23. Держава як суб’єкт ринкового господарства. Недоліки(провали) ринку.

Держава і ринок визначають напрям, в якому розвиваються економічні процеси.

Головні завдання держави в умовах ринкових економічних систем.:

• Правове забезпечення функціонування ринкового механізму

• Організація грошового обігу.

• Захист і сприяння розвитку конкуренції

• Виробництво суспільних благ

• Мінімізація трансакційних витрат

• Компенсація зовнішніх ефектів

• Стабілізація макроекономічних коливань.

• Перерозподіл доходів через податкову систему.

• Реалізація національних інтересів у світовій економіці.

Зовнішні ефекти - витрати і вигоди , пов’язані з виробництвом і споживанням благ тими суб’єктами, які не є учасниками певної ринкової угоди.

Позитивні ефекти виникають у випадку , коли виробництво або споживання будь-якого блага приносить некомпенсовані вигоди третім особам.

Негативні ефекти виникають у випадку , коли виробництво або споживання буль-якого блага зумовлює некомпенсовані витрати третіх осіб.

Недоліки ринку:

1. Нескінченна циклічна природа, нестабільність.

2. Байдужість до фундаментальних наукових досліджень, проблема довкілля.

3. Неспроможність урегулювання зовнішніх ефектів, екон.. діяльності.

4. Байдужість до вирішення соціальних проблем.

5. Неспроможність подолати монополізм.

6. Байдужість до виробництва суспільних благ

7. Нерівномірність у розподілі багатства нації

24. Необхідність і сутність інфраструктури ринку та її організаційно-функціональна побудова.

Інфраструктура ринку - комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку. .

Інфраструктура – це основа, підґрунтя, фундамент економічної системи та її підсистеми, її внутрішня будова, що забезпечує цілісність. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарі та послуг від продавця до покупця.

Сутність інфраструктури проявляється в її функціях:

• Забезпечення фінансової і кредитної підтримки підприємств.

• Матеріально-технічне забезпечення реалізації товарів та послуг.

• Здійснення маркетингового , інформаційного та рекламного обслуговування.

• Регулювання руху робочої сили

• Перерозподіл ресурсів між галузями та всередині них

• Правове та економічне консультування підприємств.

• Акумуляція тимчасово вільних коштів.

25. Сутність попиту та фактори що його визначають. Закони попиту.

Термін попит в економічній науці означає – платоспроможну потребу, тобто потребу яку суб’єкт здатний оплатити.

Попит пов'язує кількість благ, що купуються, з тими варіантами, від яких треба відмовитись заради придбання цих благ. Між кількістю матеріального блага, яке споживач хоче придбати, і ціною, сплаченою за його придбання, існує зворотний зв'язок. За високу ціну можна купити менше матеріальних благ, а за нижчу — більше. Така залежність становить суть закону попиту.

Розрізняють індивідуальний і ринковий попит.

Індивідуальний попит - це попит окремого споживача. Ринковий попит - це сума індивідуальних попитів , які пред’являються кожним споживачем за різних цін.

Ціна – найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту. Але існують і інші чинники що впливають на нього.

Нецінові чинники попиту:

1. Кількість покупців – збільшення кількості покупців- збільшується ринковий попит.

2. Доходи споживачів – пряма залежність між доходами і попитом споживачів.

3. Смаки й уподобання – якщо зростає ціна на товар, то попит на нього знижується.

4. Ціни на сполучені товари – якшо зростає ціна товару субститут, то попит на нього знижується, а на його замінник – підвищується.

5. Очікування споживачів – очікуване зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит.

6. Місткість ринку – чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб’єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого платоспроможного попиту.

7. Кліматичні умови – у курортній зоні пізньої весни, влітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми , екскурсійні послуги.

Зміни в попиті зумовлені неціновими чинниками, змінюють положення кривої попиту, зсуваючи її праворуч або ліворуч.

ЗАКОН ПОПИТУ – зі збільшенням ціни продукти – попит зменшується, при зменшенні ціни – попит збільшується.

Ще закон попиту виявляється через економічну поведінку споживача.( дохід споживача завжди обмежений, тому об’єктивно за меншу ціну він можу купити більше товару; кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення ніж попередня., тому споживач готовий придбати товар за меншу одиницю.

Виражається він формулою:

QD=F(P)

де QD- величина попиту на товар; P – ціна товару;.