11. Система менеджменту організацій.

Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей.

Всі організації мають загальні для них характеристики (системна модель організації): 1) всі організації використовують чотири види ресурсів:людські ресурси;фінансові ресурси;фізичні ресурси (сировина, устаткування тощо);інформаційні ресурси.

2) будь-яка організація є відкритою системою. Ресурси, які організація використовує для виробництва продукції (надання послуг) вона забирає із зовнішнього середовища. В свою чергу продукція, що виробляється організацією також реалізується у зовнішньому середовищі. Отже організація може існувати лише у взаємодії з оточуючим середовищем. Це означає, що будь-яка реально існуюча організація є відкритою системою. 3) всі організації здійснюють горизонтальний і вертикальний поділ праці. Поділ загальної роботи в організації на її складові частини називається горизонтальним поділом праці(відділів, цехів, виробництв). Вертикальний – безпосереднє виконання роботи з координуванням діяльності виконавців(нижчий-бригадири,майстри, серед – апарат управл гол.економіст, бухгалтер,інженер, вищий –керівники,адмін.-я, ректор,завідувач)4) всі організації мають структуру (сукупність підрозділів та зв’язків між ними, а також взаємовідносин між рівнями управління та функціональними сферами діяльності), яка надає їм цілісність й спроможність реалізувати своє призначення. 5) трансформаційні процеси, планування, орг-ція, контроль

6) складовими успіху є: поняття результативності та досягнення мети орг-ції. Організаційна структура управління забезпечує виконання загальних і конкретних функцій управління, зберігає доцільні вертикальні й горизонтальні зв'язки й поділ елементів управління, регулює поділ завдань по відділеннях і підрозділам; їхня компетентність у вирішенні певних проблем; загальна взаємодія цих елементів. Тим самим фірма створюється як ієрархічна структура. Завдання менеджерів полягає в тому, щоб вибрати ту структуру, яка найкраще відповідає цілям і завданням організації, що також впливають на неї внутрішніми і зовнішніми факторами. Ефективність управління фірмою багато в чому залежить від чіткого розмежування компетентності окремих служб (підрозділів) управління, їх відповідальності й забезпечення в них нормальних робочих взаємин. Цьому сприяють нормативні документи: положення про відділи й службах; посадові інструкції.

12. Організація як об’єкт управління. Необхідність і передумови формування інституту організації у суспільстві.

“Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей”.Ознаки організації - наявність мети- відособленість-саморегулювання- наявність адміністративного центру управління- організаційна культура.- сукупність цінностей, символів, які формують взаємовідносини колективу.Всі організації мають загальні для них характеристики.1) чотири види ресурсів:людські ресурси;фінансові ресурси;фізичні ресурси (сировина, устаткування тощо);інформаційні ресурси.2) є відкритою системою. Ресурси, які організація використовує для виробництва продукції (надання послуг) вона забирає із зовнішнього середовища, продукція, що виробляється реалізується у зовнішньому середовищі. Це означає, що будь-яка реально існуюча організація є відкритою системою.3)горизонтальний і вертикальний поділ праці. Поділ загальної роботи в організації на її складові частини називається горизонтальним поділом праці.(формування окремих підрозділів організації (відділів, цехів, виробництв, ділянок тощо). Оскільки робота в організації розподіляється між окремими підрозділами та виконавцями, хтось має координувати їх діяльність. Внаслідок цього об’єктивно виникає потреба у так званому вертикальному поділі праці, тобто у відокремленні діяльності із координації дій від самих дій, що координуються. У широкому розумінні менеджмент - це вміння досягати поставлених цілей шляхом використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей.4) всі організації мають структуру (сукупність підрозд та зв’язків між ними, а також взаємовідносин між рівнями управління та функц сферами д-сті), яка надає їм цілісність й спроможність реалізувати своє призначення.

Глобальною метою діяльності будь-якої організації - є досягнення успіху. Організація вважається успішною, коли вона досягає поставлених перед собою цілей. Складовими успіху при цьому виступають:а) виживання, тобто можливість існування якомога довше;

б) результативність та ефективність. Результативність у такому розуміння - це щось невідчутне, непомітне. Ефективність, навпаки, можна вимірювати, передати кількісно. Ефективність організації має назву продуктивності і вимірюється як співвідношення вартісної оцінки усіх виходів з організації та вартісної оцінки усіх входів в організацію.

