1. Роль і значення зовнішньо економічної діяльності підприємств в сучасній економіці.

2. Мотиви та ризики участі п/п у зовнішньо економіч. Діяльності

3. Мета, задачі та принципи зовнішньоекономічної діяльності п/п

4. Міжнародна торгівля, її вид, формі і методи

5. Торгівля матеріальними товарами

6. Торгівля ліцензіями

7. Торгівля послугами

8. Міжнародна виробнича і науково-технічна кооперація

9. Міжнародна інвестиційна діяльність

10. Міжнародні орендні операції

11. Посередницькі операції у зовнішній торгівлі

12. Міжнародні зустрічні операції

13. Міжнародні біржі, торги, аукціони

14. Міжнародне-правове регулювання зовні.економ. діяльністю

15. Державне регулювання ЗЕД: цілі принципи інститути

16. Методи державного регулювання ЗЕД

17. Неурядове регулювання ЗЕД

18. Організаційна структура і функції зовнішньоекономічної служби п/п

19. Планування ЗЕД. Вибір стратегії

20. Об’єкти маркетингових досліджень у ЗЕД

21. Основні методи дослідження зовнішніх ринків

22. Забезпечення конкурентоспроможності товарів на зовнішніх ринках

23. Моніторинг фірмової структури ринку (галузі) і вибір зовнішньоторговельних партнерів

24. Зміст та структура ЗЕ контрактів

25. -28. Базисні умови постачання

29. Фінансові платежі у ЗЕД. Види платежу.

30. Форми міжнародних розрахунків

31. Фінансові ризики, засоби їх запобігання та страхування

32. Форвардні, ф’ючерсні й опціонні валютні операції

1. Роль і значення зовнішньоекономічної діяльності

підприємств у сучасній економіці

Зовнішньоекономічні зв'язки між народами здавна є важливим чинником розвитку людства. Обмін товарами між племенами виник ще в доісторичні часи, розвивався й удосконалювався паралельно з розвитком виробництва і суспільних відносин.

Особливо бурхливими темпами зовнішньоекономічні зв'язки розвиваються з 2-ї половини ХХ сторіччя. У 1950-94 р. світовий товарообмін зріс у 14 разів! Згідно з даними Світової організації торгівлі темпи зростання міжнародної торгівлі приблизно в 1,6 разів перевищують темпи зростання світового виробництва [28, С. 46]. Нині більшість товарів, що знаходяться в торговому обороті, цілком чи частково - імпортного виробництва.

Об'єктивною передумовою розвитку зовнішньоекономічних зв'язків є міжнародний поділ праці, спеціалізація й кооперування виробництва.

Характерною рисою сучасного етапу міжнародних економічних відносин є швидкий зріст міжнародної торгівлі не тільки товарами в матеріально-речовинній формі, але й знаннями і результатами науково-технічних розробок. Примітно також розширення торгівлі послугами, міжнародної інвестиційної діяльності, орендних операцій, міжнародного туризму тощо. Наразі світова економіка вступила у нову епоху – епоху глобалізації, що характеризується взаємним зближенням і переплетенням економік окремих держав, посиленням їхньої взаємозалежності, створенням світового фінансового ринку, світової системи інформаційного, науково-технічного і ділового обміну.

Значення зовнішньоекономічної діяльності в соціально-економічному розвитку всіх країн, у тому числі й України, постійно зростає. Україна не тільки|не лише| належить до країн з|із| «відкритою|відчиненою| економікою», у|в,біля| яких зовнішньоторговельна квота (співвідношення зовнішньоторговельного обороту|звороту,оберту| до ВВП) перевищує 45 %, але і більше ніж у 2 рази перевищує нижній поріг цього показника.

Історичний досвід підтверджує вигідність участі країн у міжнародному поділі праці та різноманітних формах міжнародного співробітництва, і навпаки, згортання зовнішньоекономічної діяльності неминуче приводить до уповільнення соціально-економічного розвитку країни й виникнення складних проблем не тільки в економіці, але й в інших сферах суспільного життя. Усе це переконливо свідчить, що інтернаціоналізація господарської діяльності, зближення й взаємопроникнення економік різних країн і формування загальносвітового господарства є закономірним і позитивним історичним процесом.

2. Мотиви та ризики участі підприємств

у зовнішньоекономічній діяльності

Передумови включення підприємств у зед:

• одержання додаткового комерційного ефекту за рахунок використання переваг національних факторів виробництва і ресурсного потенціалу країни;

• розширення обсягів|обсягів| виробництва і реалізації продукції;

• розширення ринків збуту і джерел сировини;

• наближення виробництва до ринків збуту і джерел сировини;

• збільшення норми і маси прибутку;

• зниження попиту на внутрішньому ринку;

• продовження життєвого циклу товарів;

• зниження ризиків за рахунок виробничої і географічної диверсифікації;

• залучення іноземних інвестицій, передової техніки й технології;

• використання пільг, наданих законодавством закордонних країн;

• відхід від обмежень, що накладаються антимонопольним законодавством своєї країни;

• підвищення ліквідності активів підприємства за рахунок використання закордонних джерел одержання іноземної валюти;

• прагнення окупити витрати на ринкові дослідження швидше, ніж це може бути зроблене на внутрішньому ринку;

• одержання визнання за кордоном і завоювання міжнародного престижу для підприємства та його товарів (послуг);

• вихід на закордонні ринки як свідчення ефективності своєї підприємницької діяльності;

• освоєння передового досвіду ведення міжнародного бізнесу;

• підвищення кваліфікації персоналу фірми та ін.

Проблеми, що виникають при виході підприємств на зовнішній ринок:

• високі ризики закордонної діяльності;

• коливання валютних курсів;

• підвищення складності управління і всієї роботи підприємства;

• додаткові витрати на маркетингові дослідження за кордоном;

• складності пошуку закордонних партнерів;

• протекціоністські заходи урядів закордонних країн;

• гостра конкуренція;

• необхідність пристосування до вимог закордонних споживачів і дотримання високих міжнародних стандартів якості та ін.