26. Пропозиція та її чинники. Закон пропозиції.
Пропозиція - це обсяг товарів та послуг , який виробник хочуть і можуть поставати на ринок за різною ціною за певний проміжок часу.
Пропозиція є індивідуальна і ринкова пропозиція.
Індивідуальна пропозиція - пропозиція для окремого споживача. Ринкова пропозиція - загальна сума індивідуальних пропозицій. Ринкова пропозиція визначається як загальна сума індивідуальних обсягів товарів, запропонованих усім виробникам цього товару за певною ціною.
Основні поняття, пов'язані з пропозицією, значною мірою аналогічні поняттям, пов’язаним з попитом. Так, аналогічно до попиту ринкову пропозицію формує пропозиція благ окремими фірмами. Пропозиція окремої фірми визначається її виробничими можливостями, згідно з якими для кожної конкретної ціни фірма може запропонувати до продажу певні обсяги блага. Тому пропозиція аналогічно до попиту також характеризується набором обсягів певного блага, які виробники (постачальники) бажають та можуть продати на ринку, і відповідних цін.
Закон пропозиції – чим більша ціна тим більше товару за такою ціною товаровиробників готові запропонувати на ринку впродовж певного проміжку часу і навпаки. Із визначення випливає прямий зв’язок між ціною і пропозицією товару.
Функціональна залежність пропозиції від ціни виражається формулою:
Qs=F(P) де- Qs – величина пропозиції товару; P – ціна товару.
Крива пропозиції зображується так;
Не цінові чинники пропозиції:
Технологічний процес та організація виробництва - застосування нових технологій сприяє зниженню собівартості продукції та збільшенням пропозиції.
Зміна цін на ресурси – якщо ціни на ресурси зростають, це підвищує собівартість .
Зміна цін на споріднені товари – якщо ціна на товари збільшуються, зменшується виробництво.
Зміна у бюджетно-податковій системі - якщо підвищуються податки , то пропозиція – зменшується.
Очікування підприємців – якщо ціна на товар буде зростати, то ціна буде зростати
Кількість продавців на ринку – якщо конкурентів багато, то ціна буде зменшуватися.
Зміна пропозиції під впливом нецінових чинників сприяє зсуву кривої пропозиції праворуч або ліворуч.
30. Досконала конкуренція. Недосконала конкуренція та її типи.
Конкуренція — це економічне змагання за досягнення кращих результатів у області будь-якої діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку.
Досконала конкуренція – це така ринкова ситуація, за якої чисельні, незалежно-діючі виробники продають ідентичну продукцію і жоден із них не в змозі контролювати ринкову ціну.
Досконало конкурентний ринок характеризується такими рисами:
Наявність великої кількості продавців і покупців, жоден з яких не має впливу на ринкову ціну, яка формується на основі попиту і пропозиції;
Кожний виробник випускає однорідний продукт, що не відрізняється від продукту інших продавців;
Бар’єри для входу на ринок мінімальні, або відсутні;
Немає ніяких штучних обмежень попиту, пропозиції, переміщення ресурсів;
Кожний продавець і покупець володіє повною інформ. про попит, пропозицію і ціну товарів на ринку.
В умовах досконалої конкуренції немає боротьби з конкретним конкурентом. Вона зіштовхує фірму з ринком. Ринок повністю знеособлений. Усі конкуренти не залежні один від одного, дії підприємця залежать від ринку. Конкурентна поведінка формується таким чином, що виробники повинні оперативно реагувати на зміни загальних ринкових умов.
Ринок досконалої конкуренції – ідеальна модель ринку, до якої наближалися ринки класичного капіталізму. Однак у реальних умовах сучасної практики господарювання конкуренції в чистому вигляді майже не існує. Більш типовою для переважної кількості сучасних ринків є недосконала конкуренція.
Недосконала конкуренція – виникає там, де не виконуються умови вільної конкуренції, головною ознакою є здатність окремих учасників ринків повною мірою впливати на ціни і отримувати тим самим додатковий прибуток.
Розрізняють три ринкові структури недосконалої конкуренції: абсолютна монополія, монополістична конкуренція, олігополістична конкуренція. Абсолютна монополія – це така ситуація, коли на ринку є лише один продавець і безліч покупців, які не мають вибору і купують товар за запропонованою ціною. Монополістична конкуренція – така ситуація на ринку, коли велика кількість виробників пропонує подібну, але не ідентичну продукцію. Найбільш поширеними ринками монопол. конкуренції є ринки одягу, взуття, безалкогольних напоїв, парфумів, сільгосппродукції, шоу-бізнесу та інші. Олігополістична конкуренція – така модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів. Залежно від кількості суб’єктів розрізняють «жорстку» олігополію, коли на ринку головну роль відіграють 3-5 підприємств, і «м’яку» - основну частину продукції галузі випускають і продають 10 і більше підприємств.