Екзаменаційний білет №22

1 .Заповніть таблицю «Схоластика»

Хронологічні рамки: VIII — XIV ст.

Головні школи, течії, напрямки: Школи: Шартрская школа, Саламанкская школа, Оксфордская школ.Течії: Томизм, Скотизм, Концептуализм, Номинализм, Реализм, Августинианство, Аверроизм.Напрямки: реалізм, номіналізм і концептуалізм

Представники: Йоан Скот Еріугена, Ансельм Кентерберійський, Канонік Росцелін, П'єр Абеляр, Роджер Бекон, Альберт Великий, Фома Аквінський, Дунс Скот, Вільям Оккам

Досягнення: Рационально обосновали и систематизировали христианское вероучение,  использовав идеи античной философии.

2.Знайдіть зайве: Ляйбніц, Маркс.

Лейбніц та Маркс, адже всі інші є французькими філософами-постмодернистами.

3.Надайте критичний аналіз прагматичної концепції істини.Єдина умова є тут і необхідною, і достатньою для істини будь-якої пропозиції: вона повинна бути така, що з нею буде згодний кожний, у кого є достатні й релевантні дані сприйняття. Однак прагматична теорія не є онтологічно нейтральною, оскільки в ній те, із приводу чого досягнута загальна згода, визначає те, які факти. Тобто її вимога в концепції значення як умов істинності було б таке:Сніг білий, якщо й тільки якщо кожний, хто має достатній релевантний досвід, буде змушений погодитися з (пропозицією) "Сніг білий".Отже, оскільки в прагматичній теорії істина прирівнюється до того, із приводу чого досягнута загальна згода, ця вимога редукується до:"Сніг білий" істинно, якщо й тільки якщо сніг білий.Однак "Сніг білий" із правої сторони 'якщо й тільки якщо' тут не розглядається як вираження незалежного від свідомості факту. Скоріше, сніг білий тільки тому, що із цим погодилися усі. Таким чином, еквівалентність, затверджувана тут 'якщо й тільки якщо' може бути тільки интенсиональною.

Відповідно, теорія значення класичного прагматизму не зв'язує прямо значення з істиною.

4.Доведіть важливість принципу фальсифікації в науковому пізнанні.

Теорія задовольняє критерію Поппера (вона є фальсифікованою і, відповідно, науковою) у тому випадку, якщо існує методологічна можливість її спростування шляхом постановки того або іншого експерименту, навіть якщо такий експеримент ще не був поставлений. Згідно із цим критерієм, висловлення або системи висловлень містять інформацію про емпіричний світ тільки в тому випадку, якщо вони мають здатність прийти в зіткнення з досвідом, або більш точно - якщо їх можна систематично перевіряти, тобто піддати (відповідно до деякого "методологічного розв'язку") перевіркам, результатом яких може бути їхнє спростування".

Інакше кажучи, згідно із критерієм Поппера, - наукова теорія не може бути принципово незаперечною. Тим самим, згідно із цією доктриною, вирішується проблема демаркації - відділення наукового знання від ненаукового.

5.Проаналізуйте переваги та недоліки сучасного інформаційного суспільства.

Інформаційне суспільство — це суспільство, інформаційне забезпечення якого здійснюється автоматизовано, що передбачає використання автоматизованих процесів реєстрації, зберігання, опрацювання, передавання та відображення інформації. Інформаційне суспільство — це суспільство, у якому переважна більшість накопиченої людством інформації зберігається на електронних носіях і доступна кожному її члену в будь-який момент.

Недоліки:1) Політичні та економічні перешкоди до того, щоб техніка використовувалася для ліквідації бідності; це стосується навіть самим промислово розвиненим країнам, не кажучи вже про країни «третього світу», де бідність ставить людей на межу виродження;2) Нездатність соціальних наук - і емпіричних досліджень в їх історичному аспекті, та досліджень сучасних суспільних змін, так само як і методології суспільних дисциплін, - вирішувати свої головні практичні та теоретичні завдання;3) Недоліки освіти та виховання в усьому світі, що перешкоджають вирішення зазначених проблем, що заважають здорововму, творчому розумінню науки і техніки як складової частини гуманістичного виховання в епоху науково-техніческго прогресу, це відноситься і до підготовки фахівців, і до загальній освіті більшості людей4) Нездатність багатьох країн вирішити проблеми свого індустріального розвитку за рахунок використання внутрішніх ресурсів або шляхом справедливого перерозподілу капіталів і ресурсів між розвиненими капіталістичними країнами і країнами "третього світу ", а також використання надлишкового сировини, що добувається в країнах (за винятком нафти і деяких копалин руд у ряді районів планети);5) Нездатність наукової і технічної еліти подолати свою національну обмеженість, елітарістское свідомість, якщо не рахувати декількох героїчних винятків (наприклад, Пагуошського рух або ВООЗ), особливо це стосується нездатності протіводействоввать ідеологічним нашарування в науці;6) Фетишизм науки, що йде паралельно з фетишизмом

Переваги:1)      Свобода доступу до інформації та свобода її поширення.2)      Інформаційне суспільство несе в собі великий потенціал для вдосконалення устрою держави, для оптимального використання місцевих умов і ресурсів, для значного підвищення ефективності виробництва, для розвитку складних послуг та освіти, для економії природних ресурсів та захисту навколишнього середовища, для переходу до сталого розвитку.3)      Використання електронних комунікацій докорінно перетворює систему освіти: все більше число людей використовує можливості дистанційного навчання, починає активно реалізовуватися принцип довічного підвищення кваліфікації. Поліпшення підготовки фахівців відкриває компаніям і установам нові горизонти в управлінні персоналом, а значить і можливості зростання виробництва.4)      Надана інформаційним суспільством - поліпшення системи охорони здоров'я шляхом поширення електронної інформації профілактичного характеру, спільного використання лікувальними установами дорогого комп'ютерного обладнання.