Екзаменаційний білет №6

1. Вкажіть представників матеріалістичного та ідеалістичного напрямку в історії філософії від античних часів до сьогодення.

Матеріалісты: Фалес, Анаксимандр, Анаксимен, Геракліт, Демокріт, Эпікур, Ф. Бекон, Т. Гоббс, Д. Локк, Ж. Ламетри, Д. Дідро, А. Сен-Сімон, Карл Маркс, Ф. Енгельс, Людвиг Фейербах.

Ідеалісти: Піфагор, Парменид, Сократ, Платон, Аристотель, Плотин, Г. Лейбніц, Б. Паскаль, Д. Юм, Д. Берклі, И. Фіхте, Ф. Шеллінг, Г. Гегель, В. Дильтей, Э. Гуссерль.

2.Які риси, поняття та прізвища належать Модерну, а які Постмодерну:

Модерн: а) ідея суспільного прогресу;в) Г-В. Ф. Гегель;г) "все розумне - дійсне, а все дійсне - розумне";є) людина – природний автомат;к) Р. Декарт;м) підвалиною усього сущого є Єдине;с) Абсолют.

Постмодерн: б) світ - це гіпертекст;д) М. Фуко;ж) людина - машина бажань;з) логоцентризм;і) екофемінізм;л) Платон;н) Ж. Дельоз;о) підвалиною усього сущого є Множинне;п) невизначеність;р) фрагмент.

3. Поясніть принцип герменевтичного кола. Наведіть приклади дії цього принципу.

Проблема герменевтичного кола, сформульована близько двохсот років тому німецьким філологом і теологом Ф.Шлейермахером, може бути сформульована в такий спосіб: не можна зрозуміти будь-який фрагмент тексту, не розуміючи текст у цілому, але не можна зрозуміти текст у цілому, не розуміючи кожного його фрагмента. Шлейермахер вважав, що процес розуміння принципово не може бути завершений, і думка нескінченно рухається по колу, що розширюється. Повторне повернення від цілого до частини й від частин до цілого змінює й поглиблює розуміння змісту частини, підкоряючи ціле постійному розвитку.

Можна провести аналогію герменевтичної теорії з науковими методами дослідження, такими як аналіз і синтез, які доповнюють один одного, при цьому кожний з них здійснюється за допомогою й за допомогою іншого.

4.Перелічіть фактори, завдяки яким формується свідомість людини. Які з них є найбільш важливими, чому?

В структуру сознания, таким образом, входят важнейшие познавательные процессы, с помощью которых человек постоянно обогащает свои знания. К числу этих процессов могут быть отнесены ощущения и восприятия, память, воображение и мышление . С помощью ощущений и восприятий при непосредственном отражении воздействующих на мозг раздражителей в сознании складывается чувственная картина мира, каким он представляется человеку в данный момент.  Мышление обеспечивает решение задач путем использования обобщенных знаний.

Фактори, що сприяють виникненню свідомості: розум,цілеспрямована трудова діяльність,соціальне життя, мова. важними являються речь и разум.Разум основная отличительная черта человека,то,что отличает его от животных.И это не тот разум,который позволяет выполнять определённые команды после дестка повторений,а то,что даёт человеку возможность получать,накапливать знания и опит,использовать их в своей трудовой деятельности.Речь является по сути продуктом раз ума,продуктом осмысленной деятельности индивида.Она же и позволяет человеку реализовать свои интелектуальные способности в обществе в погной мере.

Единственный среди живых существ способен осуществлять самопознание , т. е. обратить психическую деятельность на исследование самого себя. Человек производит сознательную самооценку своих поступков и самого себя в целом. Отделение “ я ” от ” не - я ” - путь, который проходит каждый человек в детстве, осуществляется в процессе формирования самосознания человека.  5. Наведіть приклади логічних доказів буття Бога та надайте їм власну оцінку.

Аргументи за й проти існування Бога були запропоновані філософами, теологами й ученими. У філософській термінології ці питання розглядаються в рамках эпістемології (теорії пізнання) і онтології (природи буття). Ці раціональні докази, у цілому, протиставляються релігійному ірраціоналізму, згідно з яким, пізнання Бога є непіддатне логічному аналізу Таїнством.

Загальноприйнятий доказ існування Бога не сформульований, тому що немає загальноприйнятого визначення Бога. По тій же причині немає й не може бути загальноприйнятого доказу неіснування Бога, але цілком можуть бути докази неіснування окремих богів з конкретними властивостями, що перевіряються.

Космологічний аргумент на користь існування Бога: "Усе повинне мати причину. Першопричина всього є Бог". Космологічний доказ має дуже давню історію. У первісному виді воно сходить ще до Аристотеля. Точніше було б говорити не про один космологічний доказ, а про декілька. Найбільш відомі космологічні докази, належать Фомі Аквінському. Він виділив п’ять доказів існування Бога: 1) все, що рухається, рухається чимось іншим, такий ряд неможливо продовжувати до нескінченності, тобто першодвигуном є Бог;

2) неможливо, щоб щось було причиною самого себе, тому першопричина -

Бог;

3) випадкове завжди залежить від необхідного, яке має, в свою чергу, свою необхідність, перша необхідність – Бог;

4) ступені якості, які їдуть один за одним і мають місце у всьому існуючому повинні передбачати найвищий ступінь вдосконалювання, яке і є Бог;

5)все, що існує, має свій сенс, мету, користь, навіть те, що, на перший погляд, розуміється як випадкове, даренме, тому є істота, яка направляє всі природні речі до мети, якою є Бог.

На мій погляд, усі ці аргументи логічно обґрунтовані й мають право на існування, однак питання про існування Бога продовжує залишатися предметом жвавих філософських суперечок і суспільних диск