40. Сутність та основні спонукаючі мотиви підприємницької діяльності. Види підприємств.

Підприємство – особливий тип господарювання.

Підприємницька діяльність – це економічна діяльність на основі нововведень і ризику, з метою отримання прибутку.

Ознаки: 1. Свобода вибору діяльності, 2. Новаторські інновації, 3. Постійна наявність фактора ринку, 4. Орієнтація на максимілізацію прибутку.

Основні умови існування та розвитку п.д.: - відносне відокремлення та економічна свобода; - наявність ринкового простору; - розвинуті товарно-грошові відносини.

Мотивація підприємництва – це спонукання людини до проводження підприємницької діяльності.

Основними мотивами підприємницької діяльності є : матеріальна зацікавленість; прагнення до приватноі власності та влади; можливість отримати достойну посаду, підвищити свій статус; незадоволеніть роботою, яка була раніше ; потреба у спілкуванні з людьми , повазі, самовираженні.

Підприємство – це основна організаційна ланка народного господарства, самостійний статутний об”єкт господарювання, який здійснює виробничу, науково-дослідну і колективну діяльність з метою одержання прибутку.

Залежно від характеру власності на капітал виділяють:

• державні підприємства;

• приватні підприємства,їх форми можуть бути різноманітні: 1. Одноосібні (індивідуальні); 2. Товариства (партнерства); 3. Акціонерні товариства (корпорації).

Приватні підприємства: товариства – повні – об’єднання громадян, юридичних осіб з метою здійснення спільної госп. діяльності на основі угоди між ними; - командитні – об’єднання кількох фізичних і юридичних осіб для спільної діяльності для спільної діяльності на основі договору, воно склад. з дійсних членів та членів вкладників; - товариства з обмеженою відповідальністю – ґрунтується на відповідальності, яка обмежується тільки капіталом підприємства і підприємство не відповідає своїм майном; - акціонерні товариства – об’єднання капіталів учасників акціонерного товариства, воно засвідчує внесення капіталу у форми акцій і дає право акціонеру на отримання доходу та участь в управлінні товариством.

Щодо класифікації підприємств залежно від їх організаційної структури, а також рівня концентрації, їх поділяють на: асоціації, корпорації, консорціуми, концерни.

41. Мотивація поведінки підприємства в умовах ринкового господарювання. Концепція альтернативних витрат підприємства.

Серед цілей підприємства в умовах ринкового господарювання виділяють:

Максимізація – максимізація прибутку підприємства;

Мінімізація – мінімізація витрат виробництва шляхом зменшення собівартості та впровадження нових технологій;

Оптимізація – оптимізація витрат виробництва та доходів.

Підприємство повинне мотивуватися такими принципами як економічність, фінансова рівновага.

Економічність розглядається в зв’язку з прибутковістю по фактичних результатах.

Фінансова рівновага пов’язана з таким станом підприємства, коли воно своєчасно виконує свої зобов’язання перед бюджетом, постачальниками ресурсів, споживачами.

Бухгалтерський підхід щодо оцінки діяльності підприємства базується на аналізі фінансового балансу підприємства.

Економічна оцінка діяльності фірми базується на визначенні господарської перспективи фірми – на майбутніх витратах та заходах щодо їх зниження, на зростанні рентабельності шляхом використання найефективніших ресурсів.

Економічна та бухгалтерська оцінки діяльності відображаються в альтернативних витратах виробництва.

Альтернативні витрати – витрати на будь-який ресурс у виробництві певного плана, що є вартістю його найкращого альтернативного застосування.

Види витрат:

Неявні(внутрішні) – витрати фірми на використання власних ресурсів

Наявні(зовнішні) – витрати на оплату економічних ресурсів, постачальниками яких не є власники фірм.

Бухгалтерський прибуток дорівнює доходу мінус зовнішні наявні витрати. Він не враховує внутрішні витрати.

Економічний прибуток дорівнює бухгалтерському прибутку мінус внутрішні неявні витрати.

42. Ринково-конкурентне середовище функціонування підприємства.

Під ринково-конкурентним середовищем мається на увазі досконала та недосконала(монополія) конкуренції.

Умови формування досконалої конкуренції:

- вільний доступ до інформації

- велика к-сть покупців та продавців

- вільне ціноутворення

- відсутність бар’єрів до входу на ринок

- однорідна продукція.

В умовах досконалої конкуренції жодна з фірм не може впливати на ринкову ціну товару, бо кожна з них згідно з умовами формування ринку досконалої конкуренції має дуже незначну ринкову частку продажу.

Монополія – ситуація на ринку, за якої існує лише один продавець та безліч покупців.

Умови формування монопольного ринку:

-високі бар’єри входу на ринок

- обмеженість інформації

- неоднорідність товару

- можливість контролю цін

- наявність одного продавця на ринку

Олігополія – модель ринкової структури, за якої 3-10 фірм контролюють виробництво та реалізацію продукції.

Цінова конкуренція в умовах олігополістичної взаємозалежності призводить до цінової війни.

Цінова війна – цикл послідовного зменшення ціни на олігополістичному ринку цінами конкурентів.

Наслідки цінової війни:

-Дестабілізація ринку та перерозподіл часток учасників конкурентів

-Скорочення обсягу прибутку фірми учасника, зменшення фінансування інновацій

-Скорочення чисельності працюючих, зростання безробіття.

Наслідки цінової війни примушують фірми до співробітництва та змови.

Монополістична конкуренція – такий рівень конкуренції, де значна к-сть продавців пропонує подібний, але не однаковий продукт.

Риси монополістичної конкуренції:

-Кожна фірма володіє порівняно невеликою часткою ринку

-Наявність порівняно великої к-сті фірм, унеможливлює таємні змови

-Значна к-сть фірм у галузі виключає їхню взаємозалежність

-Є умови для вільного входу, легко заснувати нову фірму.