізації засуджених;

• вносити пропозиції щодо вдосконалення діяльності органів і установ виконання покарань з питань дотримання прав і законних інтересів засуджених;

• доручати представникам громадських організацій і тру­дових колективів (за їх згодою) проводити виховну роботу та здійснювати контроль за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання, координувати проведення цієї роботи;

— заслуховувати на своїх засіданнях інформацію пред­ставників громадських організацій і трудових колективів, що здійснюють громадський контроль за особами, умовно-до­строково звільненими від відбування покарання, про їх роботу (навчання) та поведінку в побуті, у разі потреби запрошувати та заслуховувати інформацію цих осіб;

— вносити на розгляд органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо: удосконалення діяльності органів і установ виконання покарань з питань дотримання прав і законних інтересів засуджених; поліпшення на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності індивідуально-профілактичної та виховної роботи із засудженими до громадських або виправних робіт та особами, умовно-достроково звільненими від відбування пока­рання; організації трудового та побутового влаштування осіб, звільнених від відбування покарання, сприяння їх соціальній адаптації; забезпечення правового і соціального захисту пер­соналу органів і установ виконання покарань.

Крім цього, для координації заходів, пов'язаних з прове­денням моніторингів громадської думки та ефективної участі громадськості у виправленні та ресоціалізацїї засуджених, при органах виконавчої влади утворюються громадські ради, які є консультативно-дорадчими органами. На громадські ради покладені завдання сприяння участі громадськості в роботі органів та установ виконання покарань, здійснення конт­ролю за виконанням державних програм у сфері виконання покарань тощо.

Виявляючи увагу до потреб кримінально-виконавчої сис­теми, неурядові організації турбуються про майбутнє суспіль­ства, і значення їхньої участі в діяльності установ виконання покарань сьогодні, напевне, розуміють усі. Практика свідчить, що за ініціативою громадських організацій з'являються нові, ефективні форми участі громадськості у процесі виправлення засуджених. Тільки тоді, коли громадські організації і уста­нови виконання покарань стануть союзниками, їх діяльність позитивно впливатиме не тільки на процес виправлення засуд­жених, а й на поведінку персоналу і його ставлення до вико­нуваної роботи. Подальша співпраця громадських організацій та установ виконання покарань сприятиме більшій відкритості та гуманізації кримінально-виконавчої системи.

Фундаментом для взаємодії установ виконання покарань і суспільства є інформування громадськості щодо питань діяль­ності установ виконання покарань, відкритість їх діяльності, адже суспільство повинно знати проблеми засуджених, пер­соналу і кримінально-виконавчої системи у цілому.

СХЕМИ ДО ТЕМИ 5

УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У ВИПРАВЛЕННІ І РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ. ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ПРАВ ЗАСУДЖЕНИХ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ (ст. 25 КВК)

Об'єднання громадян, релігійні і благодійні організації та окремі особи можуть брати участь у вип­равленні і ресоціалізації засудже­них та проведенні соціально-ви­ховної роботи з ними, надавати допомогу органам і установам виконання покарань у порядку, встановленому КВК та іншими законами України

Для забезпечення громадського контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань створю­ються спостережні комісії, які діють на підставі КВК та Поло­ження про спостережні комісії

>• х

°¡

° §.

s н 5 я

-О о

■Га

0 ш X 5 >>

1 &

« с s о І I

5 о

ш я

о Г! ю Si о п я

5 о

I У

^s

^п

¹

¹ s .

и о >■

X сх " 5 H

ffl .„ я >i со ex

о S S

u X *

о a о

Л t- u X " О Ci >■ CQ

uj m о ex ^ w ^щ ,Й >■

С» J О ^и s

•s a

х- ° ^c S ^m û

X 2 ч я X о six *- и я Sin

_lu

к о « X с s

¹ S w L « S X a О

* О X о «

о S я ¹

^{= 13}

^с « I S "

S S ч s

= S -, І S

і S о

1S.J

II

^!Rx 5

! о s s

О. О 5

s о m о

: ^c 11

•2 S? о 5

Я к о я

5 СХ X Ч ° О Î О

-едя

s а о.

X 5 q s о к с ю a >! я

о £

sis

m и з ago,

et С

се а в .2 Ö X

З ï s s s :

g Я я н £ <и

Q. f"" 3! 53 U —I

^и

^c S O X о

(Û О ffl =ï

X о

³ 5 а ; I S -з 2

3 о

н сх Л X s

KD X Ш

a X X Е и

>i о ^s о о.

Ч г * >. ЇЇ

,s a.

^s я * n

a:

s =

>> s, a

H

s ї ; о а я I 2 о a « З

ioi0Hi-^o':tû и .3 a с g § g a

о

S ⁴ га S ^a S

s S Я « о я

О. ці

g 2 о - >s

: я ¹ m

о х"-9-

Ira о ^ Ч £ га О

и 5

- " га g X N

о-5 О га о

« 3 ¹³ _? 'С - га я

ra -~ ■

2 S ч " о a

■ 3 s

5 ra S B-ra го « я

>.'£ a* s 2 Є S o a.S о

IOCS

о X

3 о у

Ï' о.В

5 <-s _

со га

S R

Й-^хs1 2 Я U

- ч

с; Ü

s 5

со о ra a

&s е ? °

* g

a и

V о

' З я а

■ Ч ^хсa 'о З о. я

5 о

ü

я

Ks

a х ч

X Я ° ra S -

5 Я ra ¡5 я я £ я s g S

І В &e

'5 Я to ra С о со го

s

O.

О Ч)

_р

3 о

is

§3

s -

? " 1 о _ь- я га .и я Я Ю га ООН У О. U

я

я '3 о

§ гаЮ

к a о

О £

ca g

|£ ш

О X

S га S я

а н я о

a

Г"

в

" а я

S S

я g

^s S u> я

PS о 8.

я «

m ю

■Я S

■ О а я

a S S X

С ч аш о о _ «, °- ч

со со с

CL) !U >• i¿

^ с л

3- го С .. 1) u о я . ю ra X

s ю

. . - ~ J5

ї ^{а а} fe

О I) ü о

чю ч о.

Я S ю

я я

o. ra о

S3 ro

5 S

ra

Ч

Я ч

Я О

о a

.. о я

« X о

a о «

Я X

л Я

ч я

Я о

m я

га a

a о

С X

ЇЇ я

I" со cl

S га £,«

:

>я.

Ш Я

o га

Ч ~

го Ч

.3 5.

ю

cj О.

m

о „ о- ч о со ш

S га « го ю ч

^ " 'с

о °

" С X

я о f-

ч 5

л

X и я -X ю

и й О

а * о

X ю

к о

■~ 2 <* ч 4.5 я

>-&5 о

Л О ч Я taras-

2 п я s

га г, Ч

я s ? s

Q. CO CJ

к Ч" °

S s s

Я u

» « H

es

U 9

136. О о

137. 5 ^й"

Я Я со

a fr в g її

я ^ш s¿

я fr я

я о о

* а =

и н л

0 к в;

£ ¹ 2 я ч

ra ^¡

я * д

X и Ч

S ⁴

⁴ І

я я о-

D, го О

U X

н л о •So"

¹ я s

га О Я

H ^ со

Sgl

^Е 5 га S н ? о о Я

s >• о а о g

О m J

5|S

n и л 2 и ч

138. а я

139. X Ї

Й ⁵ 5 5 ï s S

я g a S .2 £ я S X о я о. га я ас n и