4.Назвіть головні ознаки інформаційної стадії суспільства.

до основних ознак інформаційного суспільства відносять: формування єдиного світового інформаційного простору і поглиблення процесів інформаційної й економічної інтеграції країн і народів; становлення й у подальшому домінування в економіці країн, що найбільш далеко просунулися шляхом до інформаційного суспільства, нових технологічних укладів, що базуються на масовому використанні технологічних інновацій, мережних інформаційних технологій, перспективних засобів обчислювальної техніки і телекомунікацій; розширення сфери послуг; домінування в соціальній структурі “класу інтелектуалів”; створення ринку інформації і знань як факторів виробництва на додаток до ринків природних ресурсів праці і капіталу, а також перехід інформаційних ресурсів суспільства в реальні ресурси соціально-економічного розвитку за рахунок розширення доступу до них; зростання ролі інфраструктури (телекомунікаційної, транспортної, організаційної) у системі суспільного виробництва і посилення тенденцій до спільного функціонування в економіці інформаційних і грошових потоків; фактичне задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах; підвищення рівня освіти за рахунок розширення можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному і регіональному рівнях і, відповідно, підвищення ролі кваліфікації, професіоналізму і здібностей до творчості як найважливіших характеристик послуг праці; створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поширення і використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку, поліпшення взаємодії населення з органами влади.

Основными отличительными признаками информационного общества являются:

• информационная экономика; 

• высокий уровень информационных потребностей всех членов общества и фактическое их удовлетворение для основной массы населения; 

• высокая информационная культура; 

• свободный доступ каждого члена общества к информации, ограниченный только информационной безопасностью личности, общественных групп и всего общества.

• решена проблема информационного кризиса, т.е. противоречие между информационной лавиной и информационным голодом;

• обеспечен приоритет информации по сравнению с другими ресурсами;

• информационная технология приобретет глобальный характер, охватывая все сферы социальной деятельности человека;

• формируется информационное единство всей человеческой цивилизации;

5.У чому полягає зв'язок між кризовими явищами хх-ххі ст. Та головними світоглядними ідеями XVII-XVIII ст.?

На мою думку зв’язок між кризовими явищами ХХ-ХХІ ст. та головними світоглядними ідеями XVII-XVIII ст. полягає у надмірній ідеї “розумності” світу.  Якщо розглядати наш час, тобто 20-21 сторіччя, то можно сказати, що основними моральними кризовими явищами є той факт, що існує велике протиріччя між прогресивним розвитком науки та духовним світом людини і суспільства.  Не існує певного осмислення наукового прогресу. Сучасна людина дуже часто не розуміє в якій сфері варто використовувати об'єкт наукових технологій. Варто зробити висновок, що прогрес стає усе більш раціональним і механізованим. На перший план виходить задоволення матеріальних питань - зовнішніх сторін життя. Люди не приділяють потрібну увагу розвитку духовності, так само, як і у період Просвіти(18 століття). Найцікавіше те, що практично через усю філософську думку 18 сторіччя проходить ідея прогресу, “розумності” світу. Саме епоха Просвітництва об’єднала всіх прогресивних людей, починаючи від політичних діячів та представників буржуазії до юристів та філософів. Мислителі звертаються не просто до розуму,а до наукового розуму, що базується на досвіді та повністю виключає релігійні заборони. Отже, я вважаю, що основним зв’язком XVII-XVIII та ХХ-ХХІст. є присутність ідеї суспільно історичного прогресу. У добу Просвітництва основний акцент робиться на розум, а в наш час суспільство нехтує моральними принципами, та стає, в результаті, більш матеріалізованим.