4.Назвіть критерії наукового знання. Що характеризує псевдонаукові вчення?

Критерії науковості знання: 1) систематизованість, 2) обґрунтованість, 3) доказовість, 4) підтверджуваність на практиці, 5) відкритість для критики, 6) несуперечливість.

Науковому знанню властиві методологічна усвідомленість і системність, об'єктивність розгляду і його детермінованість, доказовість істинності всіх положень, спирання на факти, результати вірогідних, емпіричних досліджень. Критерієм істини в науці виступає суспільна практика в усіх її формах і компонентах (експеримент, виробнича і соціальна діяльність, внутрішній досвід пізнання тощо). Без цих компонентів неможна назвати знання науковим.

Псевдонаукові вчення (ненаукові знання)— є інтелектуальною активністю, що спекулює на сукупності популярних теорій, наприклад, історії про стародавніх астронавтів. Це ненаукові знання так як вони нічим не доведенні, а лише спираються на якісь схожі теорії, які розвиваються за допомогою роздумів та здогадок, якихось суб’єктів чи їх груп.

Псевдонаукові знання, знання які не можуть бути фальсифікованими (тобто не  можуть бути перевіреними методом який заснував К. Поппер) це знання з астрології, магії та інших забобонних “наук” які не можуть бути ні підтвердженими ні не підтвердженими тобто не підлягати не принципу верифікації не принципу фальсифікації саме ці знання є псевдонауковими.

5. Поясніть вислів б. Спінози: «Свобода – це усвідомлена необхідність». Яким є Ваше власне розуміння людської свободи та її меж?

Він вважав, що вільно діє лише той, хто знає увесь ланцюг причинно-наслідкових зв’язків. Людина не може діяти чи поступати вільно, якщо не знає умов, причин і наслідків свої поведінки. Необхідність, говорив він, веде того, хто йде, і волочить того, хто впирається. Ось чому він свій головний твір назвав «Етика». Філософ вважав, що достовірне знання природи дає можливість людини бути моральною (етичною) особою, знайти своє місце в Природі, вести себе морально (етично) і прожити осмислене життя.

Екзаменаційний білет №20

1. 1)Віра в прогрес виникла на основі: б) лінійної концепції часу;

2)Класичні концепції прогресу належать:а) Тюрго і Кондорсе

2.Заповніть таблицю «Гносеологія Нового часу»

Представники: Декарт, Лейбніц,Бекон,Локк,Юм

Головні напрямки:Раціоналізм,емпіризм

Основні ідеї та їх значення: Р.Декарт підкреслює практичне значення науки як знаряддя прогресу. Будує свою методологію на основі раціонального дедуктичного методу, а експеримент визнає лише передумовою, яка має підкорюватись дедукції.

Лейбніц  намагався об`єднати раціоналізм и емпіризм, але притримувався все ж раціоналізму.  Основою своїх вчень він бачив монаду (проста і неподільна субстанція) з якої складається все навколо. Локк розробляє сенсуалістичну  теорію пізнання, згідно з якою джерелом усіх знань є відчуття. Душа людини від природи є "чистою дошкою, на якій "чуттєвий досвід малює свої візерунки". Юм  вивчає внутрішній, суб'єктивний світ людини. А в самому суб'єктивному світі людини філософ вбачає лише два роди явищ: чуттєве сприйняття і сприйняття рефлексивні. Прикладом першого роду вражень є відчуття світла,  болю  тощо. Рефлексивні сприйняття – це спогади про минулі  відчуттєві сприйняття, що їх Юм називає ідеями.

Френсіс Бекон – особливу увагу звертає на методологію, як  гарантію одержання та збагачення достовірних знань. Об’єктом пізнання, є природа; завданням пізнання – дослідження предметів та явищ природи;  мета пізнання – панування людини над силами природи. Філософ пропонує виключити зі сфери наукового пізнання теологію. Він був прибічником «Теорії двоїстої істини», згідно якої у науки і у релігії різні сфери існування і знання.