4. Чим відрізняються метафізичне та діалектичне розуміння світу?

Історично склалися дві альтернативні концепції — метафізика і діалектика. Вони є протилежними за рядом важливих, фундаментальних начал, а саме: джерелом розвитку, руху та зміни; розумінням зв'язку старого і нового; механізмом переходу від старої якості до нової; спрямованістю розвитку; за розумінням суті істинного знання, суті пізнання; за стилем самого мислення, а також побудовою наукової картини світу.

5. Прокоментуйте вислів філософа-екзистенціоналіста а. Камю “Бажати - це означає викликати у життя парадокси”.

Ти - живеш, тобто дихаєш, чуєш, харчуєшся, чому Бог послав і все інше, видалося б, з позиції ссавця, чого ще- те треба. Кожне твоє додаткове бажання - парадоксальне, а простіше примха й капризулі...

Відчужуваний від самого себе й від світу, збройний на будь-який випадок мисленням, яке саме себе заперечує в саму мить власного твердження (у колі першому - у підході до істинності й хибності, у другому - у подоланні всеєдності; чистий розум "зіпсований" бажанням ясності в тому, де прояв абсурду - у незаповнюваності рову між власним існуванням і змістом, вкладеним у нього, дійсно, як може бути смертним мисляча істота) , - що це за долю, якщо я можу примиритися з ним лише відмовившись від знання й життя, якщо моє бажання завжди натрапляє на непереборну стіну? Виходить, бажати - викликати до життя парадокси. Усе влаштоване так, щоб народилося це отруєне умиротворення, що дає нам безтурботність, сон серця й зречення смерті.

Екзаменаційний білет №19

1. 1)Значення середнього класу для стабільності суспільства вперше відзначив:

в) Аристотель

2) Суспільство як систему почали розглядати в епоху

б)модерну

3) Синонімом терміну «капіталістичний» є:

б) буржуазний

2. Знайдіть зайве: Микола Кузанський

Тому що всі інші являються представниками української філософії, а Ніколай Кузанський є представником філософії епохи відродження.

3.Як співвідносяться свідоме та несвідоме в психіці людини?

Несвідоме – це глибинний фундамент психіки, що визначає свідоме людське існування. Таким чином, Фрейд розглядає психіку з позиції трьох її складових:

• несвідомого, що функціонує за принципом насолоди та самозбереження і відповідно з тим будує наші вчинки та діяльність;

• передсвідомого, що знаходиться між несвідомим та свідомим і виконує функцію фільтру: контроль за несвідомими потягами на основі існуючих норм суспільного життя;

• свідомого – поверхневого виявлення психіки, що існує за принципом реальності, але залежить від несвідомих сил.

За Фрейдом свідоме (“Я”) є посередником між несвідомим (“Воно”) та зовнішнім світом. Вимоги “Воно” мають задовільнятися “Я”. “Я” прагне зрабити “Воно” прийнятним для світу і привести світ у відповідність до бажань “Воно”.

Відомий психоаналітик К.Г. Юнг у своєму дослідженні несвідомого виділяє в цьому феномені психіки людини два рівні: несвідоме особисте та несвідоме колективне. При цьому зміст індивідуального несвідомого наповнюється “продуктами” власного життя, а колективного – тим, що надходить із позаособистого життя (життя людства взагалі або конкретних предків).