5. В чому, на Вашу думку, полягає особливість та важливість античної філософії для світової культури і цивілізації?

У розумінні сучасної науки термін «античність» — це історія і культура Стародавньої Греції і Стародавнього Риму від виникнення перших давньогрецьких держав (кінець 3-2 тисячоліття до н. е.) і до падіння Римської імперії та завоювання Риму варварськими племенами (5 століття н. е.). Відповідно існують поняття античної філософії. В Європі в епоху Відродження увійшло в моду колекціонування предметів старовини, їх стали називати «антиками». Пізніше у Франції виникло вже власне поняття «античність» — для позначення всіх ранніх форм мистецтва. В міру поглиблення досліджень зміст терміна звузився.

В античному світі досягли розквіту всі сфери культури— освіта, наука, література, мистецтво. Творчість античних авторів і в науці, і в мистецтві мала гуманістичний характер, в її центрі була людина, її фізичне й духовне життя. Шедеври, створені античними письменниками, скульпторами і драматургами, стали в подальшому сприйматися як класичні, як неперевершені і гідні наслідування зразки. Давньогрецька і латинська мови є базою сучасної наукової термінології.

материальной основой расцвета данной философии был эко­номический расцвет полисов (торгово-ремесленных город­ских центров);

• древнегреческая философия была оторвана от процесса ма­териального производства, а философы превратились в са­мостоятельную прослойку, не отягощенную физическим трудом и претендующую на духовное и политическое руко­водство обществом;

• стержневой идеей древнегреческой философии являлся кос­моцентризм (страх и преклонение перед Космосом, проявле­ние интереса прежде всего к проблемам происхождения мате­риального мира, объяснению явлений окружающего мира);

• на поздних этапах — смешение космоцентризма и антропо­центризма (в основе которого были проблемы человека);

• допускалось существование богов;

• древнегреческие боги были частью природы и близки людям;

• человек не выделялся из окружающего мира, был частью природы;

• были заложены два направления в философии — идеалисти­ческое ("линия Платона") и материалистическое ("линия Де­мокрита"), причем данные направления поочередно домини­ровали: в досократический период — материалистическое, в классический — имели одинаковое влияние, в эллинистиче­ский — материалистическое, в римский — идеалистическое.

Если рассматривать философию древнего мира в целом, следует оценить огромное значение античной философии. Духовная цивилизация Запада оказалась более открытой изменениям, поискам истины в различных направлениях, в том числе атеистическом, интеллектуальном, практическом. В целом же философия древнего мира оказала огромное влияние на последующую философскую мысль, культуру, развитие человеческой цивилизации

Екзаменаційний білет № 5

1.Заповніть таблицю «Екзистенціалізм».

Хронологічні рамки: XX ст.

Головні школи, течії, напрямки: релігійно-містичний екзистенціалізм (С. К'єркегор);релігійний екзистенціалізм (К. Ясперс, М. Бердяєв); атеїстичний екзистенціалізм (Ж.-П. Сартр, А. Камю),екзистенціальна або фундаментальна онтологія М. Хайдеггера.

Представники: дві великі "хвилі" екзистенціалізму- 1)німецька (Мартін Хайдеггер, Карл Ясперс), 2)французька (Жан-Поль Сартр, Альберт Камю, Габріель Марсель, Моріс Мерло-Понті, Сімона де Бовуар)

Основні ідеї: В екзистенціалізмі розглядається індивідуальне людське життя, ідея абсолютної унікальності людського буття, проблема людини і його місця у світі, проблеми духовної витримки людину, що потрапила в потік подій. Прихильники екзистенціалізму вважають, що катастрофічні події новітньої історії підвищіли нестійкість, слабкість будь-якого людського існування. У центрі уваги представників екзистенціалізму були питання провини й відповідальності, розв'язку й вибору, відносини людини до смерті і т.д. Основними проблемами екзистенціалізму стали: люди як унікальна істота, філософія буття, гуманізм, історія західноєвропейської цивілізації, проблема волі й відповідальності, смерті як самої таємної сутності людського існування, проблема часу як характеристики людського буття