13. Організація як відкрита система. Принципи системного підходу до організації управління. “Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей”. Сучасна теорія організації (ситуаційний підхід) розглядає організацію як відкриту систему, яка постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем, до якого вона має пристосуватися. Зовнішнє середовище організації-це сукупність елементів, які не входять до складу організації, але здійснюють певний вплив на неї. Зовнішнє середовище прямого впливу-середовище, яке включає в себе елементи, що безпосередньо впливають на операції організації а відчувають на собі прямий вплив операцій організації. Зовнішнє середовище опосередкованого впливу – сукупність факторів, які можуть не здійснювати прямий, тобто негайний вплив на операції організації, але з часом будуть відображатись на них .До факторів прямого впливу відносять споживачів (населення, держава, посередники), постачальників, конкурентів (прямі і які використовують товари-замінники),закон, держ органи- громадські організації (профспілкові організації). Фактори опосередкованого впливу можна проаналізувати за допомогою PEST- аналізу (P – політико-правові фактори, E – економічні фактори, S – соціально-культурні фактори, T – техніко-технологічні фактори).Споживачі-фіз або юр.особи, які використовують продукцію організації для особистих потреб або потреб своєї організації.

Конкуренти-виробники подібної продукції на ринку.

Постачальники - це фірми або окремі особи, які здійснюють постачання машин устаткування, інших мат.ресурсів для задоволення технологічних або особистих потреб організації чи окремої особи. Закони і держ.установи - це правові та нормативні акти вищою органу законодавчої та виконавчої влад або їх спеціальні органи, які здійснюють нагляд за дотриманням державних організ, а також громадянами. Стисло сформулюємо основні етапи системного управління підприємством:1.  Визначення місця підприємства в галузі і регіоні, місії підприємства.2.  Постановка мети.3.  Розчленовування системи на складові і детальне вивчення кожної підсистеми.4.  Виявлення факторів, що впливають на підсистеми і систему загалом.5.  Пошук відхилень існуючого стану системи від заданого.6.  Визначення об'єктивних і суб'єктивних причин відхилень.8.  Пошук власних ресурсів, необхідних для вирішення проблеми.9.  Придбання додаткових ресурсів.10.   Реалізація запланованих дій.11.   Контроль і аналіз результатів.

14. Організації та їх ознаки. Види організацій.“Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей”.Ознаки організації - наявність мети- відособленість-саморегулювання- наявність адміністративного центру управління- організаційна культура.- сукупність цінностей, символів, які формують взаємовідносини колективу.Всі організації мають загальні для них характеристики. 1) чотири види ресурсів:людські ресурси;фінансові ресурси;фізичні ресурси (сировина, устаткування тощо);інформаційні ресурси.2) є відкритою системою. Ресурси, які організація використовує для виробництва продукції (надання послуг) вона забирає із зовнішнього середовища.

3) горизонтальний і вертикальний поділ праці. 4) всі організації мають структуру (сукупність підрозділів та зв’язків між ними, а також взаємовідносин між рівнями управління та функціональними сферами діяльності).Глобальною метою - є досягнення успіху.

Види орг.-й:

1 Мета й характер діяльності: Комерційні, Некомерційні

2 Форма власності майна: Приватні, Колективні , Державні

3 Правовий статус і форма господарювання: Одноосібні ,Кооперативні, Господарські товариства

4 Галузево-функціональний вид діяльності: Промислові Сільськогосподарські Будівельні Торговельні Банківські та ін.

5 Розмір за чисельністю працівників: Малі Середні Великі

6. з погляду легітимності діяльності: Офіційні (формальні); неофіційні (неформальні).

Одноосібне підприємство є власністю однієї особи або родини. Воно відповідає за свої зобов'язання усім своїм майном чи капіталом. Таке підприємство може бути зареєстрованим як самостійне або як філія іншого. Форму одноосібних мають здебільшого підприємства з невеликою кількістю працівників.

Кооперативні підприємства (кооперативи) — добровільні об'єднання громадян, створені з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності. Характерною їхньою ознакою є особиста участь кожного члена колективу в діяльності, використання власного або орендованого майна.Господарські товариства являють собою об'єднання підприємців з певною залежністю від характеру інтеграції осіб чи капіталу, а також мірою відповідальності за свої зобов'язання. До них належать:

• повні;• з обмеженою відповідальністю;• командитні;• акціонерні.