Екзаменаційний білет№3

1.Знайдіть зайве: Шиллер, Маркс

Кант, Фіхте,  Шеллінг, Гегель, Фейєрбах - представники класичної німецької філософії.

2.Назвіть основні категорії діалектики, використовуючи їх визначення надані у таблиці:

Діалектика — це напрям в філософії, теорія розвитку, спосіб мислення про світ, опис истини буття. Основними категоріями діалектики є: буття, матерія, рух, розвиток, простір, час, суперечність, антагонізм, кількість, якість, міра, стрибок, заперечення, становлення, одиничне і загальне, причина і наслідок, форма і зміст, необхідність і випадковість, можливість і дійсність, частина і ціле, система, структура, елемент і т.п.

Таблиця: Річ яка розглядається у своїх відміностях від інших – Одиничне;Подібність сутнісних ознак певних груп речей – Спільне;Найбільш значуща внутрішня властивість речі, без котрої вона не може бути сама собою – Суттєвість;Зовнішній вигляд речі,такий, якою вона сприймається – Явище;Те, що зумовлює розвиток явища певним чином – Причина;Те, що є кінцевим результатом окремого процесу – Слідство;Такий розвиток явища який виходить із внутрішніх суттєвих властивостей чи внутрішніх обставин – Необхідність;Зазделегідь непередбачува нийрозвиток, зумовлений несуттєвими,випадковими, зовнішніми причинами – Випадковість;Те, чого не існує в реальності, але за певних обставин може стати дійсністю – Ймовірність.Реально існуюче – Дійсність

3. Сформулюйте один з законів логіки Аристотеля та поясніть його значення. Аристотель заклав теоретичні основи логіки як науки.У творах Аристотеля з питань логіки, які дістали загальну назву «Органон» філософ зводить у систематичну єдність логічні теорії попередників та додає до них теорію доказу (силогізм), теорію викладу (топіка) та інше Он сформулировал логические законы:

• закон тождества — понятие должно употребляться в одном и том же значении в ходе рассуждений;

• закон противоречия — «не противоречь сам себе»;

• закон исключенного третьего — «А или не-А истинно, третьего не дано».

Закон исключённого третьего — закон классической логики, состоящий в том, что из двух высказываний — «А» или «не А» — одно обязательно является истинным, то есть два суждения, одно из которых является отрицанием другого, не могут быть одновременно ложными (либо истинными), одно из них необходимо истинно (либо ложно!). Закон исключённого третьего является одним из основополагающих принципов современной математики. В народе говорят обычно «Третьего не дано»

4. Поясніть, чому в античній філософії матеріалістичні концепції виникли раніше, ніж ідеалістичні?

Матеріалізм первинною визнає матерію, природу, а свідомість, мислення - вторинним, похідним від матерії. Що оточує нас матеріальний світ існує вічно, завжди, вважають матеріалісти. Його ніхто не створив. Він існує незалежно від волі і свідомості людей. Свідомість же, носієм якої на Землі є людина, є продукт, результат розвитку і функціонування матерії, природи.

Ідеалізм же в протилежність матеріалізму первинним вважає щось нематеріальне, а саме - свідомість, дух, ідею. Дух, свідомість, згідно ідеалістам, існує раніше природи і незалежно від неї. Матерію, природу вони розглядають як результат творчої діяльності свідомості, духу. Духовне, на їх думку, породжує, визначає існування матеріального, природи. Отже, можна сказати, що ці два поняття протилежні за значенням один одному, але, не дивлячись на це, античні філософи зійшлись на думці про те, що все таки матеріалізм є первинним, бо існує вічно, незалежно від волі і свідомості людей. А ідеалістичний є вторичним, так як свідомість і дух виникає пізніше , ніж якась матеріальна річ і є результатом людської думки, ідеї.

5.    Представники скептицизму вважають істинну картину світу недосяжною для розуму людини. Скептицизм - це філософський напрямок, що висуває сумнів як принцип мислення, особливий сумнів у надійності істини. Я думаю, дану позицію скептиків можна пояснити тим, що для них Абсолютне буття (Бог), настільки перевершує всі можливості людського розуму, усі "природні" здатності людського пізнання, що з'являється як незбагненний початок миру недосяжний для людського розуміння. Розум скептиків переповняють сумніви, які є власним мисленням.

Що стосується моєї думки, то частково я солідарний з позицією скептиків. Адже, щоб зрозуміти всю сутність світу не достатньо тільки жити в ньому, потрібно мислити. І коли ти починаєш мислити, твій розум наповнюється сумнівами в пізнанні "істини". Тому що й розум представників скептицизму спрямований лише на пошуки істини, а не на знаходження її.

Але з іншої сторони вважати всі наші знання тільки відносними, що не містять у собі частки абсолютного, - виходить, по суті, визнавати повне свавілля в пізнанні. У такому випадку пізнання перетворюється в суцільний потік, де немає нічого достовірного, де зникають границі між істиною й оманою, і виходить так, що ніяким положенням не можна вірити, а, отже, нічим не можна керуватися в житті. Тобто , іншими словами - це невір'я в абсолютну (навіть не у відносну) істину.